Витрати на Інтернет: облікові нюанси

У сучасних умовах без Інтернету не може обійтися жодне підприємство. Розповімо про відображення в податковому та бухгалтерському обліку витрат на Інтернет, а також їх документальний супровід.

Загальні положення щодо витрат на Інтернет

Витрати на Інтернет зазвичай включають:

• вартість створення локальної мережі для отримання кожним користувачем доступу до Інтернету;
• разову оплату послуг підключення до Інтернету;
• періодичну оплату інтернет-послуг.

Усі перелічені витрати можна відобразити в обліку тільки при наявності відповідних підтвердних документів. У загальному випадку це може бути акт виконаних робіт (наданих послуг), рахунок, чек РРО (товарний чек) і т. п.

Підтвердити факт використання Інтернету в госпдіяльності можна за допомогою наказу (розпорядження) керівника. У ньому можна окремо вказати, що Інтернет використовується тільки в госпдіяльності підприємства й установити заборону на його використання в особистих цілях працівників. У наказі можна також навести:

• перелік посадових осіб, які мають право використовувати Інтернет;
• перелік питань господарської діяльності, які вирішуються за допомогою Інтернету;
• дозволений час користування Інтернетом співробітниками;
• інші питання, пов’язані з використанням Інтернету.

Для обліку з ПДВ суб’єкту господарювання потрібно мати податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ПН, ЄРПН) (п. 201.10 Податкового кодексу, далі – ПК).

Створення локальної мережі

При створенні локальної мережі зазвичай використовують кабелі, маршрутизатори тощо. Професійне судження про кваліфікацію таких витрат для цілей бухобліку виносить бухгалтер.

Тут можливі такі варіанти обліку:

• варіант 1 – на суму понесених витрат формується окремий необоротний актив, тобто об’єкт основних засобів (далі – ОЗ) – передавальний пристрій;
• варіант 2 – на суму понесених витрат формується малоцінний необоротний матеріальний актив (далі – МНМА).

Локальна мережа як об’єкт ОЗ

Бухгалтерський облік. За правилами бухобліку до первісної вартості такого об’єкта ОЗ (передавального пристрою) включають усі витрати, перелічені в п. 8 НП(С)БО 7. У тому числі до цієї вартості входять витрати на транспортування, установку, монтаж, налаштування ОЗ (разову оплату послуг підключення до глобальної мережі).

Усі ці витрати акумулюють спочатку на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів», а потім у періоді введення об’єкта ОЗ в експлуатацію списують у дебет субрахунку 103 «Будівлі та споруди».

На такий актив нараховують амортизацію одним із методів, зазначених у п. 26 НП(С)БО 7. Метод амортизації підприємство обирає самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання (п. 28 НП(С)БО 7). У зв’язку із цим для амортизації локальної мережі виробничий метод не підходить.

Амортизацію нараховують протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який установлюють у розпорядчому акті при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і припиняють на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 НП(С)БО 7).

Згідно з п. 24 НП(С)БО 7 при визначенні строку корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ слід ураховувати:

• очікуване використання об’єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;
• передбачуваний фізичний та моральний знос;
• правові або інші обмеження строків використання об’єкта та інші фактори. До таких обмежень можна віднести строк оренди приміщення, у якому створюється локальна мережа.

Амортизацію починають нараховувати з місяця, що настає за місяцем, у якому об’єкт ОЗ став придатним для корисного використання. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем вибуття об’єкта ОЗ, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію (п. 29 НП(С)БО 7).

Амортизацію такого об’єкта відображають у складі витрат тієї діяльності, у якій використовується локальна мережа. Зазвичай це адміністративні витрати (однойменний рахунок 92). Адже згідно з п. 18 НП(С)БО 16 витрати на зв’язок (поштовий, телеграфний, телефонний, телекс, факс і т. п.) обліковують у складі адміністративних. Утім є й особливі ситуації. Так, якщо Інтернет використовується для обслуговування працівників збуту, амортизацію можна показати на рахунку 93 «Витрати на збут».

