Згідно зі ст. 30 Закону від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві розслідується в порядку, установленому Кабміном.
На виконання цієї норми постановою КМУ від 17.04.2019 № 337 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» (далі – Порядок № 337).
Нещасні випадки, що сталися із працівниками підприємств унаслідок обстрілу, підлягають спеціальному розслідуванню незалежно від ступеня тяжкості травм (ушкодження здоров’я). Розслідування таких нещасних випадків проводиться за місцем їх настання (п. 14115 Порядку № 337).
У разі настання нещасного випадку заклад охорони здоров’я, до якого потрапив потерпілий, протягом однієї доби подає Екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок за формою, наведеною в додатку 1 до Порядку № 337:
Після цього роботодавець протягом однієї доби повинен подати письмово або електронною поштою Повідомлення про нещасний випадок до:
Форму такого повідомлення встановлено в додатку 2 до Порядку № 337.
Отже, суб’єкт господарювання, на підприємстві якого стався нещасний випадок із працівником, має подати повідомлення за адресами з довгого, наведеного вище переліку, протягом однієї доби (зверніть увагу, не робочого дня) після отримання Екстреного повідомлення від медзакладу.
Тобто законодавець зобов’язує роботодавців діяти оперативно, але водночас виконати безліч завдань у разі нещасного випадку на підприємстві із працівником унаслідок «прильоту».
Але чи врахував законодавець, що в цій ситуації, та ще й у такий короткий строк усі ці дії зробити складно? Адже важливіше передусім надати допомогу людям, врятувати майно, яке ще можна врятувати, а не займатися папірцями…

