Як оскаржити рішення ДПС про можливість виконання платником податків податкових обов’язків

Як платникові податків підтвердити свою неможливість виконати податкові обов’язки через війну: затверджено наказ Мінфіну!

Якщо платник податків – юрособа або фізособа-підприємець не може своєчасно виконати свої податкові обов’язки, він має право повідомити про це орган ДПС, подавши відповідну заяву. Утім, як свідчить практика, податківці не завжди приймають такі заяви, нерідко вони відмовляють у цьому, ухвалюючи рішення про можливість виконання платником податків податкових обов’язків. Однак таке рішення ДПС можна оскаржити. Як це зробити, розповімо в статті.

Подання платником заяви про відсутність можливості виконати податкові обов’язки

Повідомити орган ДПС про неможливість виконання платником податків податкових обов’язків (у т. ч. щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу), подавши відповідну заяву, потрібно не пізніше 60 календарних днів (далі – к. д.) із першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення таких можливостей. Механізм подання такої заяви передбачено Порядком підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, затвердженим наказом Мінфіну від 29.07.2022 № 225 (далі – Наказ № 225, Порядок № 225).

Заява має містити (п. 3 розд. III Порядку № 225):

1. повне найменування платника податків згідно з реєстраційними документами або ПІБ платника;
2. код ЄДРПОУ (для юросіб) або РНОКПП (для фізосіб);
3. податкову адресу платника податків;
4. найменування контролюючого органу, до якого подається заява;
5. дату подання заяви;
6. чітке та стисле обґрунтування підстав для підтвердження неможливості виконання платником податкових обов’язків із посиланням на документальне підтвердження викладених фактів;
7. вичерпний перелік додатків із зазначенням кількості сторінок кожного документа, їх повної назви та реквізитів (дата, номер, найменування органу, що видав документ);
8. перелік податкових обов’язків, які не мав/не має можливості виконати платник;
9. інформацію про податкові періоди, за які неможливо виконувати податкові обов’язки, або інформацію щодо обставин, пов’язаних із проведенням воєнних (бойових) дій, терактами, диверсіями або іншими обставинами непереборної сили (форс-мажор), спричиненими військовою агресією Російської Федерації, тимчасовою окупацією збройними формуваннями Російської Федерації;
10. підписи платника податку – фізособи або посадових осіб юрособи, засвідчені печаткою платника (за наявності).

Переліки документів, що підтверджують неможливість платника податків – юрособи та фізособи своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затверджено Наказом № 225. Причому ці переліки відрізняються.

Наприклад, юридична особа може додати до заяви акт, що засвідчує факт пожежі, інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у разі його знищення, копію наказу про призупинення роботи підприємства та його працівників або встановлення простою в роботі підприємства та інші документи.

Підприємець може підтвердити неможливість виконання податкових обов’язків довідкою закладу охорони здоров’я із зазначенням періоду перебування на лікуванні та характеру поранення (контузії, травми, каліцтва), військовим квитком і висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (якщо підприємець був мобілізований), свідоцтвом про народження малолітньої/неповнолітньої дитини та свідоцтвом про смерть батьків, опікуна або піклувальника та ін.

ДПС розглядає заяву та відповідні документи (їх копії) протягом 20 к. д. із дня, що настає за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення (п. 1 розд. III Порядку № 225).

Попереднє рішення має бути направлене платнику податків не пізніше 20 к. д. із дня, що настає за днем отримання контролюючим органом заяви та відповідних документів (їх копій). Отже, максимальні строки розгляду заяви – 40 к. д.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податкового обов’язку до такого платника не застосовується відповідальність, передбачена Податковим кодексом України (далі – ПКУ) або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання/несвоєчасне виконання (п. 2 розд. III Порядку № 225).

Порядок оскарження рішення ДПС про можливість своєчасного виконання податкового обов’язку

Таке рішення контролюючого органу може бути оскаржено в адміністративному чи судовому порядку. Розглянемо ці способи докладніше.

Адміністративне оскарження

Скарга подається до ДПС України в письмовій або електронній формі засобами електронного зв’язку протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником рішення ДПС про можливість своєчасного виконання платником податкового обов’язку щодо дотримання термінів сплати податків і зборів (п. 56.3 ПКУ).

Разом зі скаргою платник податків може подати засвідчені копії документів, розрахунки та докази, які вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ПКУ.

ДПС зобов’язана прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 к. д., що настають за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою (із повідомленням про вручення) чи засобами електронного зв’язку (через електронний кабінет).

Судове оскарження

У цьому випадку необхідно подати позов до адміністративного суду. Згідно із ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) адміністративні справи щодо оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної або юридичної особи (їх об’єднань), вирішуються за вибором позивача:

• або адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача;
• або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених КАСУ.

Таким чином, позивач має право вибрати, до якого суду подати позов щодо оскарження рішення ДПС про можливість своєчасного виконання податкового обов’язку: за своїм місцезнаходженням або за місцезнаходженням податкового органу, який ухвалив таке рішення.

Для того щоб суд прийняв до розгляду такий адміністративний позов і відкрив відповідне провадження, позовна заява має відповідати вимогам ст. 160 КАСУ.

