Після камеральної перевірки можна подати уточнюючий розрахунок

ПК не обмежує право платника податків на подання уточнюючого розрахунку за результатами проведення камеральної перевірки

Сторони спору

Позивач – підприємство, відповідач – ДФС.

Обставини справи

09.06.16 р. орган ДФС провів камеральну перевірку електронної декларації під­приємст­ва з податку на прибуток за I квартал 2016 року. За її результатами був складений акт, згідно з яким підприємство порушило норми пп. 57.1.2, п. 137.3 ПК, що призвело до заниження в декларації податку на прибуток на суму 5 178 534 грн. 16.06.16 р. підприємство подало уточнюючий розрахунок (далі – УР), виправивши помилку у звітній декларації з урахуванням висновків акта перевірки. УР не був прийнятий від­повідачем у зв’язку з недоліками в оформленні, про що підприємство було проінфор­моване відповідним листом.

23.06.16 р. підприємство подало другий УР з аналогічними показниками, який був прий­нятий податковим органом.

05.07.16 р. на підставі акта перевірки податковий орган прийняв податкове пові­домлення-рішення (далі – ППР), яким збільшив підприємству грошове зобов’язання з податку на прибуток на 5 178 534 грн. і застосував штраф у розмірі 2 589 267 грн.

Підприємство звернулося до суду з позовом про скасування ППР. Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги підприємства і скасував ППР. Податковий орган подав апеляційну скаргу

Позиція сторін

Позивач. Підприємство подало УР до декларації за I квартал 2016 року, який був прийнятий податковим органом (23.06.16 р.). Тим самим підприємство самостійне усунуло порушення, зафіксовані в акті камеральної перевірки, а відповідач проти­правно не врахував ці обставини при винесенні оскаржуваного ППР.

Відповідач. Камеральною перевіркою було встановлено, що позивач занизив податок на прибуток, нарахований за результатами останнього (звітного) податкового періоду, на 5 178 534 грн., що стало підсавою для прийняття ППР.

На чиєму боці суд

Апеляційний суд (Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.10.17 р. (ЄДРСР, реєстр. № 69518090)) залишив скаргу ДФС без задоволення, а рішення першої інстанції – чинним. Суд зазначив, що позивач мав право подати УР, оскільки на той час були відсутні обставини, що виключають можливість подання підприємством УР до раніше поданої податкової декларації.

Аргументи суду

1. Згідно з п. 50.1 ПК (у редакції, що діє на момент виникнення спірних відносин) якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПК) платник податків самостійно (у т. ч. за результатами електронної перевірки) виявив помилки в раніше поданій ним декларації (крім обмежень, установлених даною статтею), він зобов'язаний направити УР до такої декларації за формою, що діє на момент його подання.

2. За правилами п. 50.1 ПК платник податків під час проведення документальних планових і позапланових перевірок не має права подавати УР до раніше поданих ним декларацій за будь-який звітний (податковий) період із податку та збору, який перевіряється контролюючим органом.

Таким чином, законом обмежено право платника податків подавати УР за попередні періоди тільки під час документальних планових і позапланових перевірок.

Висновок

Проведення камеральної перевірки не заважає платнику податків за її результатами подати до податкових органів УР, у т. ч. і за період, який перевірявся