Підписуйся на інформаційну страховку бухгалтера
Підписатися

Облік товарів у торгівлі

11.01.2021 15415 5 14



У консультації розглянемо особливості обліку операцій в оптовій і роздрібній торгівлі.


Придбання товару в оптовій торгівлі

ПРИКЛАД 1

Придбання товару на умовах передоплати з наданням знижки

Оптова база придбала товар вартістю 600 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 100 000 грн.). Покупець оплатив авансом 100 % вартості партії товару. За умовами договору при відвантаженні товару, оплата якого здійснена авансом у повному обсязі, покупцю надається знижка в розмірі 5 % вартості партії товару. Отже, вартість партії товару зі знижкою – 570 000 грн. (600 000 грн. – 600 000 грн. х 5 %), у т. ч. ПДВ – 95 000 грн. Залишок передоплати був повернутий покупцю.

В обліку оптової бази ці операції відображаються так:

(грн.)


з/п

Зміст операції

Первинні документи

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Перераховано оплату постачальнику за товар

Виписка банку

371

311

600 000

2

Відображено податковий кредит із ПДВ

ПН*

641

644

100 000

3

Отримано товар від постачальника

Накладна типової
форми № М-11
**

281

631

475 000

4

Закрито розрахунки з ПДВ

Бухгалтерська
довідка

644

631

95 000

5

Здійснено зарахування заборгованостей

631

371

570 000

6

Повернуто частину передоплати поста­чаль­ником

Виписка банку

311

371

30 000

7

Відкориговано податковий кредит із ПДВ методом «сторно»1

Розрахунок коригування

641

644

5 000

* Податкова накладна.

** Затверджено Наказом № 193.


Обліково-податкові фішки

1 У нашому прикладі залишок передоплати постачальник повернув покупцю. На дату повернення грошей покупцю постачальник оформляє розрахунок коригування (далі – РК) із причиною коригування «Зміна ціни». В одному рядку РК слід указати зі знаком «–»у графі 9 вартість усього товару, який був відображений у ПН. У другому рядку зі знаком «+» у графі 9 наводиться нова ціна товару. Окремий РК на повернення суми передоплати не складається (ЗІР, категорія 101.15).

ПРИКЛАД 2

Придбання товару на умовах товарного кредиту

Оптовою базою була придбана партія товару на умовах товарного кредиту вартістю 960 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 160 000 грн.). Договором передбачено такі умови:

  • строк остаточного розрахунку за товар – 60 календарних днів (далі – к. д.) після дня передачі товару покупцю;
  • право власності на товар переходить у момент передачі товару покупцю;
  • проценти за відстрочення платежу нараховуються та сплачуються одночасно з оплатою товару. Проценти нараховуються на загальну вартість товару (960 000 грн.) у розмірі 0,1 % за кожний день наданої відстрочки, починаючи з наступного дня після фактичної передачі товару покупцю та закінчуючи днем, коли покупець фактично оплатить придбаний товар. Сума нарахованих процентів включає ПДВ;
  • за кожний день прострочення (тобто у випадку оплати товару після закінчення 60 к. д.) нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день оплати товару за договором товарного кредиту. Візьмемо за основу дисконтну ставку НБУ в розмірі 17 %.

Покупець розплатився за товар через 65 днів після його отримання.

Розрахуємо суми:

  • процентів за відстрочення платежу:

960 000 грн. х 0,1 % х 65 к. д. =
= 62 400 грн. (у т. ч. ПДВ – 10 400 грн.);

  • пені за прострочення оплати товару:

34 % : 365 к. д. х 5 к. д. х 960 000 грн. = 4 471,23 грн.

Облік цих операцій оптова база веде так:

(грн.)


з/п

Зміст операції

Первинні
документи

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Отримано товар від постачальника

Накладна типової форми
№ М-4*

281

631

800 000,00

2

Відображено податковий кредит із ПДВ

ПН

6411

631

160 000,00

3

Нараховано проценти за відстрочення платежу (у строк, установлений дого­вором)

Договір товарного кредиту, графік погашення процентів

9522

684

52 000,00

4

Збільшено податковий кредит із ПДВ

РК3

644

684

10 400,00

5

Визнано претензію постачальника про затримання розрахунків

Визнана покупцем претензія
(або рішення суду про задоволення позову)

9484

631

4 471,23

6

Перераховано постачальнику:

– оплату вартості товару

Виписка банку


631


311


960 000,00

– суму процентів

684

311

62 400,00

– суму пені

631

311

4 471,23

* Затверджено Наказом № 193.