Податок на прибуток. В обліку із цього податку малодохідні платники (із річним доходом не більше ніж 40 млн грн), які не проводять коригувань фінрезультату, відображають такий необоротний актив виключно на підставі даних бухобліку (пп. 134.1.1 ПК).

Високодохідні платники податку на прибуток (із річним доходом понад 40 млн грн) коригують фінрезультат на різниці, передбачені ст. 138 ПК. Тобто фінрезультат до оподаткування:

1) збільшують на суму (п. 138.1 ПК):

• нарахованої на ОЗ амортизації відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• уцінки і втрат від зменшення корисності ОЗ, включену до витрат звітного періоду згідно з НП(С)БО або МСФЗ;
• залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у випадку ліквідації або продажу такого об’єкта;

2) зменшують на суму (п. 138.2 ПК):

• амортизації ОЗ, розрахованої відповідно до п. 138.3 ПК;
• залишкової вартості окремого об’єкта ОЗ, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПК, у випадку ліквідації або продажу такого об’єкта;
• дооцінки ОЗ у межах попередньо віднесеної на витрати суми уцінки відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• вигід від відновлення корисності ОЗ у межах попередньо включених до витрат втрат від зменшення корисності ОЗ згідно з НП(С)БО або МСФЗ.

При цьому зазначений актив включають до групи 3 ОЗ (передавальні пристрої), у якій мінімально допустимі строки корисного використання становлять 10 років. Щоправда, тимчасово і за певних умов передбачено можливість скороченого строку податкової амортизації передавальних пристроїв – 5 років (п. 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПК). Детально про прискорену амортизацію – у статті «Прискорена амортизація ОЗ: зміни з 01.08.2024 на період воєнного стану».

ПДВ. В обліку з ПДВ підприємство на загальних підставах відображає податковий кредит за отриманими послугами (роботами) зі створення локальної мережі (п. 198.1–198.3 ПК). Якщо локальну мережу використовують в оподатковуваних операціях у рамках госпдіяльності підприємства, компенсуючі податкові зобов’язання не нараховують. У ситуації, коли локальна мережа використовується для здійснення операцій, що не обкладаються ПДВ, а також операцій, що не є госпдіяльністю, необхідно нарахувати компенсуючі податкові зобов’язання на підставі п. 198.5 ПК.

Приклад 1

Підприємство понесло витрати на створення локальної мережі в сумі 24 000 грн (у т. ч. ПДВ – 4 000 грн). Разова плата за підключення до Інтернету становить 600 грн (у т. ч. ПДВ – 100 грн). Мережа використовується в адміністративних цілях в орендованому приміщенні. Об’єкт є віддільним (не розглядається як поліпшення орендованого приміщення). Строк оренди згідно з договором – 3 роки. На суму понесених витрат створено необоротний актив, амортизацію на нього нараховують прямолінійним методом (щомісяця в сумі 569,44 грн).

Таблиця 1. Бухгалтерський облік операцій зі створення локальної мережі як об’єкта ОЗ

(грн)

Локальна мережа як МНМА

Бухгалтерський облік. Цей варіант можливий, якщо за вартісним критерієм необоротний актив, сформований на суму витрат зі створення локальної мережі, не дотягує до ОЗ і відноситься до МНМА. У бухобліку таку планку встановлює саме підприємство (п. 5 НП(С)БО 7), але зазвичай її приймають на рівні податкової вартісної межі (20 000 грн). До речі, у бухобліку МНМА є однією з груп ОЗ (п. 5.2 НП(С)БО 7).

За правилами бухобліку амортизацію на такий актив нараховують прямолінійним або виробничим методом. Також  можна нараховувати за одним із «прискорених» методів (п. 27 НП(С)БО 7):

• або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 % амортизовуваної вартості, а інші 50 % – у місяці його виключення з активів (списання з балансу) через невідповідність критеріям визнання активом;
• або в першому місяці використання об’єкта в розмірі 100 % його вартості.

Якщо амортизацію на МНМА нараховують цими «прискореними» методами (50 % х 50 % або 100 %), вони не підлягають переоцінці (п. 16 НП(С)БО 7).

