Верховний суд: головне – сутність господарської операції. Важлива форма документа

Бухгалтерські форуми рясніють обговоренням того, як проходять перевірки органів ДФС, що саме перевіряють та що являють собою знайдені порушення.

Доволі поширеним порушенням є дефекти в первинних документах. Так, органи ДФС вказують на те, що певні документи не відповідають ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». 

Найбільш поширеним дефектом є відсутність ідентифікації посади особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. Як правило, при заповненні видаткових накладних, актів приймання-передачі такі люди поспішають та не вказують свою посаду (часом прізвище та ініціали). Чи це серйозно? 

Верховний Суд України говорить – так. У постанові від 23.01.18 р. у справі № К/9901/436/18 (№ 826/7047/13-а) суд указав, що «факт відсутності або невідповідності первинного документа, який посвідчує господарську операцію, встановленим вимогам унеможливлює формування на його підставі витрат або податкового кредиту». А невідповідність первинного документа встановленим вимогам у даній справі полягала в тому, що був відсутній договір між позивачем та його контрагентами, а в податкових накладних (акт перевірки був за 2011–2012 роки), актах здачі-приймання робіт (надання послуг), видаткових накладних не зазначено посаду осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій, місце їх складання.

Щоправда у вказаній справі є письмові пояснення директора контрагента позивача. Указаний директор пояснив, що до фінансової господарської діяльності Товариства-контрагента не має ніякого відношення, та повідомив, що в 2009 році він, перебуваючи в м. Києві, втратив паспорт громадянина України. 

Тобто вказані пояснення директора контрагента можуть бути розцінені як наявність однієї з ознак фіктивності відповідно до ст. 55¹ Господарського кодексу (одна з ознак фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою – підприємцем, у тому числі визнання реєстраційних документів недійсними – підприємство зареєстроване (перереєстроване) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи).

Отже, ВСУ розглянув усі обставини справи в сукупності. Однак, оскільки платники податків не наділені повноваженнями контролювати інших платників податків – максимально повно заповнюйте всі обов’язкові реквізити в первинних документах. Навіть якщо це забирає більше часу – це може врятувати в майбутньому.

Водночас у постанові від 17.01.18 р. у справі № К/9901/1187/18 (№ 2а/0270/4386/12) ВСУ зазначив, що «допущення помилок у наданих до перевірки на підтвердження господарських операцій із контрагентом видаткових та податкових накладних щодо дати та номера договору не спростовує самої суті господарських операцій та фактичного здійснення таких, адже сукупність доказів, що містяться в матеріалах справи, підтверджує правильність формування позивачем даних податкового обліку в частині податкового кредиту та зобов'язань зі сплати податку на додану вартість». Подібна позиція, щоправда, щодо недоліків товарно-транспортних накладних та актів виконаних робіт була підтримана ВСУ в постанові від 17.01.18 р. у справі № К/9901/1524/18 (№ 802/537/13-а).

Як бачимо, окремі недоліки в первинних документах не є катастрофічними, але такі дефекти як мінімум можуть призвести до формування акта перевірки, податкових повідомлень-рішень і, як наслідок, додаткових витрат.