Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Рейдерство: чинники небезпеки

03.01.2018 396 0 2

Нещодавно ми розпочали серію публікацій про рейдерські захоплення сільгосппідприємств («Рейдерство: даємо відсіч»). Ця болюча проблема має у нашій країні досить глибокі корені. Тож продовжимо вивчати цю тему, і розглянемо, які чинники можуть вплинути на позицію сільгосппідприємства, що, у свою чергу, буде тільки на руку рейдерам, і що треба зробити для їх уникнення.


Із цієї статті ви дізнаєтеся:

  • якими є внутрішні та зовнішні чинники небезпеки для агробізнесу;
  • як протидіяти кожному негативному чиннику.

Чинники, які становлять небезпеку для агробізнесу, можна розділити на зовнішні та внутрішні. Критерієм такої класифікації є вплив підприємства на виникнення того чи іншого чинника небезпеки.

Зовнішні чинники

Зовнішніми чинниками небезпеки для сільгосппідприємства є об’єктивні та незалежні від нього фактори. Розглянемо докладніше кожен із них.

Природні чинники

Сюди можна віднести навколишнє середовище, кліматичні умови, якість природних ресурсів, що використовуються у виробництві.

Способом протидії таким явищам у всьому світі є страхування сільгоспактивів. Однак в Україні це працює не зовсім так, як хотілось би, тому у нас страхування не набуло необхідного поширення. До того ж для даної ситуації страхові компанії пропонують таку послугу, як страхування врожаю, а взагалі страхування належить до постфактумних заходів, спрямованих на мінімізацію негативних економічних наслідків для сільгосппідприємства. Тож як протидія це буде не зовсім ефективно.

Тут кращим варіантом буде постійний аналіз кліматичних умов. Тобто під час першого придбання агропідприємства або оформлення земельних ділянок в оренду необхідно проаналізувати кліматичні умови конкретного регіону України. У подальшому при здійсненні діяльності також не обійтись без метеоаналізу. У пригоді фермеру стане застосування новітніх агротехнологій, таких як листова діагностика, обробка рослин синтетичними регуляторами росту та біологічно активними речовинами для підвищення їх посухостійкості у критичних ситуаціях, крапельне зрошування тощо.

Політичні чинники

До політичних чинників відносяться:

  • корупція державних органів;
  • бюрократія;
  • недосконалість та значна нестабільність законодавства;
  • зовнішньополітичні обмеження.

Взагалі законодавство жодної країни не можна визнати досконалим. Утім досить часто інвестори називають Україну країною з нестабільним законодавством. Однак, якщо проаналізувати конкретні законодавчі акти європейських країн (Кіпру, Великобританії, Німеччини тощо) та порівняти їх з українськими актами з подібних питань, то виявиться, що європейські норми є більш загальними, диспозитивними та менш обмежуючими. Водночас українські правовідносини є більш урегульованими, а законодавчі норми – більш чіткими.

Отже, українське законодавство не є поганим. Уся справа в менталітеті ведення бізнесу у нашій країні: водночас як у Європі бухгалтер думає, як сплатити усі податки, наші спеціалісти активно намагаються цього уникнути та оптимізувати фінансові потоки.

Що стосується державних органів, то вони не завжди на боці фермера. Зокрема, за останні кілька років великого поширення набули судові спори щодо реалізації сільгосппідприємствами свого переважного права на поновлення раніше укладених договорів оренди землі. Так, державні органи цілеспрямовано створюють перешкоди, які унеможливлюють реалізацію вказаного права щодо земель державної або комунальної власності. Зокрема, обласний Держгеокадастр часто відмовляє орендарю у продовженні договору оренди через те, що сторони не дійшли згоди стосовно розміру орендної плати (Держгеокадастр надсилає листи із пропозицією про підвищення розміру орендної плати до 8 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки), а потім одразу знаходиться інше сільгосппідприємство, з яким і укладається аналогічний договір оренди землі, тобто з такими ж умовами, що були запропоновані попереднім орендарем та відхилені з невідомих причин Держгеокадастром.

У даному випадку протидією буде лише звернення до суду та оскарження протиправних дій чи бездіяльності держорганів. Суди зазвичай стають на бік сільгосппідприємств, які належним чином обґрунтовують свою позицію щодо визнання переважного права на поновлення договору оренди землі.

Загальними способами протидії таким чинникам є відслідковування політичної ситуації, тобто тримання руки на пульсі, планування власної діяльності, а також залучення кваліфікованих спеціалістів за необхідності.

Економічні чинники

Такими чинниками є:

  • валютні коливання;
  • валютні обмеження;
  • підвищення валютного контролю тощо.

З огляду на подібні економічні чинники найбільш ефективним способом протидії є розробка фінансової стратегії підприємства, яка включатиме заходи з уникнення вказаних негативних явищ за рахунок можливих та доступних агропідприємству ресурсів, наприклад, формування фондів, залучення кредитних коштів тощо.

Соціальні чинники

Тут мається на увазі відсутність якісного та кількісного людського ресурсу. Просто кажучи, на сільгосппідприємстві або не вистачає працівників, або вони є, але не мають необхідного досвіду в агросфері.

З метою мінімізації впливу соціального явища на роботу сільгосппідприємства необхідно створити ефективну систему пошуку та утримання кваліфікованих кадрів. Для цього можна періодично здійснювати фінансову мотивацію (преміювання, збільшення заробітної плати) або вживати інших заходів (подяка від керівництва). Крім того, бажано, аби на відповідальних посадах підприємства працювали спеціалісти, які можуть замінити один одного. Тож одразу слід готувати співробітників до командної роботи та взаємозаміщення функцій.

