Чи може бухгалтер представляти інтереси підприємства в суді

Ситуація. На нашому підприємстві є тільки директор і бухгалтер. Найближчим часом підприємство має намір судитися з податковою (оскарження податкового повідомлення-рішення, далі – ППР). Директор хоче видати бухгалтерові довіреність на представництво підприємства в адміністративному суді.

У чому питання. Чи може зараз бухглатер виступати як представник юрособи в судах?

Коротка відповідь. За загальним правилом – ні. Представляти інтереси в суді може керівник підприємства, член виконавчого органу юрособи або адвокат. Однак у законодавстві передбачено деякі винятки.

Представництво в судах: загальні правила

30.09.16 р. набув чинності Закон від 02.06.16 р. № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі – Закон № 1401). Конституція була доповнена ст. 131². У цій статті передбачено, що виключно адвокат представляє іншу особу в суді, а також захищає її від кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131¹ і ст. 131² Конституції представництво здійснюється виключно прокурорами або адвокатами (пп. 11 п. 16¹ розд. ХV Конституції):

• у Верховному Суді та судах касаційної інстанції – з 1 січня 2017 року;
• судах апеляційної інстанції – з 1 січня 2018 року;
• судах першої інстанції – з 1 січня 2019 року.

Винятки із правил

Законом можуть бути передбачені винятки із приводу представництва в суді за трудовими спорами, спорами в захисті соціальних прав, відносно виборів і референдумів, у малозначних спорах, а також щодо представництва малолітніх або неповнолітніх осіб та осіб, визнаних судом недієздатними або дієздатність яких обмежена (ч. 4 ст. 131² Конституції). Про такі винятки поговоримо далі.

Хто може бути представником юридичної особи в адміністративному процесі?

Юридична особа бере участь у справі або через свого керівника чи члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від його імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юрособи), або через представника (ч. 3 ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства, далі – КАС).

Представниками можуть бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю та ордером (ч. 4 ст. 59 КАС). Довіреність від імені юрособи видається за підписом особи, уповноваженої установчими документами. Ордер видається адвокатом (об’єднанням, бюро) і повинен містити його підпис.

Однак представником в адміністративному суді може бути не тільки директор, член виконавчого органу або адвокат. Так, у справах незначної складності та в інших випадках, визначених КАС, представником може бути фізична особа, яка досягла 18 років і має цивільну процесуальну дієздатність (ч. 2 ст. 57 КАС).

Які справи належать до категорії незначної складності?

До справ незначної складності відносяться категорії справ, які наведено в ч. 6 ст. 12 КАС. Наприклад, це справи із приводу:

• оскарження бездіяльності суб’єкта владних повноважень або розпорядника інформації про розгляд звернення або запиту на інформацію;
• оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого їм може бути заявлена вимога про стягнення грошової суми, що не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року (далі – ПМ), у якому подається відповідна заява або скарга. На 01.01.19 р. розмір ПМ = 1 921 грн, тобто зараз це 192 100 грн;
• оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і недійсним повністю або в окремій його частині;
• стягнення грошових сум за рішенням суб’єкта владних повноважень, у відношенні якого завершився встановлений КАС строк оскарження, та ін.

Однак до справ незначної складності не можна зарахувати справи, визначені в ч. 4 ст. 257 КАС. Зокрема, суд не може визнати справами незначної складності справи відносно:

• оскарження нормативно-правових актів;
• оскарження рішень, дій і бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлені вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями або бездіяльністю, у сумі, що перевищує 500 ПМ (960 500 грн);
• примусового відчуження земельної ділянки, інших об’єктів нерухомого майна, розміщених на ньому, за мотивами суспільної необхідності;
• оскарження рішення суб’єкта владних повноважень, на підставі якого їм може бути заявлена вимога про стягнення грошової суми, що перевищує 500 ПМ (960 500 грн).

Так чи може бухглатер представляти інтереси підприємства в справах про оскарження ППР?

За загальним правилом – ні. Бухгалтер не має права представляти інтереси юрособи в адміністративному процесі, навіть якщо директор підприємства видасть йому на це довіреність.

Однак бухгалтер (юрисконсульт, інший співробітник) може бути представником юрособи за довіреністю в суді, якщо ця справа незначної складності.

Як бачимо, справи про оскарження ППР можуть бути віднесені до справ незначної складності, якщо сума спірного ППР не перевищує 100 ПМ (п. 6 ч. 5 ст. 12 КАС). Якщо ж сума ППР перевищує 100 ПМ, але не перевищує 500 ПМ (960 500 грн), така справа теж може бути віднесена до категорії незначної складності, але тільки у випадку, якщо суд дійде такого висновку.

Висновок про те, що справа відноситься до справ незначної складності, повинен бути викладений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (див. наприклад, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 21.12.18 р., реєстр. №, ЄДРСР, 78788685).

Які особливості розгляду справ незначної складності?

Справи незначної складності розглядають за правилами спрощеного провадження – у порядку, передбаченому в ст. 257–263 КАС. Клопотання про розгляд справи в спрощеному провадженні позивач повинен подати в письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або таке клопотанні слід викласти в самій позовній заяві (ст. 259 КАС).

Формулювання ходатайства може бути таким: «На підставі п. 6 ст. 12 і ст. 257 КАС прошу розглянути адміністративну справа № 7654/8604 за позовом ТОВ «Веселка» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення в порядку спрощеного провадження».

Однак суд може прийняти рішення щодо розгляду справи незначної складності і без клопотання позивача. Наприклад, в ухвалі від 04.01.18 р., ЄДРСР, реєстр. № 72273444 Запорізький окружний адміністративний суд указав: КАС не містить норми, згідно з якою суд може розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження тільки за наявності клопотання позивача. У п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 260 КАС закріплено право суду вирішувати, як розглядати справу: у порядку позовного провадження загального чи спрощеного. Причому таке право не залежить від наявності відповідного клопотання позивача.

Чи може бухглатер представляти інтереси підприємства в господарському або цивільному процесі?

Ні, за загальним правилом теж не може. Як і в адміністративному процесі, юрособу в цивільному та господарському процесі може представляти керівник підприємства, член виконавчого органу або адвокат (ст. 56 Господарського процесуального кодексу, далі – ГПК; ст. 58 Цивільного процесуального кодексу, далі – ЦПК).

Однак із даного правила теж є винятки. Так, згідно зі ст. 60 ЦПК представником під час розгляду спорів, які виникають із трудових відносин, і малозначних справ може бути фізична особа, яка досягла 18 років і має цивільну процесуальну дієздатність.

Особи, які не мають статусу адвоката, також можуть бути представниками в господарському процесі, якщо йдеться про малозначні спори (ст. 58 ГПК). До таких спорів відносяться (ч. 5 ст. 12 ГПК, ч. 6 ст. 19 ЦПК):

• справи, у яких ціна позову не перевищує 100 ПМ (192 100 грн);
• справи незначної складності, визнані судом малозначними – крім справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження та справ, ціна позову яких не перевищує 500 ПМ (960 500 грн).

Тобто бухгалтер (інша дієздатна повнолітня особа) може за довіреністю представляти інтереси підприємства, якщо йдеться про малозначні спори або спори, що виникають із трудових відносин.

Висновки

Бухгалтер не має права представляти інтереси юрособи в адміністративному процесі. Представляти інтереси юрособи може її керівник, член виконавчого органу юрособи або адвокат.

Однак бухгалтер (інша дієздатна особа, якій виповнилося 18 років) може представляти інтереси юрособи, якщо справу згідно із ч. 6 ст. 12 КАС віднесено до справ незначної складності.