Пальне та штрафи з 01.07.19 р. Частина перша. Штрафи за порушення обігу пального

Все про пальне: як отримати ліцензію, уникнути штрафів і правильно оформити акцизні накладні

Ліцензія на пальне: скільки коштує і які штрафи при її відсутності

Ця стаття буде корисною для всіх суб’єктів господарювання (далі – СГ), що здійснюють господарські операції з пальним, адже з 01.07.19 р. запроваджуються нові правила обігу пального. У ній буде розглянуто відповідальність за порушення цих правил та запропоновано способи доведення відсутності правопорушень. Також див.: «Пальне та штрафи з 01.07.19 р. Частина 2. Штрафи за порушення порядку реєстрації акцизних накладних».

Загальна класифікація штрафів з 01.07.19 р.

Законом від 23.11.18 р. № 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі – Закон № 2628) запроваджується багато нововведень, покликаних підвищити ефективність запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом пального, посилити контроль за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

Водночас у цьому Законі є деякі неузгодженості, а також він не містить певних дефініцій, що спричиняє неоднозначне та множинне трактування норм Податкового кодексу (далі – ПК). Тому в будь-якому разі, коли виникають суперечності з державними органами, платникам податків потрібно пам’ятати про:

• пп. 4.1.4 ПК – презумпцію правомірності рішень платника податку;
• практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема справи: «Щокін проти України» (рішення від 14.10.10 р.) та «Серков проти України» (рішення від 07.07.11 р.), в яких ЄСПЛ дійшов висновку, що:

- по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим і не відповідало вимозі «якості закону» й не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника;

- по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Варто пам’ятати, що сама по собі множинність трактування норм Законів не спричиняє відсутності порушення, а є лише допоміжним інструментом у тому, щоб переконати державні органи, що СГ діяв у межах Закону, а отже немає підстав для застосування штрафів.

Згідно із Законом № 2628 унесено зміни щодо штрафів до: Податкового кодексу (далі – ПК), Кодексу про адміністративні правоворушення (далі – КупАП) та Закону від 19.12.95 р. 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі – Закон № 481).

Деякі штрафи є новими, а щодо деяких інших оновлено норми (унесено зміни до них).

Штрафи, передбачені Законом № 2628, можна класифікувати за нормами права так:

Як бачимо, штрафи за «порушення обігу пального» передбачено ст. 128¹ ПК та ст. 164 КУпАП, і саме їх ми розглянемо в цій статті.

Штрафам за порушення порядку реєстрації акцизних накладних буде присвячено іншу статтю. А про штрафи за обіг пального без наявності ліцензій детально йшлося в: «Ліцензія на пальне: кому обов’язково отримувати».

На схемі вище не зазначено штраф за п. 117.3 ПК, оскільки він не є новим. Однак нагадуємо про нього: за здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку в порядку, передбаченому ПК, застосовується штраф до юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 % вартості реалізованого пального. Оскільки поняття «реалізація пального» з 01.07.19 р. набуде нового значення, СГ потрібно дуже уважно ставитися до всіх своїх дій із пальним.

Штрафи за ст. 128¹ ПК

До п. 128¹.1 ст. 128¹ ПК було внесено зміни, а крім того, цю статтю доповнено пунктами 128¹.2 та 128¹.3.

Фактично зазначена стаття, хоч і має назву «порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах», передбачає застосування штрафних санкцій за порушення обігу пального (у частині правовідносин, що розглядаються в цій статті).

Однак зверніть увагу на словосполучення «на акцизних складах» – це важливо з огляду на таке. Якщо СГ зможе довести, що він не має акцизного складу (не є його розпорядником), то до нього не може бути застосовано штрафи за ст. 128¹ ПК.

Фактично ст. 128¹ ПК передбачає штрафні санкції за три види правопорушень.

Позитивною новиною є те, що штрафи за п. 128¹.2 та 128¹.3 ПК не застосовуються, якщо немає доведеної вини СГ у здійсненні правопорушення.

Але дослідимо детально кожен пункт щодо застосування штрафів.

У п. 128¹.1 ПК передбачено таке.

Необладнання та / або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (далі – ЄДР) рівня пального в резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого із зазначених вище порушень (тобто передбачених абзацом першим п. 128¹.1 ПК) , тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.

Як бачимо, штраф за п. 128¹.1 ПК може бути застосовано як за відсутність лічильників на акцизному складі, так і за те, що такі лічильники фактично є, але не внесені до ЄДР.

Важливе зауваження: якщо в СГ є резервуар, але він не введений в експлуатацію, то застосування штрафу є неправомірним. Тому потрібно дуже уважно поставитися до первинних документів щодо введення такого резервуару в експлуатацію або про виведення його з експлуатації.

СГ, які не мають коштів на обладнання своїх резервуарів відповідними лічильниками, можна порадити вивести резервуари з експлуатації до приведення свого обладнання у відповідність до вимог законодавства. А пальне придбавати на АЗС.

Зверніть увагу, що згідно із приписами пп. 230.1.2 ПК паливороздавальні та/або оливороздавальні колонки, установлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінки відповідності, проведених відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Щодо повторності встановленого порушення для застосування більшого штрафу, то різні податкові експерти трактують її по-різному. Одні стверджують: якщо, наприклад, на акцизному складі три резервуари і жоден з них не обладнаний лічильниками, то перше порушення – це перший резервуар, а друге порушення – інші резервуари. Тобто до СГ має бути застосований штраф розміром 120 тис. грн. Найімовірніше, таку позицію займе і контролюючий орган.

Інші експерти вважають, що в наведеному вище прикладі СГ повинен буде заплатити 60 тис. грн., тобто за кожен резервуар по 20 тис. грн. А от якщо через декілька днів буде знову встановлено факт необладнання резервуарів лічильниками, то тоді вже буде застосовано штраф розміром 150 тис. грн.

Оскільки другий варіант трактування п. 128¹.1 ПК є більш сприятливим для платника, для захисту своєї позиції йому слід посилатися на пп. 4.1.4 ПК та практику ЄСПЛ, про що було сказано вище.

Водночас п. 18 підрозд. 5 розд. XX ПК передбачає градацію в часі застосування штрафів за п. 128¹.1 ПК. Так, ці штрафні санкції застосовуються:

• з 01.07.19 р. – до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 м³;
• з 01.10.19 р. – до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1 000 м³, але не перевищує 20 000 м³;
• з 01.01.20 р. – до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1 000 м³ (є винятки, передбачені в пп. 14.1.6 ПК).

Отже, у більшості СГ є час (до жовтня 2019 року) привести свої акцизні склади у відповідність до вимог законодавства.

У п. 128¹.2 ПК передбачено, що за відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕА РП) платником податку – розпорядником акцизного складу тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 грн. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 000 000 грн.

Отже, штраф до СГ може бути застосований лише в разі, якщо:

• є вина СГ;
• СГ є розпорядником акцизного складу.

Тобто якщо СГ має докази, що його вини немає і він не є розпорядником акцизного складу (наприклад, державні сервіси, які мають зареєструвати за СГ акцизні склади, не працювали чи не приймали документів щодо реєстрації, або СГ не міг знати, що є розпорядником акцизного складу з огляду на нечіткість норм ПК), то такого платника податків не можна притягнути до відповідальності у вигляді штрафів.

Відсутність реєстрації акцизного складу без вини платника можна довести тим, що СГ надіслав заяву щодо реєстрації розпорядником акцизного складу, але її не було прийнято (наприклад, через перевантаження системи чи інший збій, у т.ч. нестворення відповідного реєстру відповідним органом). Або якщо є докази того, що СГ не потрібно було реєструвати за собою акцизний склад (наприклад, він має резервуари на 100 м³, а протягом 2018-2019 років було отримано пальне загалом на 300 м³).

Щоб довести, що СГ не був і не є розпорядником акцизного складу, потрібно надати відповідні докази відсутності фактів реалізації пального та інших господарських операцій, що можуть підпасти під визначення «розпорядник акцизного складу».

У п. 128¹.3 ПК передбачено штраф фактично за недотримання приписів пп. 230.1.3 ПК. Так, незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 грн. за кожний неподаний електронний документ.

Як бачимо, у разі збою в роботі серверів, вірусних атак та інших проблем, які виникли без вини СГ, штраф не застосовується. Тому відповідальній особі СГ потрібно дуже уважною ретельно фіксувати такі збої.

Зверніть увагу, що в пп. 230.1.3 ПК передбачено таке.

За загальним правилом, розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого в розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Водночас дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23:59 цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального в добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23:59 доби, що настає за звітною добою.

Отже, штраф за п. 128¹.3 ПК може бути застосований у разі, якщо дані не подано протягом наступної звітної доби. Наприклад, дані про обіг та залишки пального за 1 жовтня потрібно буде подати не пізніше 2 жовтня. Якщо такі дані будуть передані 3 жовтня о 00:01, то контролюючий орган матиме підстави для застосування штрафу. Якщо ж дані було надіслано вчасно, але стався збій в електронній системі і СГ зафіксував такий збій, то застосування штрафу буде неправомірним.

Штрафи за ст. 164 КУпАП щодо пального

У ст. 164 КУпАП передбачено, що переміщення пального транспортними засобами, не зазначеними в митних деклараціях під час переміщення пального митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним пп. «а» п. 2 ч. 2 ст. 91 Митного кодексу, або в акцизних накладних, зареєстрованих у Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених на операції, при здійсненні яких переміщується пальне в таких транспортних засобах, або в заявках на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі НМДГ (17 000 грн.) до двох тисяч НМДГ (34 000 грн.) з конфіскацією пального та транспортних засобів.

Як бачимо, з 01.07.19 р. кожний рух пального треба буде фіксувати у відповідних супровідних документах. Водночас наведена вище норма є недостатньо чіткою. А оскільки штраф накладається на фізичну особу, то, використовуючи практику ЄСПЛ, особа, до якої в майбутньому може бути застосований штраф, може скасувати його в суді.

Інший штраф за ст. 164 КУпАП застосовується за зберігання та/або реалізацію на митній території України пального на акцизному складі, не зареєстрованому в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Такий штраф становитиме: від однієї тисячі НМДГ (17 000 грн.) до двох тисяч НМДГ (34 000 грн.) з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Разом із тим, згідно із приписами ст. 9 КУпАП штраф може бути застосовано лише тоді, коли є вина особи. Тож якщо акцизний склад не буде зареєстрований внаслідок збою в СЕА РП, то штраф застосовувати не можна.

Отже, Законом № 2628 запроваджуються нові та «модернізуються» існуючі штрафи за порушення обігу пального, який включає в себе не лише реалізацію та переміщення, але й зберігання. Водночас такі штрафи застосовуються лише в разі вини СГ та його посадових осіб у здійсненні правопорушення. Тому СГ, які ще не готові обладнати свої склади відповідно до вимог законодавства, що набудуть чинності з 01.07.19 р., слід подбати про те, як ефективніше застосовувати для своїх цілей пальне, що придбаватиметься на АЗС.