Проблеми коригування ПДВ у період із 17 березня по 2 квітня
Суть проблеми. Запровадження заднім числом пільги з ПДВ на постачання товарів, необхідних для виконання карантинних заходів, викликало чимало проблем у платників ПДВ.
Позиція ДПС. В Інформаційному листі від 16.04.20 р. № 10 ДПС повідомила, як застосовувати зазначену пільгу: податкові зобов'язання, нараховані при продажу в Україні таких товарів починаючи з 17 березня, підлягають коригуванню.
У чому складність? Рішення, запропоноване податковою, на практиці викликає чимало запитань у постачальників та їх контрагентів.
Ситуація
17 березня 2020 року платник ПДВ відвантажив покупцеві на території України медичні вироби, які включені до Переліку, затвердженого постановою КМУ від 20.03.20 р. № 224 (далі – Перелік № 224). Постачання медвиробів було першою подією, на цю дату постачальник оформив податкову накладну (далі – ПН), у якій зазначив суму ПДВ.
У зв'язку із цією операцією і подальшими законодавчими змінами у платника ПДВ виникли запитання:
- Чи потрібно коригувати податкові зобов'язання?
- Як правильно оформити коригування і якими будуть його наслідки?
- Як відобразити в декларації з ПДВ операції з продажу медвиробів?
- Як бути з податковим кредитом, відображеним при купівлі цих медичних виробів?
У статті ми розглянемо ці питання.
Увага! Детально про нюанси застосування Переліку № 224 читайте «ПДВ-пільга заднім числом: як застосувати на практиці». |
Що пропонує ДПС
Пропозиції податкової викладені в Інформаційному листі № 10.
Їх суть така. Якщо платник ПДВ починаючи з 17 березня 2020 року здійснив постачання товарів, включених до Переліку № 224, з нарахуванням ПДВ, то тепер він повинен відкоригувати податкові зобов'язання, нараховані за цією операцією. Причому він повинен зробити перерахунок вартості товарів, яка була зазначена в ПН, і повернути гроші покупцям або ж зарахувати їх у рахунок майбутніх постачань (відповідь на запитання 6).
Вартість товарів, постачання яких відбулося 17 березня і пізніше, має бути визначена без ПДВ. Незалежно від того, містять договори і первинні документи дані про необхідність нарахування ПДВ чи ні (відповідь на запитання 5).
Важливий нюанс! Про те, наскільки законно з погляду цивільного і господарського законодавства змінювати ціну товару після того, як операція була завершена (відбулося і відвантаження, і оплата товару), читайте «Чи можна змінити ціну договору у зв’язку з карантинною ПДВ-пільгою». |
Код пільги в ПН
Код пільги в ПН зазначається згідно з Довідником пільг. Так, для операцій з постачання товарів, які включені до Переліку № 224, застосовується код пільги 14060544. Проте цей код почав застосовуватися на підставі Довідника пільг № 98/2, який почав діяти з 02.04.20 р. Як зазначає податкова (відповідь на запитання 7 Інформаційного листа № 10), якщо у платника ПДВ не було можливості зареєструвати в ЄРПН ПН з кодом пільги 14060544, тоді можна зазначити умовний код пільги «99999999».
Логічно припустити, що в ПН з датою оформлення починаючи з 02.04.20 р. потрібно зазначати код пільги, наведений у чинному Довіднику пільг, а в ПН з датами оформлення з 17.03.20 р. по 02.04.20 р. – зазначати умовний код пільги «99999999».
Нагадуємо! Код пільги не є обов’язковим реквізитом ПН згідно з п. 201.1 Податкового кодексу (далі – ПК), тому хвилюватися із цього приводу не варто. |
Коригування і його наслідки
Нагадаємо, що на операції, які обкладаються ПДВ і звільнені від обкладення ПДВ, оформляються різні ПН. Тому для того щоб зробити коригування постачання з ПДВ, потрібно спочатку обнулити ПН, тобто оформити розрахунок коригування (далі – РК) з причиною коригування 103. А потім оформити ПН на звільнену від обкладення ПДВ операцію. Така нова ПН виписується з колишньою датою виникнення податкових зобов'язань.
Розглянемо деякі питання, пов'язані з коригуванням ПН у нашій ситуації.
На яку дату слід оформити РК?
Як випливає з Інформаційного листа № 10 (відповідь на запитання 9), РК слід оформити на дату повернення суми ПДВ покупцеві або на дату зарахування цієї суми в рахунок майбутніх постачань. Тобто умовою для оформлення РК є повернення грошей або їх зарахування.
Чи потрібно в декларації з ПДВ відображати РК до ПН, оформлених на постачання товарів з Переліку № 224, за ставкою ПДВ 7 % або 20 %?
Ні, не потрібно. На думку податкової (відповідь на запитання 11 Інформаційного листа № 10), ті ПН, які були складені починаючи з 17 березня із застосуванням ставки ПДВ 7 % та 20 %, уважаються оформленими з порушеннями. Адже вони не відповідають нормі п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК. Тому таким ПН не місце в декларації. Також не місце в декларації і РК, які були оформлені до таких ПН.
Тобто в декларації за березень (як постачальника, так і покупця) постачання (придбання) товарів з Переліку № 224 має відображатися як операція, звільнена від обкладення ПДВ. Тобто постачальник відображає цю операцію в рядках 5 та 5.1, а покупець – у рядку 10.3 декларації.
Припустимо, операція була завершена до набуття чинності змін, унесених до ПК Законом від 30.03.20 р. № 540-IX (далі – Закон № 540). І сторони не мінятимуть умови договору і відповідно – не коригуватимуть суму ПДВ. Які наслідки можуть загрожувати у цьому випадку постачальникові та покупцеві?
У постачальника в декларації за березень постачання медвиробів відображається з ПДВ, тобто він нарахував податкові зобов'язання за ставкою 7 % або 20 %. Якщо він не покаже в декларації звільнене від обкладення ПДВ постачання, то за таку «помилку» фінансові санкції йому не загрожують. Адже сума податкових зобов'язань не була занижена. Хоча, можливо, постачальника покарають при перевірці адмінштрафом за порушення правил ведення податкового обліку – згідно зі ст. 1631 КУпАП.
Що стосується покупця, то податковий кредит у нього податкова, скоріше за все, не визнає. Адже, на думку ДПС, у цьому випадку ПН за ставкою 7 % та 20 % оформлені з порушенням.
Чи виникає у постачальника показник ∑Перевищ у результаті коригування ПН, оформленої на постачання з ПДВ товарів з Переліку № 224?
Нагадаємо, що показник ∑Перевищ виникає, якщо показник рядка 9 декларації за звітний період менше від показника ∑НаклВид за цей період.
РК для обнулення ПН, яка була оформлена на постачання з ПДВ, не відображається в декларації (згідно з роз'ясненнями податкової). Тому, якщо такий РК буде зареєстрований не в одному періоді з ПН, яку він обнуляє, то після подання декларації за період, у якому був зареєстрований РК, виникне показник ∑Перевищ. А це, у свою чергу, приведе до зменшення ліміту реєстрації.
Для наочності наведемо числові приклади.
Приклад 1
ПН на постачання з ПДВ товарів з Переліку № 224 була оформлена 17 березня. Для того щоб не виник показник ∑Перевищ, РК до такої ПН має бути оформлений 31 березня і зареєстрований у ЄРПН не пізніше 15 квітня.
У цьому випадку в показниках формули в системі електронного адміністрування (далі – СЕА) дані РК будуть проведені березнем і показник рядка 9 декларації за березень буде збігатися з показником ∑НаклВид – за рахунок наявності у цьому періоді податкових зобов'язань за ПН, яка обнуляється.
Якщо ж РК буде оформлений, наприклад, 3 квітня і зареєстрований у ЄРПН до кінця цього місяця, тоді в показниках формули в СЕА дані РК буду проведені квітнем. Це неминуче призведе до появи показника ∑Перевищ за підсумками подання декларації за квітень. Адже від’ємний РК зменшить показник ∑НаклВид квітня, а показник рядка 9 декларації зменшуватися не буде, оскільки РК не відображається в декларації.
РК для обнулення ПН, оформленої з ПДВ, слід складати на дату повернення грошей, а зміни до ПК діють з 2 квітня. Виходить, що дата оформлення РК припадає на квітень. А значить, після подання квітневої декларації постачальник втратить ліміт реєстрації у розмірі суми ПДВ з РК.
На замітку! Якщо є можливість заднім числом урахувати суму ПДВ у рахунок оплати майбутніх постачань, це може врятувати постачальника від появи показника ∑Перевищ. |
Приклад 2
ПН на постачання з ПДВ товарів з Переліку № 224 була оформлена 17 березня. Після 2 квітня стало відомо, що постачання цих товарів має звільнятися від обкладення ПДВ. Було прийняте рішення не повертати суму ПДВ покупцеві, а зарахувати її в рахунок майбутніх постачань. Договір про взаємозалік був оформлений заднім числом 31 березня, і на цю саму дату був складений РК до ПН від 17 березня. Такий РК має бути зареєстрований в ЄРПН не пізніше 15 квітня.
Коли податкові зобов'язання можна не коригувати
Податкові зобов'язання, нараховані починаючи з 17 березня 2020 року при продажу товарів, включених до Переліку № 224, не потрібно коригувати у двох випадках, а саме:
- якщо ці товари були продані кінцевим споживачам, які не є платниками ПДВ. За умови, що товари не були повернені у власність постачальника, а покупцеві не була компенсована їх вартість (лист Мінфіну від 13.04.20 р. № 502/4, відповідь на запитання 6 в Інформаційному листі № 10);
- якщо перша подія в операції (передоплата або відвантаження такого товару) відбулася до 17 березня.
Висновки
- Постачання на території України товарів, включених до Переліку № 224, звільнене від обкладення ПДВ починаючи з 17 березня 2020 року згідно з п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК.
- Якщо при такому постачанні перша подія припала на період починаючи з 17 березня, то нараховані податкові зобов'язання, на думку ДПС, слід відкоригувати. Для цього РК до ПН потрібно оформити на дату повернення суми ПДВ покупцеві або на дату її зарахування в рахунок майбутніх постачань.
- Якщо РК для обнулення ПН буде зареєстрований не в одному періоді із цією ПН, тоді у постачальника після подання декларації за той звітний період, у якому зареєстрований РК, виникне показник ∑Перевищ. Це призведе до зменшення ліміту реєстрації.
Коментарі до матеріалу