Нові карантинні правила: продовження строків позовної давності і скасування орендної плати

«Карантинні» нововведення з урахуванням роз'яснень

Нещодавно Законом від 17.03.20 р. № 533-IX карантин в Україні був визнаний форс-мажорною обставиною. Проте оскільки карантин затягнувся, на практиці з'явилося безліч інших питань, які необхідно врегулювати на законодавчому рівні. Так, Законом від 30.03.20 р. № 540-IX (далі - Закон № 540) були внесені зміни до Цивільного та Господарського кодексів (далі – ЦК та ГК). Зокрема, нововведення стосуються продовження строків для нарахування штрафних санкцій, позовної давності за деякими вимогами тощо.

Продовження строків на період карантину

Господарський кодекс

Законом № 540 установлено, що на час дії карантину продовжуються строки, установлені ст. 232, 269, 322 та 324 ГК. Це правило викладено досить лаконічно. Тому давайте розбиратися, про продовження яких саме строків ідеться.

1. Продовження строку для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (ст. 232 ГК). Штрафні санкції – це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку СГ зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил провадження господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців з того дня, коли зобов'язання має бути виконане (якщо інше не встановлено законом або договором).

2. Продовження строку для подання позовів, що випливають з постачання товарів неналежної якості (ст. 269 ГК). Такі позови можуть бути пред'явлені протягом 6 місяців з того дня, коли покупець у належному порядку виявив недоліки в поставлених йому товарах (ч. 8 ст. 269 ГК).

3. Продовження строку позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ст. 322 ГК). Нагадаємо, що позовна давність для таких вимог, яка визначається з дня прийняття роботи замовником, становить:

• 1 рік – щодо недоліків некапітальних конструкцій, а у випадку якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи – 2 роки;
• 3 роки – щодо недоліків капітальних конструкцій, а у випадку якщо недоліки не могли бути виявлені при звичайному способі прийняття роботи – 10 років;
• 30 років – для відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань або аварій.

4. Продовження строку позовної давності для вимог про відшкодування замовникові збитків, викликаних недоліками проєкту (ст. 324 ГК). Такий позов може бути заявлений протягом 10 років, а якщо збитки замовникові завдані протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань, аварій, обвалень, – протягом 30 років з дня прийняття побудованого об'єкта.

Цивільний кодекс

На період дії карантину продовжуються строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК, зокрема строк:

• загальної позовної давності, який становить 3 роки (ст. 257 ЦК);
• спеціальної позовної давності (ст. 258 ЦК). Спеціальний строк може бути як меншим, так і більшим від загального строку позовної давності. Наприклад, скорочена позовна давність в 1 рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені);
• позовної давності на вимогу співвласника про переведення на нього прав та обов'язків покупця у разі продажу частки в праві спільної пайової власності (ст. 362 ЦК). Строк позовної давності на цю вимогу становить 1 рік;
• пред'явлення позову до поручника (ст. 559 ЦК). Якщо строк поручництва не зазначено в договорі, то поручництво припиняється в разі виконання основного зобов'язання в повному обсязі або у випадку, якщо кредитор протягом 3 років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позов до поручника. Якщо строк (період) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, поручництво припиняється, якщо кредитор протягом 3 років з дня укладення договору поручництва не пред'явить позов до поручника;
• позовної давності, який застосовується до вимог, що виникли у зв'язку з недоліками проданого товару (ст. 681 ЦК). Строк позовної давності на цю вимогу становить 1 рік;
• позовної давності, який застосовується до вимог про розірвання договору дарування (ст. 728 ЦК). Цей строк становить 1 рік;
• позовної давності, який застосовується до вимог, що випливають з договору найму (ст. 786 ЦК). Цей строк дорівнює одному року;
• позовної давності, який застосовується до вимог про визнання неправомірними дій виконавця заповіту (ст. 1293 ЦК). Строк позовної давності для таких вимог – 1 рік.

Скасування орендної плати

Законом № 540 також унесено зміни до ЦК з приводу орендної плати в період карантину. Так, на період карантину і до його закінчення орендар може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК. Зокрема, орендар звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Заборона на підвищення процентної ставки за кредитом

У період карантину заборонено підвищувати процентну ставку за кредитним договором. Тобто банк (інша фінансова установа) не має права підвищувати процентну ставку за кредитними договорами, навіть якщо можливість її підвищення передбачена в самому договорі.

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Про нові антикризові нововведення