Чи правомірно в разі укладення трудового договору вимагати від працівника відомості про місце його реєстрації

Відповідно до ст. 25 кзпп у разі укладення трудового договору забороняється вимагати від осіб, які влаштовуються на роботу, відомості про їхню партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Правовідносини, пов’язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, випадки їх обмеження регулює Закон від 11.12.03 р. № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі – Закон № 1382).

Статтею 6 Закону № 1382 передбачено обов’язок громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Паспорт громадянина України є документом, до якого вносяться відомості про місце проживання (абзац дев’ятий ст. 3 Закону № 1382).

Важливо: ч. 2 ст. 2 Закону № 1382 визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмежень.

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 04.09.2019 р. № 32739/19698-26-19/7.2.2

Щодо надання роз'яснення законодавства з питань реєстрації місця проживання
(Витяг)

Відповідно до статті 25 Кодексу законів про працю при укладенні трудового договору забороняється вимагати від осіб, які поступають на роботу, відомості про їх партійну і національну приналежність, походження, реєстрацію місця проживання чи перебування та документи, подання яких не передбачено законодавством.

Слід зазначити, що правовідносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, випадки їх обмеження регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі - Закон).

Статтею 6 Закону передбачено обов'язок громадянина України, іноземця чи особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.

Паспорт громадянина України відноситься до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання (абзац дев'ятий статті 3 Закону).

Статтею 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» також передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України, вноситься додаткова (змінна) інформація.

При цьому звертаємо увагу, що частиною другою статті 7 цього Закону передбачена можливість внесення відповідної відмітки до Єдиного державного демографічного реєстру у разі відсутності, зокрема, додаткової змінної інформації про місце проживання.

Разом з тим частиною другою статті 2 Закону визначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмежень.

Одночасно повідомляємо, що головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики, зокрема у сфері реєстрації фізичних осіб, є Міністерство внутрішніх справ України (абзаци другий, шостий пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 878).

Також повідомляємо, що листи Мін'юсту не встановлюють норм права, а мають інформаційний характер.

Заступник Міністра

Д. Чернишов