Звіт про використання доходів неприбуткової організації: правила заповнення

Усі неприбуткові організації мають звітувати за підсумками року. Форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) затверджено наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553. Які доходи та витрати та за якими правилами треба відображати у Звіті? Які рекомендації надають податківці щодо його складання та подання? Який комплект фінзвітності треба додавати до Звіту? Що буде за неподання чи помилку у Звіті? Усі ці питання детально розкриємо у статті.

Хто має подавати Звіт про використання доходів

Звіт мають складати та подавати всі неприбуткові установи та організації, які є неплатниками податку на прибуток за п. 133.4 Податкового кодексу (далі – ПК) та включені до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – Реєстр).

Важливо: ця вимога зараз стосується і профспілок, їх об’єднань та організацій профспілок. Тобто вони мають звітувати про використання доходів уже за підсумками 2020 року. Раніше для них було передбачено виняток – вони мали подавали Звіт лише в разі порушення умов перебування у статусі неприбутківця (вимог п. 133.4 ПК). Однак таку преференцію вилучено з п. 46.2 ПК згідно із Законом від 16.01.20 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». На цьому наголошували й податківці в новині та в ЗІР, категорія 102.04).

Чи треба окремо звітувати структурним підрозділам та філіям

Ні, Звіт подається неприбутковими організаціями як юрособами, тобто з урахуванням усіх їхніх філій, відокремлених підрозділів, які не є окремими юрособами. Про те, що Звіт має включати показники діяльності всіх підрозділів, які входять до складу неприбуткової організації, зазначають і податківці (ІПК ГУ ДФС в Одеській області від 19.01.18 р. № 229/ІПК/15-32-12-01-04).

Строк подання Звіту

У загальному випадку неприбуткові організації мають подавати Звіт за підсумками року протягом 60 календарних днів (далі – к.д.) після його завершення (п. 46.2, пп. 49.18.3 ПК).

Тож за 2020 рік потрібно відзвітувати не пізніше 01.03.21 р.

Виняток: якщо умови перебування у статусі неприбутківця, тобто правила п. 133.4 ПК, порушено, то доведеться подати звіт протягом 20 днів за місяцем порушення – за період з початку року (чи дати, з якої неприбутківець потрапив у Реєстр, якщо це відбулося в поточному році) і до місяця порушення включно (пп. 133.4.3, 49.18.1 ПК).

Відповідальність за неподання Звіту

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації – це податкова декларація (п. 46.1 ПК). А тому за його неподання загрожує відповідальність як за неподання декларації (див. табл. 1).

Таблиця 1. Відповідальність за неподання Звіту про використання доходів (прибутків)

На строк дії карантину (з 1 березня 2020 року до останнього дня місяця завершення карантину) штрафні санкції не застосовуються (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Звільнення від адмінвідповідальності не передбачено.

Способи подання Звіту

Мікро- та малі підприємства подають Звіт в один із таких способів (п. 49.3 ПК):

• або особисто чи уповноваженою на це особою;
• або надсилають поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення – не пізніше ніж за 5 днів до граничної дати подання;
• або передають засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Середні та великі підприємства зобов’язані подавати в електронному вигляді (п. 49.4 ПК). Тобто у них вибору немає.

Код електронної форми Звіту J0101911 (сайт ДПСУ Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів або в електронному кабінеті).

Фінзвітність разом зі Звітом

Неприбуткові організації, визначені п. 133.4 ПК, подають разом зі Звітом річну фінансову звітність (п. 46.2 ПК).

Фінансова звітність є додатком до цього Звіту та невід’ємною його частиною (абзац третій п. 46.2 ПК). Про це, зокрема, свідчить і примітка⁶ форми Звіту.

У спеціальному полі в комірці «ФЗ» треба поставити позначку «+» на підтвердження того, що фінзвітність подається як додаток (див. фрагмент 1).

