Інспекційні відвідування органів Держпраці в період карантину: чи законно це

Гаряча лінія «Антивірус»: як працювати на карантині

Запитання – відповіді

Чули, що з 1 вересня органи Держпраці масово перевірятимуть суб’єктів господарювання (далі – СГ) на предмет виявлення неоформлених працівників. Чи можуть вони зараз це робити, адже карантин продовжено до 31.10.20 р.? Хіба сьогодні не діє мораторій на перевірки держорганами (у т. ч. і органами Держпраці)?

Дійсно, органи Держпраці можуть здійснювати інспекційні відвідування СГ навіть у період карантину. Пояснимо докладніше.

Законом від 17.03.20 р. № 530 установлено мораторій на проведення планових перевірок у сфері господарської діяльності (у т. ч. і на перевірки органами Держпраці) до скасування карантину постановою КМУ. Але не обійшлося без винятків: у період карантину органи Держпраці можуть проводити планові перевірки СГ із високим ступенем ризику. А ось до СГ із середнім і незначним ступенем ризику з плановою перевіркою вони не можуть завітати. Принаймні, до 31.10.20 р. (якщо карантин не буде продовжено).

Що стосується позапланових перевірок (до них належить інспекційні відвідування), то на них мораторій не поширюється у принципі. Тому органи Держпраці мають право здійснювати інспекційні відвідування навіть у період карантину.

У якому порядку і в які строки проводяться інспекційні відвідування?

Інспекційні відвідування проводяться на підставі Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.08.19 р. № 823 (далі – Порядок № 823). Тривалість таких відвідувань не може перевищувати 10 робочих днів.

Тепер контроль за дотриманням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюється тільки у формі інспекційних відвідувань і лише інспекторами Держпраці та її територіальних органів (п. 2 Порядку № 823). Завважимо, що раніше перевіряти ці питання також могли інспектори праці виконавчих органів місцевих рад, а також сільських, селищних і міських рад об’єднаних територіальних громад.

Які існують підстави для проведення інспекційних відвідувань?

Перелік таких підстав наведено в п. 5 Порядку № 823. Вони дещо відрізняються від підстав для проведення позапланових перевірок, передбачених ст. 6 Закону № 877. Зокрема, орган Держпраці може призначити перевірку на підставі інформації:

1) ДПС та її територіальних органів про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) середнім показникам за відповідним видом економічної діяльності;

2) ПФУ і його територіальних органів:

• про роботодавців, у яких відсутні повідомлення про прийняття працівників на роботу;
• фізосіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;
• роботодавців, у яких 30 і більше відсотків фізосіб працюють на умовах цивільно-правових договорів.

Які документи повинен пред’явити інспектор праці перед перевіркою?

При проведенні інспекційних відвідувань інспектор праці повинен пред’явити своє службове посвідчення, а перед підписанням акта надати копію направлення на проведення інспекційних відвідувань і внести запис про його проведення до Журналу реєстрації перевірок (п. 8 Порядку № 823).

У яких випадках СГ може не допустити представника органу Держпраці до проведення інспекційних відвідувань?

СГ має право не допустити інспектора праці до інспекційних відвідувань, якщо (п. 13 Порядку № 823):

• у нього немає службового посвідчення;
• на офіційному сайті Держпраці відсутня уніфікована форма акта інспекційних відвідувань.

Як оформляються результати інспекційних відвідувань?

Згідно з п. 16, 17 Порядку № 823 за результатами інспекційних відвідувань складається акт, який підписується інспектором праці та керівником СГ (або його уповноваженою особою). У разі виявлення порушень законодавства про працю виноситься припис про їх усунення і попередження про відповідальність за вчинені порушення. Припис також має бути підписаний обома сторонами і виконаний у зазначений у документі строк (п. 20, 21 Порядку № 823).

Що загрожує роботодавцеві у випадку, якщо в ході інспекційних відвідувань буде виявлено, що на підприємстві працюють неоформлені співробітники?

Якщо інспектор Держпраці виявить неоформлених працівників, на підприємство буде накладений штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (далі – МЗП) за кожного такого працівника, виходячи з розміру МЗП, що діє на момент виявлення порушення (абзац другий ч. 2 ст. 265 КЗпП). З 01.09.20 р. МЗП підвищена до 5 000 грн, отже, штраф становить 50 000 грн.

У разі повторного виявлення використання праці неоформлених працівників протягом 2 років із дня виявлення попереднього порушення інспектори Держпраці оштрафують підприємство на 30 МЗП (150 000 грн) за кожного такого працівника. Причому на єдинників ця норма вже поширюється.

Чи є можливість зменшити розмір штрафу?

Так, таке можливо. Постанова про накладення штрафу вважається виконаною, якщо роботодавець сплатить 50 % штрафу протягом 10 банківських днів із дня вручення йому постанови про накладення штрафу, передбаченого ст. 265 КЗпП. Це означає, що коли СГ, наприклад, оштрафували на 10 МЗП за використання праці неоформлених працівників (50 000 грн), то йому достатньо сплатити протягом 10 банківських днів штраф у розмірі 5 МЗП (25 000 грн). Претензій із боку органів Держпраці до роботодавця не буде, адже в такому разі постанова про накладення штрафу вважається виконаною.

Як можна оскаржити результати інспекційних відвідувань?

Розпорядження інспектора праці може бути оскаржене в адміністративному порядку протягом 10 днів із дати його отримання, а вимога – в одноденний строк із дати його отримання. Скарга про скасування розпорядження і вимоги інспектора праці подаються керівникові або заступникові відповідного територіального органу Держпраці (п. 26 Порядку № 823). Якщо рішення керівника або заступника керівника органу Держпраці не задовольнить СГ, воно може бути оскаржене голові або заступникові голови Держпраці.

Розпорядження і постанова органу Держпраці про накладення штрафу можуть бути оскаржені в судовому порядку. Спори з приводу оскарження результатів перевірки розглядаються за правилами КАС. Звернутися до суду необхідно протягом 6 місяців із дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав та інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС). Якщо ж СГ оскаржив розпорядження органу Держпраці в адміністративному порядку, то подати позов про скасування розпорядження треба протягом 3 місяців після оскарження.