Чи застосовується податкова застава під час карантину

Судове оскарження

Підприємство оскаржило податкове повідомлення-рішення в суді і програло спір в апеляційній інстанції. Тепер доведеться сплатити донараховане податкове зобов’язання. Але грошей зараз немає. Чи потрапить майно підприємства до податкової застави? Чи на час карантину цей захід не застосовується?

Спершу давайте пригадаємо, що підприємницька діяльність – це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, яка здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та отримання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу). Тобто той факт, що у підприємства немає грошей для сплати податків, не може бути аргументом у спорі з органом ДПС. Правда, є виняток: недостатність грошей може бути виправданням, якщо фінансові утруднення викликані дією обставин непереборної сили (форс-мажор).

Так, пп. 101.2.4 Податкового кодексу (далі – ПК) передбачено, що податковий борг, який виник у результаті обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), підлягає списанню в повній сумі, включаючи пеню і штрафи, нараховані на суму боргу.

А карантин, що діє зараз, якраз і визнаний на законодавчому рівні форс-мажором (п. 7 розд. І Закону від 17.03.20 р. № 530-ХІ, ст. 14¹ Закону від 02.12.97 р. № 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні»).

Справа за малим: для того щоб підприємству списали борг, треба довести податківцям причинно-наслідковий зв’язок між форс-мажором і неможливістю погасити податкове зобов’язання. А зробити це дуже складно. Хоча всі розуміють, що саме карантин, у зв’язку з яким КМУ запровадив заборони й обмеження на всій території України, обов’язкові до виконання (інакше космічні штрафи), є зараз головною причиною труднощів у веденні підприємницької діяльності. Неможливість повноцінно в період карантину надавати послуги, реалізовувати товари, здійснювати закупівлі тощо призводить до того, що добросовісні платники податків не отримують прибутку і тому не в змозі сплатити податки. А за це вони можуть потрапити у немилість у податкових органів. Що й сталося в цій ситуації.

Грошей для сплати податкового боргу в підприємства немає, тому орган ДПС, звичайно ж, накладе податкову заставу на майно (пп. 14.1.155 ПК). Завважимо, що на період карантину платники податків звільнені від багатьох податкових штрафів і пені, деякі податкові перевірки під мораторієм (п. 52¹, 52² підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Але стосовно податкової застави в «карантинних» законах, на жаль, нічого не сказано. Тобто заборони для застосування податкової застави на період карантину в ПК не передбачено.

І якщо платник податків не зможе самостійно погасити податковий борг, забезпечений податковою заставою, такий борг може бути погашений за рахунок реалізації майна, зазначеного в акті про податкову заставу.

Тому рекомендуємо підприємству все-таки знайти можливість і самостійно погасити суму податкового боргу, зазначену в ППР, не чекаючи податкової застави.