Ні, визначати середню зарплату із заробітку за фактично відпрацьований перед хворобою період (з 3 до 9 жовтня) підстав немає.
Річ у тім, що до такого алгоритму вдаються, лише якщо перед місяцем настання страхового випадку немає жодного повного календарного місяця трудових відносин (п. 27 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266, далі – Порядок № 1266). А в наведеній ситуації трудові відносини з жінкою тривали більше року, тож зазначена норма не підходить.
Натомість розрахунковим періодом для обчислення середньої зарплати в нашому випадку буде 12-місячний період за загальним правилом (п. 25 Порядку № 1266) – з жовтня 2023-го до вересня 2024 року включно. А зважаючи на те, що в цьому періоді не було заробітку з поважної причини, підключаємо спецнорму з п. 28 Порядку № 1266. Тобто середній заробіток визначаємо виходячи з тарифної ставки, чинної на день настання страхового випадку (а якщо в працівниці неповний робочий час – з відповідної частини тарифної ставки). А саме для визначення середньоденного заробітку тарифну ставку (чи її частину, якщо йдеться про неповний робочий час) слід поділити на середньомісячну кількість календарних днів – 30,44.
Водночас слід взяти до уваги, що відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку не потрапляє до страхового стажу. А, як відомо, якщо за останні 12 місяців у фізособи менше 6 місяців страхового стажу, середня зарплата для нарахування лікарняних не має перевищувати максимально можливого розміру, визначеного із мінімальної зарплати (ч. 4 ст. 12 Закону від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», п. 29 Порядку № 1266).
Отже, обчисливши середній заробіток із тарифної ставки, додатково слід перевірити дотримання обмеження за розміром мінзарплати. Такий ліміт середньоденного заробітку на сьогодні становить:
8 000 грн : 30,44 д. = 262,81 грн.

