Медичні огляди працівників: коротко про головне

Щорічно до 1 грудня роботодавець подає до управління Держпраці заявку про проходження попереднього та періодичних медичних оглядів. Про те, коли та для яких категорій працівників медогляди є обов’язковими, які документи оформлюються в такому разі тощо, ітиметься далі у статті.

Види медичних оглядів

Відповідно до ст. 159 КЗпП працівники повинні виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, зокрема проходити в установленому порядку попередній та періодичні медогляди.

Отже, розрізняють такі види медоглядів:

• попередній — проводиться перед прийняттям на роботу;
• періодичний — такому медогляду підлягають працівники протягом трудової діяльності;
• позачерговий — проводиться під час трудової діяльності як з ініціативи працівника, так і з ініціативи роботодавця, але за наявності підстав.

Роботодавець повинен забезпечити фінансування та організацію попереднього та періодичних медоглядів для певних категорій працівників. Про це зазначено у ст. 17 Закону від 14.10.92 р. № 2694-XII «Про охорону праці» (далі — Закон № 2694) та ст. 169 КЗпП. Водночас законодавством не передбачено обов’язкового проходження медогляду абсолютно всіма працівниками підприємств, установ та організацій (далі — підприємства).

Проте для деяких категорій працівників медогляди є обов’язковими, а саме для працівників:

• зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці;
• зайнятих на роботах, де є потреба в професійному доборі;
• яким не виповнився 21 рік (обов’язково щорічно).

Для працівників, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань та/або виникнення харчових отруєнь, санітарним законодавством передбачено профілактичні медогляди.

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджено постановою КМУ від 23.05.01 р. № 559. Цією Постановою затверджено також Порядок проведення профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок.

Крім того, ст. 31 Основ законодавства про охорону здоров’я від 19.11.92 р. № 2801-XII передбачає організацію профілактичних медичних оглядів неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств із шкідливими й небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих. Керівники підприємств несуть відповідальність за своєчасність проходження своїми працівниками обов’язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки для здоров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкового медогляду.

Перелік категорій населення, які повинні проходити обов’язкові медичні огляди, періодичність, джерела фінансування та порядок проведення цих оглядів визначаються постановою від 05.08.94 р. № 532 «Про обов’язкові медичні огляди деяких категорій населення» . Зокрема, обов’язково повинні проходити медогляди:

• особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
• ветерани війни та ветерани праці;
• особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
• учні системи профтехосвіти, студенти вищих навчальних закладів.

Медогляди зазначених категорій населення здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань на утримання закладів охорони здоров'я (далі – ЗОЗ), що проводять ці огляди.

Попередній медогляд

Згідно з п. 1.4 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ від 21.05.07 р. № 246 (далі — Порядок № 246), попередній медогляд проводиться під час прийняття працівника на роботу.

Забороняється укладати трудовий договір із громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота є протипоказаною за станом здоров’я (ст. 24 КЗпП).

Роботодавець перед укладанням трудового договору повинен повідомити працівника про небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що можуть негативно позначитися на його здоров’ї. Колективний договір може містити норми, які регулюють взаємні зобов’язання сторін щодо медичного обслуговування працівників (п. 8 ч. 2 ст. 13 КЗпП).

Періодичний медогляд

Відповідно до п. 1.5 Порядку № 246 періодичні медогляди проводяться у період трудової діяльності працівника. Залежно від умов праці медогляди можуть проводитися щомісяця, щокварталу та щороку, але не рідше ніж один раз на два роки. У разі потреби медогляд працівника можна проводити перед початком робочої зміни та після її закінчення. За результатами періодичних медоглядів роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів, якщо в цьому є потреба.

Позачерговий медогляд

Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свої кошти позачерговий медичний огляд:

• за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;
• за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки;
• у разі виявлення інфекційних захворювань та/або бактеріоносійства;
• у разі погіршення епідемічної ситуації.

Порядок проходження позачергових медоглядів регулюється ст. 17 Закону № 2694 та п. 4 Правил проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, затверджених наказом МОЗ від 23.07.02 р.