Обліково-податкові фішки

1 На дату першої події (у нашому випадку – це дата переходу права власності на товар, тобто дата передачі товару покупцю) у покупця виникає податковий кредит із ПДВ при наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН.
2 Нараховані проценти включаються до складу інших фінансових витрат та обліковуються за дебетом субрахунка 952 «Інші фінансові витрати» (п. 27 П(С)БО 16).
До відома! Витрати на сплату процентів не збільшують первісну вартість придбаного товару, а визнаються витратами періоду, у якому проценти були сплачені (п. 9 П(С)БО 9). Але це в тому випадку, якщо товари придбаваються не з метою створення кваліфікаційного активу.
3 Проценти за товарним кредитом – це плата за послуги з відстрочення платежу. А постачання послуг на території України є об'єктом обкладення ПДВ (п. 185.1 ПК). Зазначимо, що згідно з пп. 196.1.5 ПК звільняються від нарахування ПДВ проценти за кредитами. Що стосується процентів за товарним кредитом, то вони є базою обкладення ПДВ згідно з п. 187.3 ПК.
Податковий кредит у покупця виникає на дату нарахування процентів, передбачену договором товарного кредиту. Але при цьому виникає запитання: який код (УКТЗЕД або послуг) використовувати при оформленні ПН на суму процентів?
Згідно з роз'ясненнями ДФС (ЗІР, категорія 101.04) якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на певний строк і під процент, то незалежно від наявності боргового інструмента та форми розрахунків за такі товари база обкладення ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором. Тобто можна сказати, що ДФС прив'язує нарахування процентів до операції постачання товарів, а це значить, що до процентів треба застосовувати код УКТЗЕД поставлених товарів. Виходячи з роз'яснення ДФС можна припустити, що йдеться не про оформлення окремої ПН на суму процентів, а про складання розрахунку коригування, який буде збільшувати вартість постаяання товарів. Оскільки це питання на даний момент недостатньо врегульоване, рекомендуємо отримати податкову консультацію на свою адресу.
4 Витрати на сплату пені за прострочення платежу визнаються іншими витратами операційної діяльності й відображаються за дебетом субрахунка 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».
5 Сума пені не є об'єктом обкладення ПДВ у постачальника. Значить, сплата пені не дає покупцю права на податковий кредит (наказ ДФС від 06.07.12 р. № 590, далі - Узагальнююча консультація № 590).

Переоцінка товару в оптовій торгівлі

ПРИКЛАД 3

Уцінка та дооцінка товару

На підприємстві оптової торгівлі виявлено 120 упаковок гречаної крупи (розфасовано по 1 кг), яка залежалася на складі. Облікова вартість гречаної крупи – 15 грн. за упаковку без ПДВ, загальна вартість – 1 800 грн.
Було прийнято рішення про уцінку товару до рівня 80 % вартості придбання. Після проведеної переоцінки 100 упаковок гречаної крупи було реалізовано. У цьому ж періоді отримано нову партію гречаної крупи від того ж виробника такої ж розфасовки купівельною вартістю 17 грн. за упаковку (без урахування ПДВ). За результатами проведеної на кінець звітного періоду інвентаризації прийнято рішення дооцінити непроданий залишок.

У бухобліку оптової бази ці операції відображаються так:

(грн.)


з/п

Зміст операції

Первинні
документи

Бухгалтерський
облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Зменшено первісну вартість товару до рівня чистої вартості реалізації (1 800 х (100 – 80 %)1

Акт уцінки

946

201

360

2

Відображено фінансовий результат уцінки товару

Бухгалтерська
довідка

791

946

360

3

Збільшено балансову вартість раніше уцінених запасів у результаті зміни їх чистої вартості реалі­зації*2

Акт дооцінки

201

719

60

4

Відображено фінансовий результат дооцінки товару

Бухгалтерська
довідка

719

791

60

* Розрахункова сума дооцінки – 60 грн. [(15 грн/уп. – 12 грн/уп.) х (120 уп. – 100 уп.)].