Однак це не означає, що підприємство зобов’язане подавати адміністративний позов виключно через електронний кабінет в ЄСІТС. Позов можна подати і в паперовому вигляді. Проте для цього позивач повинен мати зареєстрований електронний кабінет і прямо вказати на це в позовній заяві.

До позовної заяви слід додати всі наявні докази, як це передбачено ч. 1 ст. 161 КАСУ, та копії документів, що подаються разом із заявою, відповідно до кількості учасників справи.

Оскарження рішення ДПС про можливість своєчасного виконання податкового обов’язку є вимогою немайнового характеру, тому згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» розмір судового збору в таких справах становить:

• якщо позивачем є юрособа або фізособа-підприємець – один прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб (у 2026 році – 3 328 грн);
• якщо позивачем є фізособа – 0,4 прожиткового мінімуму (у 2026 році – 1 331,20 грн).

Орган ДПС порушив процедуру під час ухвалення рішення за результатами розгляду заяви про неможливість виконання податкового обов’язку. Чи є шанси оскаржити таке рішення?

Так, є, і ці шанси доволі високі.

Показовим судовим рішенням щодо такої ситуації є постанова Верховного Суду від 07.11.2024 у справі № 520/5995/23 (ЄДРСР, реєстр. № 122882856).

Згідно із цією справою орган ДПС провів камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ за лютий – травень 2022 року. За її результатами було складено акт від 20.09.2022, у якому було зафіксовано порушення ТОВ строків своєчасної реєстрації податкових накладних (тобто вимог абзацу третього пп. 69.1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ), та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.10.2022 щодо сплати штрафу в розмірі 5,8 млн грн.

ТОВ пояснило, що у вересні 2022 року воно зверталося до податкового органу із заявою про визнання платника податку таким, що не може виконувати податкові обов’язки (далі – заява) в період з 24.02.2022 по дату повідомлення, відповідно до п. 6 Порядку № 225.

На підтвердження наведених обставин ТОВ разом із заявою надіслало до контролюючого органу копії актів про пожежу, копію наказу про створення комісії для встановлення переліку відсутніх документів і розслідування причин їх знищення, копію акта про встановлення переліку відсутніх документів і розслідування причин їх знищення від 28.09.2022.

Однак орган ДПС ухвалив рішення про можливість своєчасного виконання платником податків свого податкового обов’язку (далі – рішення) у зв’язку з тим, що деякі податкові обов’язки протягом 2022 року ТОВ все ж виконувало.

Верховний Суд зазначив, що за результатами розгляду заяви ТОВ контролюючий орган одразу прийняв рішення, якому обов’язково мало би передувати ухвалення попереднього рішення, як це передбачено Порядком № 225.

Абзац восьмий п. 1 розд. ІІІ Порядку № 225 передбачає обов’язок керівника контролюючого органу прийняти вмотивоване рішення за результатами розгляду відповідної заяви. А сам Порядок № 225 покладає обов’язок із доведення можливості чи неможливості платника податків своєчасно виконати свій податковий обов’язок на контролюючий орган.

Підставою для ухвалення негативного для ТОВ рішення про можливість виконувати податковий обов’язок слугувало те, що у 2022 році товариство виконувало певні податкові обов’язки, зокрема реєструвало податкові накладні. Але податковий орган не досліджував перелічені у заяві обставини та докази. А в ній ТОВ вказало на неможливість своєчасного виконання відповідних податкових обов’язків (у т. ч. своєчасної реєстрації податкових накладних) і період, у якому виникли такі обставини.

Отже, у заяві платник податків окреслив коло податкових обов’язків, які він не міг виконати взагалі або своєчасно, а також період, в якому мали місце такі обставини. Відповідно, у разі ухвалення рішення про неможливість своєчасного виконання платником податкового обов’язку до нього не застосовується відповідальність лише стосовно тих обов’язків і за ті періоди, що зазначені ним у заяві.

Таким чином, порушення процедури ухвалення рішення за результатами розгляду заяви має характер істотного як таке, що обмежує реалізацію платником податків його прав, тому має наслідком визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Однак ТОВ у своєму позові обмежилось лише вимогою про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення.

Водночас скасування вказаного рішення жодним чином не свідчить про те, що ТОВ автоматично належить до категорії платників, у яких відсутня можливість своєчасного виконання своїх податкових обов’язків. За таких обставин з метою ефективного захисту порушених прав ТОВ необхідно зобов’язати орган ДПС повторно розглянути заяву про неможливість виконання товариством податкового обов’язку.

Це означає, що, якщо платник податку оскаржує рішення ДПС про можливість виконувати ним податковий обов’язок, у позові, крім вимоги про визнання такого рішення протиправним та його скасування, слід наводити вимогу про повторний розгляд ДПС заяви про неможливість виконання податкового обов’язку.

Висновки

1. Якщо у платника податків немає можливості своєчасно виконувати податкові обов’язки, він повинен повідомити про це ДПС не пізніше 60 к. д. із першого дня місяця, що настає за місяцем відновлення можливостей.
2. За загальним правилом ДПС розглядає заяву про неможливість виконання податкових обов’язків та відповідні підтвердні документи (їх копії) протягом 20 к. д. із дня, що настає за днем їх отримання.
3. Якщо ДПС відмовить платнику податків у прийнятті заяви, таке рішення можна оскаржити в адміністративному чи судовому порядку.