Умови виплати та розмір допомоги з тимчасової непрацездатності застрахованих осіб (працівників) регулюються Законом від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 1105).
Згідно з ч. 1 ст. 17 цього Закону розмір допомоги залежить від страхового стажу працівника (застрахованої особи). Проте в п. 5 цієї частини передбачено винятки для пільгових категорій. Зокрема, застрахованим особам, які є ветеранами війни, постраждалими учасниками Революції Гідності та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України допомога з тимчасової непрацездатності виплачується в розмірі 100 % середньої зарплати (доходу), тобто не залежить від страхового стажу.
Про те, на які ще пільги мають право ветерани війни, див. у статті «Трудові гарантії учасникам бойових дій та іншим окремим категоріям громадян».
У той же час застраховані особи, які протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку за даними реєстру застрахованих осіб мають страховий стаж менше 6 місяців, мають право на страхові виплати в розмірі, виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати, установленої на час настання страхового випадку (пп. 1 п. 4 ст. 12 Закону № 1105).
Отже, якщо ветеран війни (застрахована особа) протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку має страховий стаж менш як 6 місяців, допомога з тимчасової непрацездатності йому нараховується в розмірі 100 %, виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачуються страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної заробітної плати.

