Як відобразити у формі № 20-ОПП емфітевзис, постійне користування, сервітут та суборенду землі

Подаємо форму № 20-ОПП щодо земельних ділянок: п’ять практичних ситуацій

Ми вже писали про те, що інформацію про купівлю, продаж земельної ділянки або укладення договору оренди слід відображати у заяві за формою № 20-ОПП. У цій статті розповімо, як відобразити інформацію про інші речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, а саме:

• право користування (сервітут);
• право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
• право постійного користування;
• право оренди (суборенди) земельної ділянки.

У кінці статті наведемо зразок заповнення форми № 20-ОПП.

Запитання – відповіді

Надамо відповіді на основні запитання, пов’язані із цією темою.

Чи обов’язково подавати форму № 20-ОПП щодо суборенди, постійного користування, емфітевзису та сервітуту?

Так, на нашу думку, обов’язково. Пояснимо детальніше.

Операції з придбання, продажу, оренди земельної ділянки слід відобразити у формі № 20-ОПП. Це випливає з п. 8.4 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588). Щоправда, у цьому пункті нічого не сказано про інші речові права на земельну ділянку. Однак, як показує практика, ДПС вважає, що в разі суборенди, емфітевзису, постійного користування земельною ділянкою або встановлення на неї сервітуту платник податків зобов’язаний подати заяву за формою № 20-ОПП.

Податківці у такій ситуації посилаються на загальне правило з п. 8.2 Порядку № 1588, а саме: об’єктами оподаткування та об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі – об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків і зборів.

Тому, якщо ви бажаєте уникнути штрафу за неподання форми № 20-ОПП, рекомендуємо відображати в ній таку інформацію.

Як відобразити у формі № 20-ОПП суборенду земельної ділянки?

Орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому (ч. 1, 2 ст. 8 Закону від 06.10.1998 № 161-XIV «Про оренду землі»).

У разі передачі земельної ділянки в суборенду орендар заповнює форму № 20-ОПП так:

• у графі 2 «Код ознаки надання інформації» наводить код «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»;
• графі «Тип об’єкта оподаткування» – код земельних ділянок 580 згідно з Довідником, розміщеним на офіційному сайті ДПС;
• графі 5 «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» проставляє окремий ідентифікатор новоствореного об’єкта. Наприклад, якщо, подаючи інформацію про оренду земельної ділянки, ви присвоїли їй ідентифікатор 5800001, то в разі подання інформації про суборенду цієї ділянки можна вказати ідентифікатор 5800002;
• графі 14 «Стан об’єкта оподаткування» – код «9 – здається в оренду», оскільки окремого коду для суборенди в Пам’ятці для заповнення розділу 3 форми № 20-ОПП не передбачено;
• графі 15 «Вид права на об’єкт оподаткування» – код «7 – право довгострокового користування або оренди», якщо земельна ділянка передана в суборенду більше ніж на рік, або «8 – право короткострокового користування, оренди або найму», якщо земельна ділянка передана в суборенду менше ніж на рік.

Як відобразити у формі № 20-ОПП постійне користування земельною ділянкою?

Право постійного користування – це право володіння та користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності без установлення граничного строку (ч. 1 ст. 92 Земельного кодексу України, далі – ЗКУ).

У формі № 20-ОПП зазначаємо:

• у графі 14 – код «2 – експлуатується»;
• графі 15 – код «6 – право постійного користування».

Як подати форму № 20-ОПП щодо емфітевзису та сервітуту?

Емфітевзис – це право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, яке оформлюється договором між власником землі та особою, що бажає її використовувати (ч. 1 ст. 395, ст. 407 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ; ст. 102¹ ЗКУ).

Договір емфітевзису укладається в письмовій формі з обов’язковою державною реєстрацією. Максимальний строк користування земельною ділянкою – 50 років (ст. 102¹ ЗКУ).

Одна з головних відмінностей між договором оренди та емфітевзисом – цільове призначення земельної ділянки. Водночас між цими двома договорами є й інші відмінності. Див. про це в статті «Договір емфітевзису чи оренди: що краще обрати».

Право земельного сервітуту є одним із видів речових прав, право користування чужою річчю. Загальні положення про сервітут містяться в гл. 16 ЗКУ.

Право земельного сервітуту – це право власника або користувача земельної ділянки чи іншої заінтересованої особи на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками) (ч. 1 ст. 98 ЗКУ).

При цьому відповідно до ч. 4, 5 ст. 98 ЗКУ сервітут здійснюється способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він установлений, і встановлюється виключно в разі, коли потреби особи, в інтересах якої він установлюється, не можуть бути задоволені іншим способом (ч. 1 ст. 401 ЦКУ). Виняток становлять випадки установлення земельних сервітутів на земельній ділянці державної, комунальної власності, що сформована спеціально із цією метою.

На практиці право земельного сервітуту та оренди теж часто ототожнюють. Однак між цими договорами є принципові відмінності.

Так, сервітут не позбавляє власника права володіння, користування та розпорядження майном (ч. 3 ст. 98 ЗКУ). У разі встановлення земельного сервітуту земельна ділянка не вибуває з володіння власника (ч. 5 ст. 403 ЦКУ, ч. 3 ст. 98 ЗКУ). Сервітут передбачає користування в межах прав, що надаються власником, тому за своєю юридичною природою такі права є обмеженими речовими правами (ч. 1 ст. 403 ЦКУ).

Детальніше про установлення земельного сервітуту читайте в статті «Сервітут: навіщо і коли його оформлюють».

Незважаючи на те що емфітевзис і сервітут мають не так багато спільного, порядок заповнення форми № 20-ОПП щодо них буде ідентичним:

• у графі 14 зазначаємо код «8 – орендується», а якщо підприємство передало земельну ділянку в емфітевзис або сервітут – код «9 – здається в оренду»;
• графі 15 – код «3 – право користування (сервітут, емфітевзис, суперфіцій)».

Приклад

Підприємство має відобразити у формі № 20-ОПП таку інформацію:

• передачу земельної ділянки в суборенду;
• перебування земельної ділянки в постійному користуванні;
• користування земельною ділянкою згідно з договором емфітевзису;
• укладення договору сервітуту земельної ділянки, за яким іншому підприємству надано право на відведення води на сусідню земельну ділянку.

Покажемо, як у цьому випадку заповнити форму № 20-ОПП (див. зразок).

Зразок заповнення форми № 20-ОП