Обліково-податкові фішки

1 Відповідно до вимог п. 24 П(С)БО 9 запаси слід відображати в обліку та звітності за найменшою із двох оцінок – первісної вартістю або чистою вартістю реалізації.
Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо (п. 25 П(С)БО 9):
  • на дату балансу їх ціна знизилася;
  • вони втратили первісно очікувані економічні вигоди (були зіпсовані, пошкоджені, повністю або частково застаріли; залежалися на складах, закінчується строк їх придатності).
Майте на увазі! Кожна із цих підстав повинна бути підтверджена документально.
Нагадаємо, чиста вартість реалізації запасів – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 П(С)БО 9).
2 Якщо чиста вартість реалізації раніше уцінених запасів збільшується, то на суму збільшення слід збільшити вартість таких запасів. При цьому збільшення вартості раніше уцінених запасів може відбуватися виключно в межах суми попередньої уцінки (п. 28 П(С)БО 9).

Повернення товару в оптовій торгівлі

ПРИКЛАД 4

Покупець – підприємство роздрібної торгівлі повернуло підприємству оптової торгівлі товар, який визнано неякісним. Вартість повернутого товару в обліку продавця (підприємства оптової торгівлі), розрахована за ціною постачання, становить 42 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 7 000 грн.), його собівартість – 28 900 грн.

Оптова база облік цих операцій веде так:

(грн.)


з/п

Зміст операції

Первинні
документи

Бухгалтерський
облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Відображено повернення товару покупцем1

Накладна
типової форми № М-4,
акт приймання-передачі товару

704

361

42 000

2

Повернуто покупцю гроші, сплачені ним за товар

Виписка банку,
платіжне доручення

361

311

42 000

3

Відкориговано методом «сторно» податкові зобов'я­зання з ПДВ

РК2

704

641

7 000

4

Відкориговано методом «сторно» собівартість реалізованого товару на собівартість повер­нутого товару

Бухгалтерська
довідка

902

281

28 900

5

Списано на фінансовий результат:

– суму інших відрахувань із доходу (відкоригований раніше нарахований дохід)


791


704


35 000

– собівартість повернутого товару

791

902

28 900


Обліково-податкові фішки

1 Покупець може повернути товар у випадку, якщо:
  • товар неякісний або має істотні недоліки (ст. 678 ЦК);
  • товар поставлений у меншій кількості (ст. 670 ЦК), не того асортименту (ст. 672 ЦК) або не тієї комплектності (ст. 684 ЦК) і при цьому продавець не здійснив додаткове постачання, щоб виправити свої помилки;
  • виробник відкликав свій товар (ст. 6811 ЦК).
До відома! Повернути якісний товар можна тільки за певних умов. Наприклад, при розірванні договору у зв'язку з істотними змінами обставин, якими керувалися сторони при його укладанні (ст. 652 ЦК), або при включенні до договору постачання обставин, при настанні яких можливе повернення якісного товару.
2 При поверненні товару для коригування суми ПДВ постачальник оформляє РК. Такий РК реєструється в ЄРПН покупцем. На даний момент причиною коригування при поверненні всієї партії товару є «Повернення товару або авансових платежів» (ЗІР, категорія 101.15). Також згідно з роз'ясненнями ДФС, якщо спочатку відбувається повернення товару, а потім покупцю повертаються гроші, сплачені за цей товар, РК оформляється на дату повернення грошей (ЗІР, категорія 101.15).

Придбання товару в роздрібній торгівлі

ПРИКЛАД 5

На склад підприємства роздрібної торгівлі надійшли від постачальника товари на суму 360 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 35 000 грн.), а саме:

  • 8 000 кгрисової крупи за ціною 30 грн/кг (у т. ч. ПДВ – 5 грн.) на суму 240 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 40 000 грн.);
  • 10 000 кгманної крупи за ціною 12 грн/кг (у т. ч. ПДВ – 2 грн.) на суму 120 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 20 000 грн.).

Товар доставлено на склад підприємства одним автомобілем. Вартість транспортних послуг становить 6 000 грн. (у т. ч. ПДВ –1 000 грн.), відстань перевезення – 200 км.

При прийманні товару підприємство виявило недостачу 30 кгцукру та 10 кгборошна. На суму недостачі понад норми природних втрат перевізнику виставлено претензію, яку він визнав.

Розрахуємо недостачу понад норми природних втрат (див. таблицю). Для розрахунку візьмемо норми природних втрат продовольчих товарів при їх перевезенні автотранспортом, наведені в додатку 10 до Наказу № 88.