Податок на прибуток. В обліку із цього податку до МНМА відносять активи вартістю не більше ніж 20 000 грн (пп. 14.1.138 ПК).

На МНМА коригування зі ст. 138 ПК не поширюються. На це вказують і податківці (див., наприклад, ІПК від 02.05.2018 № 1961/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 23.06.2018 № 2815/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 07.12.2018 № 5158/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 28.12.2018 № 5436/6/99-99-15-02-02-15/ІПК; ЗІР, категорія 102.05). Відповідно податкову амортизацію на такі активи не нараховують.

Приклад 2

Підприємство створює локальну мережу власними силами. При цьому воно понесло витрати на придбання кабелів і з’єднань у сумі 1 200 грн (у т. ч. ПДВ – 200 грн). Зарплата працівнику за створення локальної мережі становить 2 000 грн. Разова плата за підключення до Інтернету – 600 грн (у т. ч. ПДВ – 100 грн). На вартість витрат зі створення локальної мережі з підключенням до глобальної мережі сформовано необоротний актив (МНМА). Амортизацію на МНМА нараховують у розмірі 100 % при введенні в експлуатацію.

Таблиця 2. Бухгалтерський облік операцій зі створення локальної мережі як МНМА

(грн)

Користування Інтернетом: окремі штрихи

Відповімо також на інші запитання, які можуть виникнути в підприємств, що користуються Інтернетом.

Як ураховують мережеві картки, модеми та роутери?

Окреме обладнання, яке використовується для передачі сигналів Інтернету, класифікують залежно від його функціональних особливостей. Зокрема, мережеву карту, яка забезпечує передачу сигналу всередині комп’ютера, можна враховувати як складову частину цього комп’ютера.

Роутери та модеми зазвичай відносять до самостійних об’єктів ОЗ у вигляді обладнання. Такі активи в бухобліку можна класифікувати як:

• об’єкт ОЗ (обладнання), який відображають на субрахунку 104 «Машини та обладнання» (якщо активи за вартістю не відносять до МНМА);
• об’єкт МНМА (якщо вартість активу не перевищує встановлений поріг віднесення до МНМА).

В обліку з податку на прибуток дані активи відображають у тому ж порядку, що й локальну мережу. Зазвичай вартість таких активів не перевищує 20 000 грн, тому вони враховуються як МНМА.

В обліку з ПДВ суб’єкт господарювання на загальних підставах показує податковий кредит на підставі ПН, зареєстрованої в ЄРПН (п. 201.10 ПК).

Як відображають в обліку періодичну (щомісячну) оплату інтернет-послуг?

Окрему плату, яку нараховують щомісяця за користування Інтернетом, включають до витрат звітного періоду. Як правило, такі витрати відображають у складі адміністративних (рахунок 92) як витрати на зв’язок (п. 18 НП(С)БО 16). Але якщо Інтернет використовується, скажімо, для обслуговування працівників збуту, такі витрати можна показати на рахунку 93.

Якщо оплату проведено наперед за декілька періодів, – її відображають як витрати майбутніх періодів на рахунку 39 з відповідним щомісячним віднесенням до поточних витрат.

Як відобразити витрати на мобільний Інтернет?

На сьогодні витрати на мобільний Інтернет зазвичай включають до загального пакета послуг, який надає мобільний оператор. Але, навіть якщо такі витрати оплачують окремо, їх відображають у тому ж порядку, що й оплату інших витрат на мобільний зв’язок.

Висновки

На суму витрат зі створення локальної мережі формують необоротний актив (залежно від вартості – ОЗ чи МНМА). ПДВ включають до складу податкового кредиту на підставі ПН. Окреме обладнання, яке використовується для передачі сигналів Інтернету, класифікують залежно від його функціонального призначення: на суму внутрішнього обладнання збільшують вартість комп’ютера, зовнішнє обладнання визнають або ОЗ, або МНМА. Періодичну (щомісячну) оплату інтернет-послуг включають до витрат звітного періоду.