Трудові відносини з працівниками до 18 років (далі – неповнолітні) мають особливості, зокрема право на скорочений робочий час, продовжена щорічна основна відпустка, обмеження для деяких видів робіт тощо.
Детальніше про трудові відносини з неповнолітніми див. у чеклісті «Особливості трудових відносин із неповнолітніми працівниками в мирний та воєнний час».
Тому після досягнення повноліття для працівника ці пільги зникають – більшість із них автоматично не застосовуються, але щодо деяких з них потрібне оформлення (детальніше див. нижче).
Зауважимо, що обов’язкові медичні огляди працівник, який досяг повноліття, все одно має проходити до досягнення 21 року (ст. 191 КЗпП).
Законодавстві не встановлює, з якого саме моменту особа досягає повноліття. Проте можна скористатися роз’ясненням з Науково-практичного коментаря до ст. 22 Кримінального кодексу України, де зазначається, що особа вважається такою, що досягла певного віку, починаючи з наступної доби. Цей підхід ґрунтується і на нормах ст. 253 Цивільного кодексу України, де зазначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
Тобто, якщо у працівника день народження 10 серпня, він вважатися таким, що досяг повноліття, 11 серпня.
Трудові правовідносини, зокрема, щодо оплати праці, робочого часу, часу відпочинку тощо виникають згідно з нормами КЗпП та умовами трудового договору. Нагадаємо, відповідно до ст. 24 КЗпП трудовий договір з неповнолітнім укладається у письмовій формі. Проте під час воєнного стану сторони за згодою визначають форму трудового договору (ч. 1 ст. 2 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», далі – Закон № 2136).
Згідно зі ст.32 КЗпП про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівника потрібно повідомити не пізніше ніж за два місяці. Проте в період воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов (ч. 2 ст. 3 Закону № 2136).
Згідно зі ст. 51 КЗпП працівники до 18 років працюють за скороченою тривалістю робочого часу. Детальніше про скорочений робочий час див. тут «Хто має право на скорочену тривалість робочого часу: таблиця-підказка».
Заробітна плата працівникам, молодшим 18 років, за скороченої тривалості щоденної роботи виплачується в такому самому розмірі, як працівникам відповідних категорій за повної тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).
З досягненням повноліття ці гарантії втрачають чинність, і працівника переводять на загальний режим робочого часу.
Тому, якщо з неповнолітнім укладено письмовий трудовий договір і в ньому були прописані відповідні пільги, потрібно внести до нього зміни, зазначивши загальні умови як для повнолітніх працівників. Але якщо під час укладення письмового трудового договору було погоджено, що скорочена тривалість робочого часу встановлюється до досягнення повноліття, а також визначено умови роботи після його досягнення, потреби попереджувати працівника про зміну умов праці у зв’язку з досягненням повноліття немає.
Якщо ж такого працівника під час воєнного стану було прийнято на роботу на підставі наказу, вважаємо, що змінювати цей документ немає сенсу, адже відповідні пільги та гарантії не діють згідно із законодавством.
Отже, працівника за два місяці до досягнення повноліття (під час війни – хоча б за день) потрібно повідомити про зміни істотних умов праці. У повідомленні слід попередити, що зміниться режим роботи, скасується пільгова відпустка тривалістю 31 к. д. та буде такою, як і в інших працівників, наприклад 24 к. д.