Розрахунок наднормативних втрат товару

(грн.)

№ з/п

Наймену­вання
товару

Кількість товару,
зазначене в доку­ментах поста­чальника,

Норми
природних втрат

Недостача в межах норм природних втрат

Недостача понад
норми природних втрат

при транс-
порту­ванні
на відстань 300 км

на доставлену партію товару
(гр. 3 х
х гр. 4)

Кіль­кість

Вартість
без ПДВ,
(гр. 6 х
х ціна
без ПДВ)

Кількість, кг (фактична
недостача –
– недостача в межах норм)

Вартість
без ПДВ
(гр. 8 х
х ціна
без ПДВ)

Сума ПДВ
(гр. 9 х
х 20 %)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Рисова крупа

8 000 кг

0,04 %

3,2 кг
(8 000 кгх
х 0,04 %)

3,2 кг

80
(3,2 кгх
х 25)

26,8 кг
(30 кг–
– 3,2 кг)

670
(26,8 кгх
х 25)

134
(670 х
х 20 %)

2

Манна крупа

10 000 кг

0,04 %

4 кг
(10 000 кгх
х 0,04 %)

4 кг

40
(4 кгх 10)

6 кг
(10 кг–
– 4 кг)

60
(6 кгх 10)

12
(60 х
х 20 %)

Усього

730

146

У бухобліку підприємства роздрібної торгівлі ці операції відображаються так:

(грн.)


з/п

Зміст операції

Первинні
документи

Бухгалтерський
облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Перераховано передоплату:

– постачальнику за товар

Виписка банку


371


311


360 000,00

– перевізнику за автоперевезення товару

371

311

6 000,00

2

Відображено податковий кредит із ПДВ за передоплатою:

– за товари

ПН



641



644



60 000,00

– транспортні послуги

1 000,00

3

Оприбутковано товари за ціною постачальника за вирахуванням недостачі понад норми природних втрат (300 000 – 730)

ТТН, акт приймання матеріалів типової форми № М-7*

281

631

299 270,00

4

Відображено ТЗВ (за вирахуванням витрат на доставку товарів, що припадють на вартість наднормативної недостачі товарів) (5 000,00 – 9,18):

– спосіб 11

Акт наданих
транспортних
послуг, типова
форма № М-7




281

631

4 990,82

– спосіб 21

289

5

Віднесено на розрахунки з перевізником вартість:

– наднормативної недостачі товарів без ПДВ із вини перевізника (визнано претензію перевізником)

Претензія
перевізнику


374


631


730,00

– доставки без ПДВ, що припадає на наднормативну недостачу товарів

374

631

9,18

6

Віднесено на розрахунки з перевізником суму податкових зобов'язань із ПДВ, нарахованих:

– на наднормативну недостачу товарів2

374

715



146,00

– вартість доставки, що припадає на наднормативну недостачу товарів (9,18 х 20 %)2

1,84

7

Закрито розрахунки з ПДВ:

– з постачальником товарів

ТТН, акт наданих транспортних послуг

644

631


60 000,00

– перевізником за надані транспортні послуги

1 000,00

8

Відображено зарахування взаємної заборгованості:

– з постачальником за товар

Не оформляються

631

371


360 000,00

– перевізником за надані транспортні послуги

6 000,00

9

Нараховано податкові зобов'язання з ПДВ:2

– на суму наднормативної недостачі товарів

ПН


949


641


146,00

– вартість перевезення в частині, що припадає на наднормативну недостачу товарів

949

641

1,84

10

Отримано від перевізника компенсацію

(730,00 + 9,18 + 146,00 + 1,84)

Виписка банку

311

374

887,02

* Затверджено Наказом № 193.


Обліково-податкові фішки

1 Облік операцій розглянуто за допомогою двох способів обліку ТЗВ:
  • спосіб 1 – на субрахунку 281 «Товари на складі» разом із вартістю товарів, зазначеною в документах постачальника;
  • спосіб 2 – на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати».
У нашому прикладі весь товар був доставлений покупцю одним автомобілем, тому ТЗВ між ними можна розподілити, узявши за основу загальну кількість перевезеного товару (п. 5.5 Методрекомендацій № 2). Наведемо приклад розрахунку ТЗВ, що припадають на наднормативні втрати товару. Визначимо суму ТЗВ, яка:
1) припадає на 1 кгвантажу:
5 000 грн. : (8 000 кг+ 10 000 кг) = 0,28 грн.;
2) відноситься до наднормативних втрат вантажу:
0,28 грн. х (26,8 кг+ 6 кг) = 9,18 грн.
2 При використанні товару в негосподарській діяльності платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов'язання виходячи із ціни його придбання (п. 189.1, 198.5 ПК). На втрати товару в межах норм природних втрат податкові зобов'язання не нараховуються (ЗІР, категорія 101.06).

