Працівника викликано до ТЦК в іншому місті: на скільки днів його можна увільнити від роботи зі збереженням середнього заробітку?

Ситуація. Працівника підприємства викликають до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК), розташованого в іншому місті. На скільки днів його увільняти від роботи та чи зберігати за ним середній заробіток?

Аналіз ситуації

Звернемося до Закону від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон № 2232). Частиною 2 ст. 21 цього Закону встановлено, що громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, призовом або прийняттям на військову службу, а також особи, які направляються ТЦК на медичний огляд (медичне обстеження в амбулаторних чи стаціонарних умовах), лікування, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків та перебування в лікувальному закладі охорони здоров’я, із збереженням за ними місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати.

У такому випадку роботодавцю слід оформити наказ, у якому зазначити причину і дату, з якої працівника увільнено від роботи (див. зразок наказу).

Але як зрозуміти, скільки часу необхідно для виконання вищезазначених обов’язків? Адже одна справа, коли працівник проживає за місцезнаходженням ТЦК, до якого можна дістатися громадським транспортом, і зовсім інша – коли тільки дорога до ТЦК і назад може зайняти декілька днів, як у нашій ситуації.

І ось тут виникає запитання:

А чому працівник не перебуває на обліку в ТЦК за місцем свого проживання (перебування), тобто за місцезнаходженням підприємства, де він зараз працює?

Адже ст. 37 Закону № 2232 встановлено, що призовники, військовозобов’язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов’язані в 7-денний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за 3 дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку. Нагадаємо також, що у воєнний час забороняється виїзд призовників, військовозобов’язаних та резервістів з місця проживання без дозволу керівника відповідного ТЦК.

Порядок декларування місця проживання визначено Законом від 11.12.2003 № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1382) та Законом від 05.11.2021 № 1871-IX «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1871).

Так, громадянин України, який проживає на території України, зобов’язаний протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. У разі якщо місце проживання було задекларовано або зареєстровано, то внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання здійснюється без подання заяви такою особою – на підставі повідомлення органу реєстрації, у якому особа задекларувала або зареєструвала своє нове місце проживання (перебування) (ст. 5 Закону № 1871).

Звідси наступне запитання:

Чи повинен роботодавець зберігати середній заробіток за працівником, якщо виклик надійшов від ТЦК з іншого міста?

Щоб з’ясувати це, звернемося до трудового законодавства.

У ст. 24 КЗпП сказано, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, військово-обліковий документ та інші документи.

Проте забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, зокрема, відомості про реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством (ст. 25 КЗпП).

Мін’юст у листі від 04.09.2019 № 32739/19698-26-19/7.2.2 роз’яснював, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод громадян або підставою для їх обмеження.

Отже, роботодавець при укладенні трудового договору з громадянами України – чоловіками від 18 до 60 років зобов’язаний вимагати підтвердження факту перебування на військовому обліку, але не зобов’язаний перевіряти дотримання ними правил військового обліку (крім дотримання вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487).

Висновки

Якщо працівник проживає не за місцем перебування на військовому обліку, то це означає, що він, можливо, порушує вимоги ст. 37 Закону № 2232 (див. вище). У такому разі час, який він має витратити на дорогу до ТЦК і назад, роботодавець не повинен компенсувати шляхом збереження середнього заробітку.

Згідно із ч. 2 ст. 21 Закону № 2232 роботодавець однозначно повинен зберегти за таким працівником середню зарплату на час перебування в ТЦК, що буде підтверджений відмітками «прибув-вибув» у повістці чи в довідці. І цілком ймовірно, що це займе одну добу.

А ось чи зберігати за працівником середню зарплату за дні перебування в дорозі від місця роботи до ТЦК, розташованого в іншому місті, і назад – вирішувати роботодавцю.