Хто підлягає обов’язковому медогляду

Обов’язково мають проходити медичне обстеження працівники, які виконують роботи, що потребують професійного добору. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі,, затверджено спільним наказом МОЗ та Держкомнаглядохоронпраці від 23.09.94 р. № 263/121. До таких робіт належать:

• усі види підземних робіт;
• робота в кесонах, барокамерах, замкнутих просторах;
• водолазні роботи;
• роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов’язані з підйомом на висоту;
• роботи з обслуговування діючої електроустановки напругою до і вище 1000 В та виконання в них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань, роботи під напругою в електроустановках до і вище 1000 В; роботи, пов’язані з діючим енергетичним обладнанням;
• роботи, пов’язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах;
• роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї;
• аварійно-рятувальні роботи та роботи із гасіння пожеж;
• роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом;
• роботи, пов’язані з емоційно-нервовим напруженням (авіадиспетчери, диспетчери з управління рухом залізничного транспорту; оператори енергетичних систем);
• роботи з технічного обслуговування та експлуатації компресорних нафтонасосних та газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів;
• роботи, пов’язані з бурінням, видобутком та переробкою нафти, газу, конденсату та підготовкою їх до транспортування та зберігання;
• роботи, які безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних та кольорових металів.

Категорії працівників, які підлягають обов’язковим наркологічним та психіатричним оглядам, визначено в Переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, затвердженому постановою КМУ від 27.09.2000 р. № 1465.

Крім того, постановою КМУ від 06.11.97 р. № 1238 затверджено Порядок проведення обов’язкового профілактичного наркологічного огляду та Перелік професій та видів діяльності, для яких є обов’язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд. Зокрема, згідно з цим Переліком обов’язковому наркологічному огляду підлягають:

• анестезіологи та інші медичні працівники ЗОЗ, які за специфікою роботи повинні використовувати фторотан та ефір;
• працівники підприємств, які працюють в умовах підвищеного атмосферного тиску, у т. ч. у кесонах, барокамерах, виконують водолазні роботи;
• чергові працівники підприємств, які обслуговують, налагоджують, монтують і проводять роботи в електромережах та електроустановках під напругою 127 В і більше;
• працівники підприємств, які проводять роботи, пов’язані з використанням вибухових матеріалів, працюють на вибухо- та пожежонебезпечних виробництвах;
• працівники підприємств, установ та організацій, які для виконання своїх професійних обов’язків мають отримати, носити й використовувати вогнепальну зброю, у т. ч. працівники воєнізованої охорони незалежно від відомчого підпорядкування;
• працівники пожежної охорони, газорятувальної служби, служб запобігання виникненню відкритих газових і нафтових фонтанів та їх ліквідації;
• водії транспортних засобів, у т. ч. автомобілів категорії А, В, С, Д, Е, трамваїв, тролейбусів, мотоколясок, тракторів, мінітракторів і мотоблоків;
• авіаційний персонал цивільної авіації, а також інші особи, які підлягають медичній сертифікації в лікарсько-льотних сертифікаційних комісіях закладів цивільної авіації;
• працівники залізничного транспорту та метрополітену, робота яких пов’язана з рухом поїздів та роботою на залізничних коліях;
• працівники плаваючого складу водного транспорту;
• працівники, які виконують роботи на висоті, у т. ч. машиністи всіх видів кранів;
• машиністи (кочегари), оператори котелень, працівники служб газового нагляду;
• особи, які вступають на службу до Держспецзв’язку, в органи державної податкової служби, митні органи, Міноборони, СБУ, Державну прикордонну службу, Службу зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбу, Збройні сили, інші утворені відповідно до законів України військові формування, у т. ч. такі, що призиваються на строкову військову службу, а також вступають (приймаються) на службу (роботу) в органи, заклади, установи МВС та Національної поліції тощо

Медичні обстеження водіїв проводяться з метою визначення придатності особи до безпечного керування транспортними засобами. Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів затверджено спільним наказом МОЗ та МВС від 31.01.13 р. № 65/80.

Для таких працівників визначено окрему періодичність проходження медичного обстеження. А саме:

• віком до 55 років (включно) — один раз на 10 років;
• віком від 56 до 75 років (включно) — один раз на 3 роки;
• віком від 76 років і більше — один раз на рік.

Водії, які виконують роботи з перевезення пасажирів та вантажів, підлягають періодичному медичному огляду один раз на рік.