Продаж товару в роздробі

ПРИКЛАД 6

Реалізація товару за ціною продажу

Підприємство роздрібної торгівлі при вибутті товару застосовує з метою обліку метод ціни продажу. Протягом місяця був реалізований товар вартістю 260 000 грн. Первісна вартість товару – 173 000 грн., торговельна націнка — 87 000 грн.

В обліку підприємства ці операції відображаються так:

(грн.)


з/п

Зміст операції

Первинні
документи

Бухгалтерський облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Відображений дохід від реалізації товару

Z-Звіт РРО

301

702

260 000,00

2

Відображено податкові зобов'язання з ПДВ

Підсумкова ПН

702

641

43 333,33

3

Списано суму торговельної націнки, що припадає на реалі­зовані товари

Бухгалтерська довідка-
розрахунок
собівартості
реалізованих
товарів

285

282

87 000,00

4

Списано собівартість реалізованих товарів1

902

282

173 000,00

5

Відображено фінансовий результат у розмірі:

– доходу від реалізації товару


702


791


216 666,67

– витрат у вигляді собівартості реалізованого товару

791

702

173 000,00


Обліково-податкові фішки

1 При реалізації товару в роздробі застосовуються методи оцінки вибуття запасів, перелічені в п. 16 П(С)БО 9: ідентифікуючої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, ФІФО, нормативних затрат, ціни продажу.
На замітку! Для всіх одиниць бухобліку запасів, які мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.
Оцінка за ціною продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки (п. 22 П(С)БО 9).

Повернення товару в роздробі

ПРИКЛАД 7

Покупець повернув у магазин неякісний товар. Вартість товару на момент продажу становила 1 200 грн. (у т. ч. ПДВ – 200 грн.). Магазин повернув гроші покупцю за товар у сумі 1 200 грн.

Магазин веде облік товару за методом ціни продажу. Собівартість реалізованого товару становила 800 грн., торговельна націнка – 400 грн.

В обліку підприємства роздрібної торгівлі ці операції відображаються так:

(грн.)


з/п

Зміст операції

Первинні документи

Бухгалтерський
облік

Дт

Кт

Сума

1

2

3

4

5

6

1

Відображено повернення товару

Акт про повернення товару*

704

361

1 200

2

Повернуто гроші покупцю за повернутий товар

Фіскальний касовий чек
(типова форма № ФКЧ-2**),
акт про видачу коштів***

361

301

1 200

3

Відкориговано податкові зобов'язання з ПДВ методом «сторно»

Підсумкова ПН, РК1

704

641

200

4

Відкориговано методом «сторно»:

– собівартість реалізованого товару

Бухгалтерська
довідка


902


282


800

– торговельну націнку

285

282

400

* Акт складається в довільній формі.

** Додаток 2 до Положення № 13.

*** Згідно з п. 8 розд. ІІІ Порядку № 547.


Обліково-податкові фішки

1 Згідно з роз'ясненнями ДФС (ЗІР, категорія 101.15) якщо кінцевим покупцем (неплатником ПДВ) придбаний у магазині товар повернуто:
  • у день придбання – РК не складається. У цьому випадку повернуті покупцю гроші (з урахуванням ПДВ) ураховуються в щоденних загальних підсумках, які фіксуються в Z-звітах (касових звітах) і підсумкових ПН, складених на підставі таких звітів;
  • в інший день – сума податкових зобов'язань постачальника підлягає коригуванню на підставі РК до підсумкової ПН, складеної в день купівлі товару (за умови надання покупцю повної грошової компенсації вартості повернутого товару).

Коментарі до матеріалу

Відсортовано: по часу за популярністю

Всього коментарів 5

Оформити передплату на розділ «Комерція»

Найповніша бібліотека безпечних рішень з бухобліку, податків та права

4428 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали