Як підприємцеві припинити свою діяльність: правила та нюанси
Із цієї статті ви дізнаєтеся:
- які саме дії потрібно виконати підприємцеві, який вирішив припинити свою підприємницьку діяльність;
- які є варіанти подання заяви держреєстратору для реєстрації припинення підприємництва;
- чи обов’язково повідомляти податковий орган про припинення підприємницької діяльності;
- у які строки потрібно подати останню звітність і сплатити податки.
Звертаємося до держреєстратора
Відомості про підприємця як суб’єкта господарювання містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР). І якщо вже підприємець вирішив припинити свою діяльність, то до ЄДР необхідно внести інформацію про припинення підприємництва. Тому слід розпочинати з візиту до держреєстратора.
Які документи подаються держреєстратору в цьому випадку?
Слід подати тільки заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності за рішенням підприємця (ч. 4 ст. 18 Закону від 15.05.03 р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань», далі – Закон № 755).
|
Увага! Будь-яких інших документів для реєстрації припинення підприємництва подавати не потрібно. Сплата адміністративного збору за реєстрацію припинення підприємницької діяльності не передбачена. |
За якою формою подається заява та як її заповнити?
Заява подається за формою 1, затвердженою наказом Мін’юсту від 18.11.16 р. № 3268/5.
У першому розділі заяви (вибір реєстраційної дії) потрібно зробити позначку у «віконці» «Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем».
Далі заповнюється розділ «Відомості про фізичну особу – підприємця» (вказується П. І. Б. підприємця та реєстраційний номер його облікової картки платника податків (ІПН). Якщо ІПН у підприємця немає – тоді він наводить тут свої паспортні дані).
Також у заяві можна зробити позначку про спосіб отримання виписки з ЄДР у паперовій формі (вибрати зручний варіант – отримати особисто або поштою).
Не забудьте також поставити на заяві свій підпис і дату складання заяви.
|
На замітку! Подати на реєстрацію заяву можна через фронт-офіс (Центр надання адміністративних послуг). Такі центри діють у кожному регіоні відповідно до Закону від 06.09.12 р. № 5203-VI. А інформацію про них можна знайти на відповідних регіональних сайтах. Послуги фронт-офісів платні. |
Чи можна подати заяву для реєстрації припинення підприємницької діяльності в електронному вигляді, без особистого відвідування держреєстратора?
Так, але для цього потрібно мати кваліфікований електронний підпис (далі – КЕП). Причому ви можете використовувати один із двох варіантів подання заяви, а саме:
- варіант 1. Через Кабінет електронних сервісів Мін’юсту. У цьому випадку слід керуватися Порядком, затвердженим наказом Мін’юсту від 23.03.16 р. № 784/5. А для подання заяви необхідно ввійти до розділу «Реєстр юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців» електронного кабінету (підрозділ «Заява про державну реєстрацію…»), авторизувавшись у кабінеті за допомогою КЕП, і заповнити форму 1 заяви, підписати її та відправити на реєстрацію;
- варіант 2. За допомогою електронного сервісу «Дія» (Державні послуги онлайн). На цьому порталі теж потрібно авторизуватися або зареєструватися за допомогою КЕП, заповнити форму заяви, підписати її та відправити на реєстрацію. Статус поданої заяви можна буде перевірити на цьому ж порталі в особистому кабінеті, також повідомлення про реєстрацію припинення буде відправлене на зазначену вами під час реєстрації електронну пошту.
Чи можна відправити заяву про припинення підприємницької діяльності поштою?
Так, можна. Але такий спосіб подання заяви обійдеться вам дорожче, ніж, наприклад, подання заяви особисто або в електронному вигляді. Адже для подання заяви поштою підпис на заяві потрібно буде нотаріально засвідчити, а послуги нотаріуса – не безплатні (п. 5 ч. 1 ст. 15 Закону № 755).
Підприємець не має фізичної можливості подати заяву про припинення підприємницької діяльності особисто. Чи може він уповноважити на такі дії іншу особу?
Так, може. При цьому в представника повинна бути нотаріально засвідчена довіреність, видана підприємцем, на право вчиняти дії з державної реєстрації від імені підприємця (ч. 5 ст. 6 Закону № 755).
Підприємець подав заяву на реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Протягом якого строку буде проведена реєстрація? І як переконатися, що реєстрація дійсно відбулася?
Якщо заява оформлена правильно й подана з дотриманням вимог законодавства, то реєстрація буде проведена протягом 24 годин із моменту надходження заяви держреєстратору (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 755).
А переконатися в тому, що реєстрація здійснена, можна дуже швидко та просто за допомогою Кабінету електронних сервісів на сайті Мін’юсту в розділі «Реєстр юридичних осіб і фізичних осіб – підприємців» у підрозділі «Безплатний запит на отримання відомостей».
У пошуковому вікні потрібно ввести або П. І. Б. підприємця, або його ІПН – і в результаті пошуку можна побачити статус підприємця. У розділі «Дані про провадження підприємницької діяльності» буде зазначено «Припинено». А в розгорнутому вигляді у відомостях можна буде побачити дату та номер реєстраційного запису в ЄДР.
Що ще потрібно зробити крім держреєстрації?
Крім державної реєстрації припинення підприємництва доведеться виконати також ряд інших дій.
Прощаємося з податковою
Підприємець перебуває на обліку в податковому органі які платник податків і зборів. Тому відразу виникає запитання:
Чи треба якось повідомляти податковий орган про те, що підприємець припинив свою діяльність?
Відомості про те, що підприємець «закрив» підприємництво, надійдуть до податкового органу автоматично – від держреєстратора в порядку інформаційної взаємодії (ст. 13 Закону № 755). Але такий стан справ зовсім не означає, що підприємець після звертання до держреєстратора може бути вільний як птах.
Так, податковий орган зніме підприємця з обліку на підставі відомостей, отриманих з ЄДР (пп. 1 п. 11.18 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.11 р. № 1588, далі – Порядок № 1588). Однак колишній підприємець буде перебувати на обліку в податковому органі тепер уже в іншому статусі – як платник податків, який отримував доходи від підприємницької діяльності (пп. 6 п. 11.18 Порядку № 1588).
|
Майте на увазі! Держреєстрація припинення підприємницької діяльності не припиняє зобов’язань, що виникли в підприємця під час провадження такої діяльності, і не змінює строки та порядок їх виконання, а також не звільняє від застосування штрафних санкцій і пені за їхнє порушення (пп. 65.10.4 Податкового кодексу, далі – ПК; пп. 4 п. 11.18 Порядку № 1588). |
У даному випадку це означає, що в строки, передбачені податковим законодавством, підприємцеві ще потрібно буде подати обов’язкову податкову звітність і сплатити податкові зобов’язання. Ну а якщо він не зробить цього, то до нього можуть застосувати штрафні санкції, передбачені законодавством, незважаючи на втрату ним підприємницького статусу. І тільки після того як остання звітність здана, а податки сплачено, колишньому підприємцеві можна буде «видихнути».
Яку звітність потрібно буде подати та які платежі сплатити після втрати підприємницького статусу?
Тут усе залежить від того, на якій системі оподаткування перебував підприємець і платником яких податків він був, а також чи використовував він РРО (див. таблицю).
Припинення підприємницької діяльності та взаємовідносини з податковими органами
|
№ з/п |
Категорія платника податків |
Що потрібно зробити |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Підприємець на єдиному податку (далі – ЄП) |
Звітність. Останнім податковим (звітним) періодом є період, у якому податковий орган отримав від держреєстратора повідомлення про реєстрацію припинення підприємницької діяльності (п. 294.6 ПК). Строк подання звітності – 40 к. д. після закінчення звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПК). Подається Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.15 р. № 578, з урахуванням унесених до неї змін наказом Мінфіну від 09.12.20 р. № 752. Підприємці, які є платниками ЄСВ, зобов’язані додати до декларації додаток 1, у якому навести відомості про суми нарахованого ЄСВ. Підприємці, звільнені від сплати ЄСВ, цей додаток не подають |
|
Сплата ЄП. Сплатити податок потрібно за повний місяць, у якому відбулася реєстрація припинення підприємницької діяльності (п. 295.8 ПК). Сплатити податок повинні: – єдинники першої, другої групи – до 20-го числа поточного місяця (місяця, у якому зареєстровано припинення) (п. 295.1 ПК); – єдинники третьої групи – протягом 10 календарних днів (далі – к. д.) після закінчення строку для подання декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ПК). Сплата ЄСВ. Останнім періодом, за який необхідно нарахувати та сплатити ЄСВ, буде період із дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, у якому здійснена реєстрація припинення підприємницької діяльності включно (пп. 8 п. 2 розд. IV Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 20.04.15 р. № 449, далі – Інструкція № 449). Сплатити ЄСВ потрібно протягом 10 к. д. після закінчення строку, установленого для подання звітності. Наприклад, держреєстрацію припинення підприємницької діяльності проведено в серпні (будь-яким числом, від 1-го до 31-го), а попередній звітний період закінчився 30 червня. Отже, ЄСВ у такому випадку потрібно нарахувати та сплатити за липень і серпень |
||
|
2 |
Підприємець на загальній системі оподаткування |
Звітність. Остання звітність повинна бути подана за останній базовий податковий (звітний) період. Останнім базовим податковим (звітним) періодом є період із дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду, по останній день календарного місяця, у якому зареєстроване припинення підприємницької діяльності. Наприклад, держреєстрацію припинення підприємницької діяльності проведено 22.07.21 р. Отже, останнім базовим податковим періодом буде період із 01.01.21 р. по 31.07.21 р. А подати декларацію потрібно в строки, установлені для місячного податкового періоду (тобто протягом 20 к. д. після закінчення звітного (податкового) місяця) – пп. 49.18.2, п. 177.11 ПК. У нашому прикладі – не пізніше 20 серпня 2021 року. У декларації відображаються виключно доходи від підприємницької діяльності. Форму Податкової декларації про майновий стан і доходи затверджено наказом Мінфіну від 02.10.15 р. № 859 (у редакції наказу Мінфіну від 17.12.20 р. № 783). Платники ЄСВ заповнюють також додаток ЄСВ-1 до декларації. Сплата ПДФО. Сплатити ПДФО і військовий збір (далі – ВЗ) потрібно протягом 10 к. д. після подання декларації (п. 57.1 ПК; ЗІР, категорія 104.09). Сплата ЄСВ. Останнім періодом, за який необхідно нарахувати та сплатити ЄСВ, буде період із дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, у якому здійснена реєстрація припинення підприємницької діяльності включно (пп. 8 п. 2 розд. IV Інструкці № 449). Сплатити ЄСВ потрібно протягом 10 к. д. після закінчення строку для подання звітності |
|
3 |
Платники ПДВ |
Анулювання ПДВ-реєстрації. Подавати заяву про анулювання реєстрації платником ПДВ підприємцеві не потрібно, оскільки таке анулювання відбудеться автоматично на підставі відомостей про реєстрацію припинення підприємницької діяльності, отриманих податковим органом з ЄДР (п. 184.2 ПК і пп. 1 п. 5.5 Положення, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130). Звітність. Декларація подається за останній податковий період у статусі платника ПДВ. Згідно з п. 184.6 ПК останній податковий період у цьому випадку починається з наступного дня після закінчення попереднього податкового періоду та закінчується днем анулювання ПДВ-реєстрації. Сплата ПДВ. Якщо за результатами останнього податкового періоду в підприємця є податкові зобов’язання з ПДВ, він зобов’язаний їх погасити в строки, установлені ПК (п. 184.8 ПК) |
|
4 |
Підприємці, що мають зареєстровані РРО |
Підприємець, у якого є зареєстрований РРО, може зняти його з реєстрації, подавши до податкового органу за місцем реєстрації РРО відповідну заяву. Однак подається така заява в добровільному порядку. Якщо ж підприємець цього не зробить, тоді податковий орган самостійно зніме РРО з реєстрації на підставі відомостей, отриманих з ЄДР про реєстрацію припинення підприємницької діяльності (п. 1, 2 гл. 4 розд. ІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, які застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.16 р. № 547, далі – Порядок № 547). Заява про скасування реєстрації РРО подається за формою № 4-РРО (додаток 4 до Порядку № 547), разом із заявою подається реєстраційне свідоцтво. Реєстрацію РРО скасують протягом 5 к. д. із моменту подання заяви, а підприємцеві видадуть Довідку про скасування реєстрації за формою № 6 (додаток 6 до Порядку № 547). При поданні заяви в ній потрібно вказати спосіб отримання цієї довідки! |
|
5 |
Якщо в підприємця є об’єкти оподаткування, про які він повідомляв за формою № 20-ОПП |
Якщо підприємець припиняє свою діяльність, то й об’єкти оподаткування, про які він інформував податковий орган, подавши форму № 20-ОПП (додаток 10 до Порядку № 1588), потрібно закрити. Для цього підприємець повинен подати до податкового органу форму № 20-ОПП з інформацією про закриття об’єктів оподаткування. У гр. 2 цієї форми «Код ознаки надання інформації» потрібно вказати числовий код 6 – «Закриття об’єкта оподаткування» |
Закриваємо банківські рахунки
Якщо підприємець має рахунки в банках, які були відкриті для ведення підприємницької діяльності, то тепер ці рахунки потрібно закрити.
Банк закриває рахунок на підставі заяви клієнта (п. 142 Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 12.11.03 р. № 492, далі – Інструкція № 492). Заява складається в довільній формі із зазначенням такої інформації (п. 148 Інструкції № 492):
- найменування банку;
- найменування клієнта (прізвище, ім’я, по батькові), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізосіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера та мають відповідну позначку в паспорті) власника рахунка;
- номер рахунка, який закривається;
- реквізити рахунка, на який перераховується залишок коштів із поточного рахунка клієнта, або вимога фізособи про видання залишку готівкою;
- дата складання заяви.
Заява підписується підприємцем або його представником, що мають відповідну довіреність.
Розраховуємося з найманими працівниками
Якщо в підприємця були наймані працівники, тоді, перш ніж реєструвати припинення підприємницької діяльності, їх потрібно звільнити.
На якій підставі слід звільнити працівників?
Спеціальної статті, яка б передбачала звільнення працівників у такому випадку, КЗпП не містить. Тому тут слід діяти залежно від конкретної ситуації – і використовувати наявні норми КЗпП.
Так, якщо працівники згодні, їх звільняють або за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП (отримайте від них заяви із проханням звільнити за цією статтею!), або ж за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП).
Ну, а якщо працівники не згодні звільнятися добровільно, тоді звільняти їх доведеться на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП (скорочення штату) – зрозуміло, з дотриманням усіх вимог, передбачених трудовим законодавством.
|
Нагадуємо! У день звільнення потрібно здійснити повний розрахунок із працівниками та видати їм копії наказу про звільнення (ст. 47, 116 КЗпП). За бажанням працівників до їхніх трудових книжок вноситься запис про звільнення. |
Анулюємо дозвільні документи
Ця дія не є обов’язковою. Але за бажання підприємець, що має ліцензії та інші дозвільні документи, може подати до органу, що видав такий документ, заяву про анулювання документа. Якщо ж він цього не зробить, тоді орган ліцензування (дозвільний орган) повинен анулювати документ автоматично, отримавши відомості з ЄДР про реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Такий порядок передбачено:
- ч. 12 ст. 16 Закону від 02.03.15 р. № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності»;
- ч. 7 ст. 41 Закону від 06.09.05 р. № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Коментарі до матеріалу