Етапи проходження медогляду

Наведений вище перелік підстав є основою для формування груп працівників, яким потрібно проходити медичні обстеження. .

Згідно з Порядком № 246 послідовність дій щодо проведення медогляду така:

Крок 1. Звернення роботодавця (щорічно до 1 грудня) до відділу з питань гігієни праці обласного управління Держпраці (далі — відділ управління Держпраці) із заявкою про проходження як попереднього, так і періодичних медоглядів. Заявка подається в довільній формі, оскільки її форму жодним нормативним актом не затверджено (див. зразок). До заявки додаються дані лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища та трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості й небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.

Зразок

Крок 2. Відділ управління Держпраці визначає перелік працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медогляду. Список працівників уноситься до акта, форму якого наведено в додатку 1 до п. 2.2 Порядку № 246.

Крок 3. Роботодавець складає списки працівників (4 примірники), які погоджуються з відділом управління Держпраці (додаток 2 до п. 2.3 Порядку № 246). Після погодження списки розсилаються:

• ЗОЗ, що проводитиме медобстеження;
• відділу управління Держпраці;
• Фонду соціального страхування України.

Четвертий екземпляр списку працівників залишається в роботодавця.

Крок 4. ЗОЗ на основі списку складає графік проходження медичного обстеження;

Крок 5. Комісія з проведення медичних оглядів ЗОЗ проводить огляд працівників, результати якого вносяться до карток працівників. Форму цієї картки наведено в додатку 7 до п. 2.16 Порядку № 246.

Крок 6. Працівник отримує медичну довідку (додаток 8 до п. 2.16 Порядку № 246), а роботодавець протягом місяця після проведення періодичного медогляду має отримати заключний акт за результатами періодичного медогляду працівників (за формою, наведеною в додатку 9 до п. 2.17 Порядку № 246), що зберігається протягом п’яти років.

Медобстеження працівників проводиться ЗОЗ, вимоги до яких викладено в Порядку № 246. Попередній (періодичний) медогляд проводиться комісією з проведення медичних оглядів ЗОЗ.

Для проходження медичного огляду працівник пред’являє:

• паспорт або інший документ, що посвідчує його особу;
• медичну карту амбулаторного хворого.

У разі попереднього медогляду особа надає направлення, оформлене роботодавцем, за формою згідно з додатком 3 до п. 2.4 Порядку № 246.

Відповідно до Порядку № 246 роботодавець повинен:

• погодити план-графік проведення медоглядів ЗОЗ;
• забезпечити своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження;
• здійснити контроль за проведенням медоглядів у строки, погоджені із ЗОЗ, призначити відповідальних за організацію медогляду осіб;
• відсторонити від роботи працівників, які не пройшли в установлений строк медичні огляди, та не допускати до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я.

Гарантії працівникам у разі проходження медоглядів

Відповідно до ст. 191 КЗпП заборонено приймати на роботу без проходження попереднього медогляду осіб, яким не виповнилося 18 років. Працівники віком 18–21 рік зобов’язані проходити медичні обстеження один раз на рік (ст. 11 Закону № 2694, ст. 191 КЗпП).

Для працівників, направлених на обстеження до медичного закладу, передбачено збереження середнього заробітку та місця роботи (ст. 123 КЗпП). Ця норма не стосується працівників, які проходять попередній медичний огляд.

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону № 2694 працівника, який за станом здоров’я, зважаючи на медичний висновок, потребує надання легшої роботи, роботодавець:

• повинен перевести на таку роботу, але за згодою працівника. Переведення відбувається лише на строк, зазначений у медичному висновку;
• може встановити в разі потреби скорочений робочий день та організувати навчання працівника для набуття іншої професії відповідно до законодавства.

Права та обов’язки роботодавця, пов’язані з медоглядами

Якщо працівник відмовляється або ухиляється від проходження медогляду, то роботодавець має право відсторонити його від виконання посадових обов’язків відповідно до ст. 46 КЗпП. За ухиляння від проходження медичного обстеження працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності. Роботодавець зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати на підставі ч. 2 ст. 17 Закону № 2694.

Висновки

1. Працівників, які не пройшли в установлений строк медичний огляд, роботодавець зобов’язаний відсторонити від роботи без збереження середнього заробітку.
2. Роботодавець не може допускати до виконання обов’язків тих працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я.