Фрагмент 1 Звіту про використання доходів (прибутків)

А далі потрібно проставити позначку «+» для позначення того, яка саме фінзвітність подається. Між іншим, у примітці ⁷ зазначено, що Звіт про результати фінансової діяльності⁷ (остання комірка таблиці, див. фрагмент 2) подають бюджетні установи.

Фрагмент 2 Звіту про використання доходів (прибутків)

І ось тут виникає найцікавіше запитання:

Які форми фінзвітності має подавати неприбуткова організація?

Річ у тім, що згідно з ч. 3 ст. 11 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) для непідприємницьких товариств (крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами) передбачено скорочену за показниками фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. А неприбуткові організації за ст. 85 Цивільного кодексу потрапляють до кола непідприємницьких товариств.

Відповідно до НП(С)БО 25 (після внесення до нього змін згідно з наказом Мінфіну від 31.05.19 р. № 226) непідприємницькі товариства (а як ми з’ясували, серед них і неприбуткові організації), які не є бюджетними установами, подають форми для мікропідприємств, тобто № 1-мс та № 2-мс (пп. 2 п. 2 розд. І НП(С)БО 25).

Однак податківці іншої думки: «Неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1-5). Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Суб’єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс)» (ЗІР, категорія 102.20.02).

Зауважимо: підхід контролерів не відповідає нормам Закону № 996. Аргументуємо.

По-перше: згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 996 непідприємницькі товариства (тобто і неприбуткові організації) подають скорочену за показниками фінансову звітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Цитуємо: «Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати». Форми фінзвітності визначає Мінфін (ч. 4 ст. 11 Закону № 996).

По-друге: згідно з п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, для непідприємницьких товариств, крім тих, що зобов’язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами, установлюється скорочена за показниками фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати.

По-третє: НП(С)БО 25 застосовується для складання фінзвітності мікропідприємства (ф. № 1-мс та № 2-мс), зокрема непідприємницькими товариствами. Тобто не висувається залежність від розміру. Головне – щоб товариство належало до непідприємницьких, і за такої умови воно подає форми № 1-мс та № 2-мс. І лише якщо є бажання, можна використовувати загальні форми з НП(С)БО 1. Тобто це право, а не обов’язок (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1). І лише в разі застосування МСФЗ подається повний комплект фінзвітності.

По-четверте: непідприємницькі товариства однозначно не використовують форму № 5. Це чітко звучить у п. 7 наказу Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності».

Таблиця 2. Фінзвітність, яку подають неприбуткові організації (крім бюджетників)

Важливо: оскільки фінзвітність – це невід’ємна частина Звіту про використання доходів, її неподання автоматично вважається неподанням цього Звіту.

Якщо Звіт подається в електронному вигляді, то спочатку подається фінзвітність, а після цього – Звіт з позначкою «+» у ньому щодо подання додатка ФЗ. Адже під час подання Звіт перевіряється на «комплектність», тож, відповідно, фінзвітність уже має бути. Тобто хронологія така: спочатку – фінзвітність, а відтак – Звіт (ЗІР, категорія 102.20.02).

Чи потрібно подавати «порожній» Звіт?

Навіть якщо жоден рядок не заповнено, Звіт потрібно подати. Адже у фінзвітності хоч якісь дані є. А раз так, то є й інформація для декларування (оскільки фінзвітність є невід’ємною частина «неприбуткового» Звіту) (ІПК ДПС від 12.02.20 р. № 553/6/99-00-07-02-02-06/ІПК).

Неприбуткові організації у разі наявності будь-яких показників, що підлягають декларуванню (у т. ч. показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінзвітності, що подається разом із «неприбутковим» Звітом), зобов’язані подавати Звіт та форми фінзвітності протягом 60 к. д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, оскільки фінзвітність подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями як додаток до Звіту та є його невід’ємною частиною. Такий висновок зроблено у ЗІР, категорії 102.20.02.

Правила заповнення Звіту

Нормативно затвердженого порядку заповнення звіту немає. Деякі правила можна почерпнути із приміток самої форми Звіту та роз’яснень контролерів (листи ДФС від 17.10.16 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17, від 19.07.17 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17, ЗІР, категорія 102.04, 102.20.02). На офіційному вебсайті ГУ ДФС у Черкаській області є зразки заповнення Звіту, які актуальні й донині (їх можна знайти за посиланням).

Отже, розглянемо ці правила.

Шапка Звіту

У полі 1 позначається тип звіту:

• «Звітний» – у разі подання Звіту за звітний період;
• «Новий звітний» – якщо в уже в поданому звітному виявлено помилку, але ще не минув граничний строк подання. Нових звітних може бути декілька – у такому разі проведеться останній поданий до граничної дати;
• «Уточнюючий» – у разі виправлення помилки вже після того, як минув граничний термін подання Звіту.

У полі 2 ставиться відмітка щодо звітного періоду – рік чи місяць. У загальному випадку – рік. Місяць – у разі звітування у зв’язку з порушенням неприбутківцем умов п. 133.4 ПК.

У шапці Звіту зазначається:

• повне найменування неприбуткової організації згідно з реєстраційними документами;
• код за ЄДРПОУ;
• податкова адреса неприбуткової організації;
• номер телефону та факс;
• дата та номер рішення контролюючого органу про внесення неприбуткової організації до Реєстру;
• ознака неприбуткової установи (організації);
• найменування контролюючого органу, до якого подається Звіт.

Важливо: у рядках 7 та 8 зазначається дата та номер останнього рішення контролюючого органу про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру та присвоєння або зміну ознаки неприбутковості (лист ДФС від 19.07.17 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17) До речі, ці дані є обов’язковими реквізитами декларації (п. 48.4 ПК).

Частина І. Доходи та витрати

Частину І заповнюють усі неприбуткові установи, що складають Звіт. У ній відображаються доходи(у рядках 1.1–1.11) і витрати (у рядках 2.1–2.6), понесені у звітному періоді неприбутковою організацією. Деякі рядки є більш «спеціальними» для окремого кола неприбутківців. Наприклад, рядки 1.1–1.3, 2.1, 2.2 стосуються лише бюджетних організацій. На зразках, наведених контролерами, це зумисно виділено.

Формування доходів і витрат, які відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухобліку, тобто в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. На цьому неодноразово наголошували контролери (листи ДФС від 17.10.16 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17, від 19.07.17 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17, ЗІР, категорія 102.04). Про правила бухобліку йшлося у матеріалі «Бухгалтерський облік неприбуткових організацій».

Варто пам’ятати, що цільове фінансування (як основні надходження неприбуткових організацій) фіксується в доході не в момент його отримання, а за спеціальними правилами НП(С)БО 15. Зокрема, дохід фіксується за виконання умов цільового фінансування одночасно з нарахованими витратами, понесеними за рахунок такого фінансування. А якщо фінансування здійснюється на капінвестиції (придбання основних засобів), то дохід виникне одночасно з нарахуванням амортизації та пропорційно до її суми.

Є ще одна особливість для бюджетників (ІПК ДФС від 07.05.19 р. № 2001/6/99-99-15-02-01-15/ІПК), однак це не є предметом нашого розгляду.

Щодо рядка 1.6 Звіту, то в ньому відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо. Якщо говорити про правила бухобліку, то хоча в назві цього рядка звучить «отриманої», маємо читати її через призму бухоблікових правил: у цей рядок записуємо дохід за принципом нарахування, тобто в той момент, коли в бухобліку виник дохід, а не за касовим методом (коли фактично отримано). Щоправда, у ЗІР, категорія 102.04 дослівно звучить: «у рядку 1.6 Звіту (та відповідно в рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань». І якщо це гуманітарна допомога, то тут, дійсно, не посперечаєшся, адже в разі її отримання, як і передачі, доходу не виникає. Тож для відображення її в ряд. 1.6.2 вагомим є саме момент отримання. В інших же випадках мали б діяти правила бухобліку…

Членські внески (за принципом нарахування, а не в момент отримання) у періоді, коли вони визнаються доходом, відображаються в ряд. 1.7. Пасивні доходи (проценти, дивіденди, роялті) опиняються в ряд. 1.9.

А ось, скажімо, орендна плата, дохід від продажу основних засобів опиняться в ряд. 1.11 як «Інші доходи».

Тепер про витрати. Для них відведено рядки 2.1–2.6 Звіту. Найчастіше використовується ряд. 2.3, оскільки в ньому записують витрати на забезпечення мети та цілей діяльності неприбутківця.

Суми наданої безповоротної фіндопомоги, пожертвувань, гуманітарної допомоги відображаються в ряд. 2.4 Звіту. Інші витрати – у ряд.2.6.

Цікаве запитання: в якому рядку записувати амортизацію основних засобів? Вибір тут коливається між рядком 2.3 та 2.6. Уважно вчитаємося в назву ряд. 2.3: «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), використаних (переданих) для фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами...». Амортизація не зовсім вписується в таке формулювання. Тому доречніше використати ряд. 2.6. Щоправда, на практиці контролери до нього дуже уважні – чи бува немає там нестатутних витрат. Тому обережні бухгалтери для відображення амортизації обирають ряд. 2.3, щоб не привертати уваги податківців до сум у ряд. 2.6.

Нагадаємо: неприбутковій організації не заборонено отримувати будь-які доходи (звісно, що не суперечать її статутній діяльності). А ось витрачатися ці доходи можуть лише для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПК). Наприклад, неприбуткова організація може надавати в оренду основні засоби (лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 12.02.16 р. № 827/10/20-40-15-03-14, ІПК ДФС від 21.05.18 р. № 2238/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 20.04.18 р. № 1797/ІПК/05-99-12-03-16, від 07.03.18 р. № 912/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Не буде порушенням отримання процентів за депозитом чи вільними коштами на рахунку (листи ДФС від 23.08.17 р. №1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 19.10.15 р. № 21971/6/99-99-19-02-02-15, ІПК ГУ ДФС у Волинській обл. від 01.03.18 р. № 827/ІПК/10/03-20-12-04-08). Без наслідків щодо неприбуткового статусу та податку на прибуток можна продавати основні засоби (лист ДФСУ від 13.04.17 р. № 7896/6/99-99-15-02-02-15, новина ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.10.20 р. І навіть отримувати дивіденди можна (лист ДФС від 19.09.16 р. № 20300/6/99-99-15-02-02-15). А ось щодо роялті, то тут є ризик втратити статус неприбутківця, як випливає з роз’яснення в ІПК ДФС від 24.07.17 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Про можливість здійснення підприємницької діяльності (якщо це не суперечить закону та статутним документам) зауважується і в листі Мінфіну від 06.02.19 р. № 11210-09-5/3214.

Головне у цій справі – витрачати отримані доходи на статутні цілі, тобто для забезпечення мети та цілей діяльності неприбуткової організації.

Стосовно витрат зазначимо:

• однозначно не можна розподіляти доходи (прибутки) між засновниками. І тут слід відзначити дві важливі деталі
  – не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у т. ч. на підставі цивільно-правового договору), якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації (лист ДФСУ від 04.01.17 р. № 28/6/99-99-15-02-02-15). Однак, якщо виплачено неоподатковувану матдопомогу засновникам, учасникам неприбуткової організації (матдопомогу разового характеру, що надається окремим працівникам за сімейними обставинами, на оплату лікування тощо), яка не входить до фонду оплати праці, то податківці трактують її як розподіл доходів, і, відповідно, така операція є загрозою для неприбуткового статусу (ІПК ДФС від 15.12.17 р. № 3018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК ДФС від 19.06.18 р. № 2727/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Якщо матдопомога є оподатковуваною (тобто входить до фонду оплати праці), то все гаразд – загрози така операція не несе. І ще: виплата матдопомоги членам профспілки не є порушенням умов неприбутковості, якщо вона здійснюється винятково для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених статутом (ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.18 р. № 5204/ІПК/26-15-12-03-11);
  – КНП, які надають в оренду комунальне майно, слід урахувати, що частина орендного платежу, яку вони спрямовують у місцевий бюджет, трактується як розподіл доходу між власником (тобто територіальною громадою) (лист Мінфіну від 20.07.20 р. № 11210-09-10/21871). Проте якщо орендар самостійно перераховує частину до бюджету, а частину спрямовує КНП, то розподілу не буде, і така схема не несе ризику втрати статусу неприбуткової організації (див. Узагальнюючу консультацію від 19.01.21 р. № 23);
• благодійним організаціям слід контролювати частку адмінвитрат, щоб вона не перевищувала 20 % доходу за поточний звітний рік. Інакше такі «понадлімітні» адмінтрати вважатимуться порушенням умов і загрожуватимуть виключенню з Реєстру неприбуткових організацій (ІПК ДФС від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, лист ГУ ДФС в м. Києві від 29.03.16 р. № 2627/Ж/26-15-12-05-11, лист ГУ ДФС в м. Києві від 18.12.15 р. №19235/10/26-15-15-03-11);
• ОСББ слід уважно дивитися, чию територію воно обслуговує. У разі обслуговування території, прилеглої до будинку «свого» ОСББ, ризиків немає. А ось діяльність ОСББ та ЖБК із прибирання територій, прилеглих до інших будинків, фінансування видатків на оплату послуг з обслуговування таких територій, найму працівників для виконання робіт щодо їх обслуговування та сплата податків за власника (землекористувача) таких земельних ділянок вважатимуться порушенням вимог, визначених пп. 133.4.2 ПК (ІПК ДФС від 07.12.18 № 5141/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Важливо: навіть якщо доходи становитимуть більшу суму, ніж витрати (тобто сума у ряд. 1 буде більшою за суму в ряд. 2), це ще не є підставою для виключення з Реєстру. До того ж, не можна говорити, що автоматично прибуток з розд. І треба оподаткувати. Адже для неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток, наслідки виникають у разі порушення умов п. 133.4 ПК. А наявність прибутку ще не є як таким порушенням умов. Головне – щоб дохід витрачався на статутні цілі (ІПК ДПС від 16.10.19 р. № 784/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).

За помилки в частині I Звіту не буде ані штрафу, ані пені. Адже на об’єкт оподаткування вони не впливають. Частина І Звіту має лише інформативний характер. Єдине, що може загрожувати за неточності в ній, – адмінштраф за помилки у звітності в розмірі від 85 грн до 170 грн, а за повторні впродовж року – від 170 грн до 255 грн (ст. 163¹ КпАП).

Частина ІІ. Податок на прибуток з нецільових витрат

Неприбуткова організація заповнює частину ІІ Звіту лише в разі порушення умов п. 133.4 ПК! Як зазначено вище, сама наявність прибутку не робить неприбутківця «прибутківцем» і не зобов’язує сплачувати податок на прибуток (ІПК ДПС від 16.10.19 р. № 784/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).

Тут основними є питання: чи використано активи не за цільовим призначенням; чи були нестатутні витрати; чи був розподіл доходу між учасниками, засновниками, співвласниками? Якщо так, то з нецільових витрат, використання активів треба сплатити податок. У такому разі Звіт слід подати протягом 20 днів за місяцем, в якому відбулося порушення.

Вище було наведено ризикові для неприбуткової організації операції, які на перший погляд можуть видатися безпроблемними, але, зважаючи на підхід контролерів, можуть призвести до негативних наслідків. Згрупуємо їх для зручності у табл. 3.

Таблиця 3. Ризикові операції неприбуткової організації

Нагадаємо: згідно з пп. 133.4.2 ПК доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються винятково для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для провадження неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у т.ч. надання гуманітарної допомоги, провадження благодійної діяльності, милосердя. Доходи не можна розподіляти між засновниками, учасниками, співвласниками неприбуткової організації.

Отже, якщо було порушення умов п. 133.4 ПК, потрібно розрахувати суму податку на прибуток. За пп. 133.4.3 ПК: «Податкове зобов’язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів».

Для цього у Звіті відображаємо:

• у ряд. 3.1 – суму гуманітарної допомоги, витраченої не за цільовим призначенням;
• у ряд. 3.2 – вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), використаних на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для провадження неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій;
• у ряд. 4 – доходи (прибутки) або їх частину, розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління й інших пов’язаних із ними осіб;
• у ряд. 5 – загальну суму за рядками 3.1, 3.2, 4 – це і буде об’єктом оподаткування.

Об’єкт оподаткування з ряд. 5 множимо на 0,18, тобто застосовуємо загальну ставку податку на прибуток – 18 %. Розрахований податок записуємо в ряд. 6.

Суму податку з ряд. 6 Звіту потрібно буде сплатити не пізніше 10 к. д. за граничною датою подання Звіту, тобто не пізніше 30 к. д. за місяцем, в якому виникло порушення.

У разі порушення норм п. 133.4 ПК неприбуткову організацію виключають з Реєстру, і вона стає платником податку на прибуток із першого дня місяця, що настає за місяцем, в якому вчинено таке порушення. До кінця року щокварталу наростаючим підсумком слід буде подавати декларацію з податку на прибуток і фінзвітність (протягом 40 днів за звітним кварталом) та сплачувати податок на прибуток (упродовж 10 днів за граничною датою подання декларації) за загальними правилами. А з наступного року слід звітувати з податку на прибуток та сплачувати податок на прибуток на загальних підставах як звичайний платник цього податку.

Додатки до Звіту

Фінзвітність – додаток ФЗ. Ще раз нагадаємо, що фінзвітність є невід’ємною складовою Звіту неприбутківця.

Гуманітарна допомога – додаток ГД. У ньому наводяться відомості про гуманітарну допомогу (залишок на початок та кінець періоду, отримання, використання/розподіл за цільовим і нецільовим призначенням).

Виправлення помилок – додаток ВП. Подається, якщо неприбуткова організація бажає виправити помилку, допущену в попередніх періодах, за допомогою поточного Звіту (тобто не поданням окремого документа – уточнюючого звіту). Якщо помилка – у ч. І Звіту, то жодних негативних наслідків (самоштраф, пеня) не буде. Небезпечними є помилки в ч. ІІ, які призводять до заниження податкових зобов’язань. За помилки, допущені в період дії карантину (з 01.03.20 р. до останнього дня місяця дії карантину) штраф не застосовується (п. 52¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

І на завершення нагадаємо, що Звіт підписується керівником неприбуткової організації і головним бухгалтером (особою, відповідальною за ведення бухобліку), також у ньому проставляється печатка за наявності.

Висновки

1. Неприбуткові організації, зареєстровані в Реєстрі, повинні подати за місцем своєї реєстрації Звіт про використання доходів (прибутків) за 2020 рік не пізніше 1 березня 2021 року.
2. Форма Звіту, затверджена наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553, не змінюється вже декілька років (тобто така сама, як і минулого року).
3. Зразки заповнення Звіту окремо для бюджетників, релігійних організацій, ОСББ та кооперативів можна знайтиза посиланням. Вони є актуальними і донині. Тож, звітуючи за 2020 рік, ними можна користуватися.
4. Частина І Звіту має інформативний характер і показує, які доходи та витрати були у звітному періоді. Заповнюється вона за правилами бухобліку!
5. Частина ІІ Звіту заповнюється лише тоді, якщо було порушено умови п. 133.4 ПК (наприклад, були нестатутні витрати, нецільові, тобто не пов’язані з метою і ціллю діяльності неприбуткової організації, був розподіл доходів між учасниками тощо).
6. У разі такого порушення на нецільове використання нараховується податок на прибуток, подається Звіт протягом 20 днів за місяцем порушення і сплачується податок протягом 30 днів за місяцем порушення. А неприбуткову організацію буде виключено з Реєстру, і вона стане звичайним платником податку на прибуток.