Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

«Воєнні» зміни до Порядку № 100

19.05.2022 836 0 1

Воєнні дії змусили багатьох українців залишити свій дім. Від деяких працівників тривалий час роботодавці не отримували жодної вісточки. Тому сьогоднішні реалії спричинили певні корективи в нормативно-правових актах, зокрема внесення змін до порядку обчислення середньої зарплати.


Із 29.04.2022 набули чинності зміни, унесені постановою КМУ від 26.04.2022 № 486 до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі – Порядок № 100). Новації торкнулися днів розрахункового періоду, а також порядку врахування премій для розрахунку середньої зарплати.

Нагадаємо, що згідно з Порядком № 100 середню зарплату обчислюють для нарахування відпусткових, компенсації за невикористану відпустку, для мобілізованих працівників, для працівників, які направляються у відрядження, а також в інших випадках.

Дні розрахункового періоду

Починаючи з 29.04.2022 з розрахункового періоду вилучається час, за який немає даних про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій у період воєнного стану (абзац шостий п. 2 Порядку №100).

Законодавець не пояснив, в яких саме ситуаціях застосовується ця норма. Тому припускаємо, що йдеться про ситуації, актуальні на сьогоднішній момент, коли внаслідок проведення бойових дій на деяких територіях:

  • роботодавець не має доступу до відомостей про нараховану в розрахунковому періоді зарплату працівників. Наприклад, якщо вся необхідна інформація залишилася на тимчасово окупованій території або в зоні бойових дій. Перелік таких територій затверджено наказом Мінреінтеграції від 25.04.2022 № 75.
  • працівник був відсутній на роботі з невияснених причин (у табелі стоїть «НЗ» або «І») та, відповідно, зарплата не нараховувалася.

Зауважимо, що відсутність працівників, які не вийшли на роботу внаслідок ведення військових дій і пов’язаних з ними обставин, якщо це обумовлено необхідністю збереження життя і здоров’я таких працівників та їхніх сімей, вважається відсутністю на роботі з поважних причин (п. 5 Відповідей на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного часу Директорату розвитку ринку праці та умов оплати праці Мінекономіки від 23.03.2022, далі – Відповіді).

Водночас період такого нез’явлення не зараховується до стажу роботи, який дає право на щорічну відпустку (п. 17 Відповідей).

Підкреслимо, що можливість виключити з розрахункового періоду час, за який відсутня інформація про нараховану зарплату, виникає лише під час воєнного стану (запровадженого Указом Президента від 24.02 22 № 64/2022).

У період воєнного стану підприємство призупинило дію трудового договору із працівником згідно зі ст. 13 Закону від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон № 2136). Чи вилучається час такого призупинення з розрахункового періоду для нарахування середньої зарплати?

Так, вважаємо, що цей час також вилучається з розрахункового періоду, але вже згідно з іншою нормою Порядку № 100. А саме: час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, вилучається з розрахункового періоду (абзац шостий п. 2 Порядку №100).

Приклад 1

Працівник звільняється у травні 2022 р. Його оклад – 8 000 грн У бухгалтера підприємства, яке перебуває в зоні бойових дій, немає доступу до інформації про зарплату, нараховану в розрахунковому періоді з травня 2021 р. до лютого 2022 р.

У березні працівник був у відпустці без збереження зарплати у зв’язку з карантином, а в квітні із працівником було призупинено трудовий договір.

Потрібно обчислити середню зарплату для нарахування компенсації за невикористану відпустку.

У цій ситуації розрахунковим періодом буде: травень 2021-го – квітень 2022 року. З розрахункового періоду вилучаються місяці:

  • з травня 2021 р. до лютого 2022 р. – як період, за який немає даних про заробітну плату;
  • березень, квітень – періоди відпустки без збереження зарплати і призупинення трудового договору.

Оскільки в розрахунковому періоді немає зарплати або немає інформації про неї, середню зарплату обчислюємо виходячи з окладу працівника (абзац третій п. 4 Порядку № 100).

Середньоденна зарплата становить:

8 000 грн х 12 м. : (365 к. д. – 11 св. д.) = 271,19 грн.

Зверніть увагу: для розрахунку беремо не 12 святкових і неробочих днів згідно зі ст. 73 КЗпП, що потрапляють на розрахунковий період, а 11. Адже норми цієї статті КЗпП не застосовуються в період дії воєнного стану згідно зі ст. 6 Закону № 2136. Тобто свята офіційно скасовані. Водночас норми Закону № 2136 діють з 24.03.2022, а тому вилучаємо з розрахунку лише ті святкові й неробочі дні, які потрапляють у період до 24 березня.

Зважаючи на це, загальну кількість календарних днів розрахункового періоду слід зменшити на 11 к. д. (а не на 12, тобто без урахування скасованого святкового дня 24.04.2022).

Зауважимо: якби обчислення здійснювалося виходячи з фактичної зарплати працівника (до якої зараз у бухгалтера немає доступу), то, імовірно, середній заробіток міг бути вищий.

Чи потрібно буде бухгалтерові після отримання доступу до відомостей про зарплату здійснювати перерахунок середнього заробітку? Порядком № 100 перерахунок не передбачено, тому вважаємо, що його здійснювати не треба.

Премії в розрахунку середньої зарплати

Абзац третій п. 3 Порядку № 100 доповнено такою нормою: якщо період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, працівником відпрацьовано частково, під час обчислення середньої заробітної плати враховується сума у розмірі не більше фактично нарахованої суми премії чи іншої заохочувальної виплати.

Практичне застосування цього нововведення розглянемо на числових прикладах, але спочатку нагадаємо загальне правило включення премій до розрахунку середньої зарплати.

Отже, для включення премій до середнього заробітку їх розподіляють по місяцях відповідного періоду пропорційно до відпрацьованих у них робочих днів.

Для розподілу:

  • суму премії ділять на кількість відпрацьованих працівником робочих днів періоду, за який нараховано премію (тобто знаходять суму премії за 1 робочий день);
  • отриманий результат множать на кількість відпрацьованих робочих днів кожного з місяців періоду, в якому премія враховуватиметься (починаючи з місяця нарахування премії).

До розрахунку середньоденної зарплати включають розподілені суми премії (додають до заробітку) лише за ті місяці, які увійшли до розрахункового періоду.

На цьому етапі слід порівняти загальну суму премії, що входить до розрахунку середнього заробітку, з фактично нарахованою сумою премії. І якщо фактична сума виявиться меншою, то до розрахунку середнього заробітку включають лише її.

Зверніть увагу: це стосується ситуацій, коли період, за який нараховано премію, відпрацьовано не повністю. Якщо ж період відпрацьовано повністю і розподілена премія виявилася більшою за фактичну, то «обрізати» її суму не треба.

Приклад 2

У травні 2022 року працівника мобілізовано до ЗСУ, тому потрібно обчислити його середній заробіток (ст. 119 КЗпП). Оклад працівника – 12 000 грн. У січні 2022 р. працівникові було нараховано премію в розмірі 3 000 грн за IV квартал 2021 р., в якому працівник відпрацював усього 16 робочих днів, а решту часу хворів.

Середня зарплата мобілізованого працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи. Тому в нашій ситуації розрахунковим періодом буде березень – квітень 2022 р.

Визначимо частину квартальної премії, яку треба включити до розрахунку середнього заробітку.

Премію нараховано за квартал, тобто за 3 місяці. Тому її можна включати до розрахунку також за 3 місяці – із січня (місяць нарахування) до березня 2022 р. З них до розрахункового періоду потрапляє лише березень. Тобто лише до доходу березня можна додати частину премії.

Визначаємо суму премії за 1 робочий день:

3 000 грн : 16 р. д. = 187,50 грн

Частина премії для включення її до розрахунку становитиме:

187,50 грн х 22 р. д. = 4 125,00 грн,

  • де 22 р. д-– робочі дні березня.

Як бачимо, частина премії (4 125,00 грн) перевищує її фактичну суму (3 000 грн). Оскільки період, за який було нараховано премію, відпрацьовано неповністю, до розрахунку можна включити лише суму премії в розмірі 3 000 грн.

Згідно з п. 8 Порядку № 100 дохід за розрахунковий період становитиме:

12 000 грн + 12 000 грн + 3 000 грн = 27 000 грн

Середньоденна зарплата:

27 000 грн : 43 р. д. = 627,91 грн,

  • де 43 – робочі дні в місяцях розрахункового періоду (22 р. д. березня + 21 р. д. квітня).

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Надійні рішення з бухобліку, податків та права

2592 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали