У зв'язку з уведенням в Україні карантину на одних підприємствах був установлений простій, на інших працівники написали заяву на відпустку без збереження зарплати. У зв'язку із цим у бухгалтерів виникає безліч запитань про розрахунок різних виплат працівникам (відпусткових, лікарняних, декретних і відрядних). Відповіді на деякі з них ви знайдете в цій консультації.

Розрахунок відпусткових

У зв'язку з уведенням карантину згідно з постановою КМУ від 11.03.20 р. № 211 з 12 березня та до кінця квітня на підприємстві був оголошений простій. У травні працівник збирається в щорічну відпустку. Як розрахувати йому відпусткові? Як ураховувати при цьому неробочий день 19 квітня (Великдень), що припадає на період простою?

Насамперед нагадаємо, що згідно зі ст. 82 КЗпП і ст. 9 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504) час простою не з вини працівника включається до стажу, що дає право на надання основної щорічної відпустки.

Зазначимо також, що простій не з вини працівника, у тому числі на період оголошеного карантину, оплачується в розмірі не нижче 2/3 тарифної ставки (окладу) (ст. 113 КЗпП). Оскільки за час простою працівникові виплачується тільки частина заробітку, сума оплати простою та дні простою в розрахунку відпусткових не беруть участі (абзац шостий п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, далі – Порядок № 100).

Водночас керівник підприємства має право прийняти рішення щодо підвищеної оплати часу простою, наприклад виходячи з повного окладу або за середнім заробітком працівника. У цьому випадку вся сума оплати простою бере участь у розрахунку відпусткових.

Що стосується святкового дня, що припадає на період простою, то 19 квітня (Великдень) може виключатися з розрахункового періоду з двох підстав: як неробочий день згідно зі ст. 73 КЗпП і як день простою.

Як розрахувати відпусткові, покажемо на числових прикладах.

Приклад 1

Оклад працівника – 5 600 грн. У період із 12 березня до 30 квітня на підприємстві був установлений простій з оплатою в розмірі 2/3 окладу. З 4 травня працівник іде в щорічну відпустку на 18 к. д. Як йому розрахувати відпусткові?

Оскільки простій оплачується працівникові виходячи з 2/3 окладу, сума оплати простою та дні простою в розрахунку відпусткових не беруть участі.

Розрахунковим для нарахування відпусткових є період із травня 2019 року по квітень 2020-го. Зарплата працівника за цей період становитиме 58 134 грн [5 600 грн х 10 міс. (травень – лютий) + 2 134 грн (зарплата за березень до початку простою)].

Неробочий день 19 квітня (Великдень) виключається з розрахункового періоду тільки один раз. З урахуванням цього обчислимо середньоденну зарплату:

58 134 грн : (366 к. д. – 10 к. д. – 50 к. д.) = 190 грн,

де

• 10 к. д. – святкові дні в розрахунковому періоді до початку простою (тобто без 19 квітня);
• 50 к. д. – дні простою з 12 березня по 30 квітня з урахуванням 19 квітня.

Таким чином, сума відпусткових становитиме 3 420 грн (190 грн х 18 к. д.).

Приклад 2

Візьмемо дані із прикладу 1 і припустимо, що час простою оплачено працівникові за середнім заробітком. Для спрощення приймемо, що в розрахунковому періоді крім зарплати в працівника не було інших нарахувань і тоді оплата часу простою за середнім дорівнюватиме його окладу.

Визначимо середньоденну зарплату для нарахування відпусткових:

5 600 грн х 12 міс. : (366 к. д. – 11 к. д.) = 189,30 грн,

• де 11 к. д. – святкові дні в розрахунковому періоді. Оскільки період простою з розрахунку не виключається, 19 квітня виключаємо з розрахунку один раз як святковий день.

Звідси сума відпусткових становитиме 3 407,40 грн (189,30 грн х 18 к. д.).

На період карантину працівники підприємства за бажанням перебували у відпустці без збереження зарплати. У травні один із них планує піти в щорічну відпустку. Як розрахувати йому відпусткові?

Час, протягом якого працівники згідно з діючим законодавством або з інших поважних причин нe працювали й заробіток зa ними нe зберігався або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду (абзац шостий п. 2 Порядку № 100). На думку Мінсоцполітики, ця норма стосується й випадків, коли працівникам надається відпустка бeз збереження зарплати згідно зі ст. 25 і 26 3акону № 504 (лист від 26.11.12 р. № 1203/13/84-12).

Зокрема, відпустка за свій рахунок на період карантину, установленого КМУ, згадується серед відпусток, надаваних згідно зі ст. 26 Закону № 504. Тому середньоденну зарплату для нарахування відпусткових визначають шляхом ділення сумарного заробітку зa розрахунковий період на відповідну кількість кaлендарних днів, зменшену нa кількість святкових і неробочих днів (згідно зі ст. 73 КЗпП) і нa кількість календарних днів відпустки бeз збереження зар­плати за період карантину або з інших причин, зазначених у cт. 26 3акону № 504. Отриманий результат помножується на кількість календарних днів відпустки.

Розрахунок відпусткових у даній ситуації здійснюють так само, як у прикладі 1.

Розрахунок лікарняних і декретних

На підприємстві на період карантину був установлений простій, але частина працівників за бажанням перебувала у відпустці без збереження зарплати. У травні одна з таких працівниць збирається йти у відпустку по вагітності та пологах. Як при розрахунку декретних ураховувати час відпустки за свій рахунок? Як ураховувати час простою при обчисленні лікарняних і декретних?

Відпустка без збереження зарплати без уточнення її видів включається до числа поважних причин, і на дні такої відпустки зменшується кількість календарних днів зайнятості, що брала участь у розрахунку середньоденної зарплати при обчисленні лікарняних і декретних (п. 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.01 р. № 1266).

Тому середня зарплата для розрахунку допомоги по вагітності та пологах, а також лікарняних визначається шляхом розподілу нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, на яку був нарахований ЄСВ, на кількість календарних днів у цьому періоді без урахування днів відпустки за свій рахунок, наданої в тому числі через карантин (див. також лист Мінсоцполітики від 15.11.18 р. № 323/0/247-18).

Оплата часу простою входить до фонду оплати праці (пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.04 р. № 5), а значить, і до бази нарахування ЄСВ. Тобто вона бере участь у розрахунку лікарняних і декретних.

При цьому дні простою не виключають із загальної кількості днів у розрахунковому періоді.

Приклад 3

Працівниця йде в декрет із 4 травня на 126 к. д. Її оклад – 6 000 грн. З 12 березня по 30 квітня вона перебувала у відпустці без збереження зарплати у зв'язку з карантином. Як розрахувати їй середню зарплату для нарахування допомоги по вагітності та пологах?

Розрахунковим періодом для обчислення декретних у цьому випадку є період із 1 травня 2019 року по 30 квітня 2020-го (тобто 12 міс.).

Час відпустки за свій рахунок виключається з розрахункового періоду. Тоді дохід, нарахований за цей період, становитиме 62 285,71 грн (6 000,00 грн х 10 міс. + 2 285,71 грн, де 2 285,71 грн – оплата за відпрацьовані дні березня).

Розрахуємо середньоденну зарплату:

62 285,71 грн : (366 к. д. – 50 к. д.) = 197,10 грн,

• де 50 к. д. – кількість днів відпустки за свій рахунок у період карантину.

Сума декретних становитиме 24 834,60 грн (197,10 грн х 126 к. д.).

Розрахунок середньої зарплати для оплати днів відрядження

У квітні на підприємстві через карантин був уведений простій з оплатою працівникам у розмірі 2/3 окладу. Після завершення карантину, приблизно в травні, працівника планують направити у відрядження. Як урахувати період простою при розрахунку середньої зарплати для оплати днів відрядження?

Нагадаємо, середня зарплата для оплати днів відрядження обчислюється виходячи з виплат за два останніх календарних місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана така виплата (п. 2 Порядку № 100).

Згідно з абзацом шостим п. 2 Порядку № 100 час, протягом якого працівник не працював з поважних причин і за ним частково зберігався заробіток, виключається з розрахункового періоду. Крім того, при обчисленні середньої зарплати за два останніх місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (п. 4 Порядку № 100).

Тому при розрахунку середньої зарплати за час відрядження оплату простою виходячи з 2/3 окладу або за середнім заробітком виключаємо, як і періоди, за які вона нарахована.

Відповідно середню зарплату в розрахунковому періоді обчислюємо виходячи з виплат, нарахованих до початку простою. Якщо протягом останніх двох місяців працівник не працював, то середня зарплата обчислюється з виплат за попередні два місяці роботи.

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині