Шановні колеги!
Коротко ознайомлю вас із темами статей, опублікованих цього тижня в Uteka-Комерція.
Послуги з консалтингу та супроводження купівлі нерухомості: чи включати до собівартості основного засобу за МСФЗ? Підприємство (складає фінансову звітність за МСФЗ) планує відкрити представництво в одній із країн Центрально-Східної Європи (розглядаються п’ять країн). Мета – перенести туди частину виробництва з України та розмістити локальний офіс. Для цього буде придбано об’єкт нерухомості (будівлю). Щоб визначити ефективну стратегію інвестування, зокрема взяти до уваги можливі ризики, підприємство вже залучило міжнародну консалтингову компанію, якій замовили провести комплексний аналіз місцевих ринків, а також визначити оптимальні локації та об’єкти комерційної нерухомості для потенційного придбання. Після вибору об’єкта для інвестицій також буде додатково замовлено послуги із супроводження придбання об’єкта нерухомості, які серед іншого включатимуть технічний аудит, оцінювання вартості та юридичне оформлення угоди купівлі-продажу. Вартість послуг – досить висока. Чи включати її до первісної вартості майбутнього об’єкта нерухомості (будівлі), який буде придбано підприємством? Відповідь ви знайдете у статті.
Придбання товарів, послуг у неприбуткових організацій: коли діє різниця з податку на прибуток. Орендуєте приміщення в ОСББ? Придбали основний засіб у благодійного фонду? Отримали послуги з медогляду працівників від комунального закладу охорони здоров’я? Скажете – а якщо й так, то який зв’язок між цими подіями і в чому суть питання? А суть в тому, що ці товари (послуги), найімовірніше, придбано вами у суб’єктів, яких включено до Реєстру неприбуткових організацій. А за операціями з такими організаціями може виникати різниця з податку на прибуток у розмірі аж 30 % вартості придбаного у них! Як бачите, іноді можна навіть не підозрювати, що за операцією є різниця із податку на прибуток. Тому ми докладно розглянули, яким платникам податку на прибуток та за яких умов може загрожувати 30 %-ва різниця за придбаннями товарів, робіт, послуг у неприбутківців.
Страхування життя, пенсійне та медичне страхування: коли діє різниця з податку на прибуток. Різниця за страхуванням – одна з тих, про які найчастіше забувають (випускають з поля зору). Причина: про неї сказано в розд. ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), що незвично для платника податку на прибуток, адже для нього основним є розд. ІІІ ПКУ. Зауважимо, що так звана страхова різниця стосується всіх платників податку на прибуток, зокрема й тих, які відмовилися від застосування більшості різниць з розд. ІІІ ПКУ. Із статті ви, зокрема, дізнаєтеся: за якими видами страхування платнику податку на прибуток можуть загрожувати різниці; якими є умови запуску в дію страхової різниці; коли доведеться нарахувати окрім страхової різниці ще й пеню за порушення умов договору страхування, передбачених ПКУ, та відобразити її суму в декларації.
Ремонти в орендованому приміщенні: поради юриста. На практиці суб’єкти господарювання доволі часто стикаються з потребою робити ремонт в орендованому приміщенні. І тут починаються «дебати» з орендодавцями стосовно того, до якого виду належать ремонтні роботи (капітальні чи поточні), хто повинен їх фінансувати, як компенсувати витрати тощо. У статті ми розглянули найбільш поширені питання, проаналізували вимоги цивільного законодавство та дали поради, які формулювання варто включити до договору оренди, щоб уникнути судових спорів.
Відкриваємо філію: 7 кроків. Юрособи, які бажають розширити свій бізнес, мають право відкривати відокремлені підрозділи, зокрема філії, поза місцем свого знаходження. У статті ми розповіли, як треба діяти українському підприємству для того, щоб відкрити філію, які документи слід оформити, а також дали низку практичних порад.
Чи потрібно повідомляти ДПС про зберігання пального для заправлення генератора. На період воєнного стану законодавством передбачено особливі умови для суб’єктів господарювання, які зберігають пальне для заправлення електрогенераторних установок. Такі зберігачі мають право не отримувати ліцензію на зберігання пального, якщо воно використовується для заправлення генератора. Однак навіть з огляду на таке законодавче послаблення, суб’єктам господарювання слід зважати на деякі нюанси, щоб не наразитися на штраф.
Чи можна ввести в експлуатацію генератор без придбання пального для нього? Ситуація: підприємство придбало генератор для забезпечення безперебійного електроживлення в разі вимкнення центрального електропостачання. ПММ для нього ще не купили. Але сам генератор уже готовий до використання: його змонтовано та встановлено на місці майбутнього використання з дотриманням усіх безпекових вимог. Облік ведеться за НП(С)БО. Запитання: чи можна ввести в експлуатацію генератор і розпочати нараховувати амортизацію, якщо ПММ ще не придбано? Докладно читайте про це у статті.
Пенсіонер на підприємстві: що врахувати роботодавцю. Працевлаштування пенсіонера – звична практика для українських підприємств. Досвід, відповідальність і професійна зрілість таких працівників часто стають вагомою перевагою для роботодавця. Водночас статус пенсіонера має свої особливості, які слід брати до уваги під час оформлення трудових відносин, нарахування зарплати та її оподаткування. Ми розглянули ключові кадрові й облікові нюанси роботи пенсіонера на підприємстві, щоб роботодавець міг уникнути помилок і впевнено діяти в межах законодавства.
ЗЕД-пеня при імпорті: чому виникає, хто нараховує та коли сплачувати. Резидент-імпортер, який працює з нерезидентами на умовах попередньої оплати, повинен завжди пам’ятати про граничний строк для здійснення розрахунків у сфері ЗЕД. Адже якщо резидент перерахував передоплату на закордонний рахунок нерезидента, але не отримав від нього товар після спливу граничного строку, до такого резидента буде застосовано санкцію у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від суми заборгованості (суми, на яку не поставлено товар). Ми розглянули, хто та у який спосіб повинен нараховувати пеню у таких випадках та як імпортеру можна уникнути її нарахування.
Податкові перевірки: правила проведення. Податкові органи мають право проводити різні види перевірок: документальні (планові та позапланові), фактичні, камеральні. Кожен вид перевірок має свої правила проведення та певні особливості. Отже, суб’єкт господарювання, який очікує податкову перевірку, має знати і ці правила, і свої права. У статті ми докладно розглянули всі види перевірок, які проводять органи ДПС, та пояснили суб’єктам господарювання, як треба поводитися під час таких перевірок.
Наступного тижня в публікаціях Uteka-Комерція ми розглянемо такі теми:
Корисного вам читання!
З повагою
Зінаїда ОМЕЛЬНИЦЬКА,
головна редакторка Uteka-Комерція