Протиправні дії сторонніх осіб

До таких дій можна віднести кримінальні дії осіб, спрямовані на ефективне здійснення рейдерства, недобросовісну конкуренцію (промислове шпигунство, самовільне захоплення земельних ділянок, поширення негативних чуток тощо). Оскільки вільної сільгоспземлі стає все менше, конкуренція з оформлення таких земель в оренду стає все більш жорсткою. Це видно навіть з орендної плати – у деяких регіонах країни вона перевищує 10 % нормативної грошової оцінки землі. Також деякі агропідприємства починають завчасно працювати над поновленням договорів оренди землі, аби стовідсотково не втратити її.

Цей чинник потребує комплексної протидії, зокрема, на сільгосппідприємстві мають бути:

  • система документообігу та протидії витоку інформації;
  • система протидії шахрайству, робота з конкурентами;
  • окремий структурний підрозділ, який займатиметься роботою із землями господарства, а саме: виконуватиме повний комплекс робіт з орендодавцями, поповнюватиме земельний банк, виявлятиме помилки в оформлених правовідносинах з оренди земель, діятиме на упередження негативних наслідків, звертатиметься до судових органів за необхідності;
  • уніфікована система перевірених часом/надійних юридичних документів. Сюди можна віднести договори оренди землі, а також будь-які господарські договори, додаткові угоди тощо;
  • кваліфікована служба безпеки.

Заздалегідь використовуючи ці способи протидії, а також запроваджуючи нові, які необхідні саме вашому сільгосппідприємству, ви зможете уникнути протиправних дій сторонніх осіб.

Внутрішні чинники

Внутрішніми є чинники, які сформувалися всередині агробізнесу, тобто все, що може негативно вплинути на роботу сільгосппідприємства безпосередньо з нутра компанії. Розглянемо основні внутрішні ризики.

Зменшення земельного банку

Насамперед земельний банк може зменшитися через відсутність налагодженої системи роботи з власниками землі. Не треба нехтувати цією проблемою, адже ризик зменшення або навіть втрати землі – одна з головних проблем сучасного аграрія. В умовах діючого мораторію агробізнес використовує землі на підставі договорів оренди, емфітевзису або інших договірних конструкцій, які іноді носять напівправовий характер (йдеться про договори спільного обробітку землі, управління спадщиною тощо).

Завжди є ризик дострокового розірвання договорів, відмова у проведенні держреєстрації речового права, відмова пайовиків-власників поновити укладені раніше договори оренди та багато іншого. Близько 5 % земельного банку агрохолдингів становлять земельні ділянки, власники яких померли, а спадкоємці досі не оформили спадщину. Тобто тут також у майбутньому можуть виникнути затяжні перемовини стосовно умов договору з новим власником (якщо такі ділянки визнають відумерлою спадщиною і вони перейдуть у комунальну власність).

Окрім земельного банку негативно вплинути на інші виробничі ресурси може псування засобів виробництва та відсутність належної PR-стратегії. Уникнути цього допоможе розробка, впровадження та дотримання ефективної політики сільгосппідприємства по роботі із земельним банком та збереження інших активів. Така політика має не тільки охоплювати юридичні аспекти роботи, а й включати заходи соціальної направленості щодо підвищення лояльності орендодавців землі та працівників.

Відсутність раціоналізації процесів

Сюди відноситься безліч нераціоналізованих процесів компанії, таких як:

  • незбалансованість системи управління бізнесом;
  • порушення законодавства;
  • фізична та технічна незахищеність;
  • незбалансованість фінансових потоків;
  • відсутність належної системи роботи з інформацією;
  • низька якість роботи ключових відділів: фінансового, юридичного, внутрішньої служби безпеки.

Для уникнення негативного впливу цієї групи чинників необхідно вжити превентивних заходів, тобто заздалегідь виявити проблему та направити сили на її вирішення. Це дозволить усунути ризик виникнення у подальшому негативних наслідків.

Шахрайство

Шахрайство всередині агрокомпанії має місце при закупівлях, на виробництві, під час реалізації або у сфері управління контролю. Звертаємо увагу на те, що ризик шахрайства є найбільш високим саме у галузі сільського господарства України.

Що стосується внутрішнього шахрайства (всередині компанії), то це явище має місце у кожному агробізнесі, але з різним ступенем тяжкості. Воно полягає, зокрема, у розкраданні чи привласненні активів компанії, спотворенні облікової інформації, маніпуляції з якістю сільгосппродукції тощо. За різними підрахунками щороку внутрішньокорпоративне шахрайство наносить шкоду сільгосппідприємству у розмірі від 5 % до 25 % його доходу.

Способом захисту від шахрайства всередині компанії має бути впровадження відповідних систем протидії, які будуть виражатися через правові, організаційні, менеджерські та технічні засоби.

Погана кадрова політика

Кадрову політику сільгосппідприємства можна вважати поганою, якщо наявні:

  • зловживання родинними зв’язками;
  • низька корпоративна культура;
  • відсутність систем навчання персоналу;
  • відсутність мотивації персоналу.

Очевидним засобом протидії цим чинникам є впровадження на агропідприємстві ефективної кадрової політики, заснованої на сучасних досягненнях у сфері управління, навчання та мотивації персоналу.

Для надійної безпеки агропідприємства необхідно знати, які чинники можуть вплинути на його діяльність. Таких чинників безліч, умовно їх можна поділити на внутрішні та зовнішні.

Серед негативних факторів впливу – природні, економічні, соціальні чинники, а також вірогідність зменшення земельного банку, шахрайство всередині компанії та багато інших. 

При написанні консультації використано матеріали книги, підготовленої фахівцями юридичної компанії Alexandrov&Partners: Антирейдерство. Захист агробізнесу. – К.: Видавничий дім «КИЙ», 2017.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Агро»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права для с/г галузі

4680 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали