Облік товарів у торгівлі

Бухгалтерські проводки на всі випадки у житті

У консультації розглянемо особливості обліку операцій в оптовій і роздрібній торгівлі.

Придбання товару в оптовій торгівлі

ПРИКЛАД 1

Придбання товару на умовах передоплати з наданням знижки

Оптова база придбала товар вартістю 600 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 100 000 грн.). Покупець оплатив авансом 100 % вартості партії товару. За умовами договору при відвантаженні товару, оплата якого здійснена авансом у повному обсязі, покупцю надається знижка в розмірі 5 % вартості партії товару. Отже, вартість партії товару зі знижкою – 570 000 грн. (600 000 грн. – 600 000 грн. х 5 %), у т. ч. ПДВ – 95 000 грн. Залишок передоплати був повернутий покупцю.

В обліку оптової бази ці операції відображаються так:

(грн.)

Обліково-податкові фішки

¹ У нашому прикладі залишок передоплати постачальник повернув покупцю. На дату повернення грошей покупцю постачальник оформляє розрахунок коригування (далі – РК) із причиною коригування «Зміна ціни». В одному рядку РК слід указати зі знаком «–»у графі 9 вартість усього товару, який був відображений у ПН. У другому рядку зі знаком «+» у графі 9 наводиться нова ціна товару. Окремий РК на повернення суми передоплати не складається (ЗІР, категорія 101.15).

ПРИКЛАД 2

Придбання товару на умовах товарного кредиту

Оптовою базою була придбана партія товару на умовах товарного кредиту вартістю 960 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 160 000 грн.). Договором передбачено такі умови:

• строк остаточного розрахунку за товар – 60 календарних днів (далі – к. д.) після дня передачі товару покупцю;
• право власності на товар переходить у момент передачі товару покупцю;
• проценти за відстрочення платежу нараховуються та сплачуються одночасно з оплатою товару. Проценти нараховуються на загальну вартість товару (960 000 грн.) у розмірі 0,1 % за кожний день наданої відстрочки, починаючи з наступного дня після фактичної передачі товару покупцю та закінчуючи днем, коли покупець фактично оплатить придбаний товар. Сума нарахованих процентів включає ПДВ;
• за кожний день прострочення (тобто у випадку оплати товару після закінчення 60 к. д.) нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на день оплати товару за договором товарного кредиту. Візьмемо за основу дисконтну ставку НБУ в розмірі 17 %.

Покупець розплатився за товар через 65 днів після його отримання.

Розрахуємо суми:

• процентів за відстрочення платежу:

960 000 грн. х 0,1 % х 65 к. д. =
= 62 400 грн. (у т. ч. ПДВ – 10 400 грн.);

• пені за прострочення оплати товару:

34 % : 365 к. д. х 5 к. д. х 960 000 грн. = 4 471,23 грн.

Облік цих операцій оптова база веде так:

(грн.)

Обліково-податкові фішки

¹ На дату першої події (у нашому випадку – це дата переходу права власності на товар, тобто дата передачі товару покупцю) у покупця виникає податковий кредит із ПДВ при наявності ПН, зареєстрованої в ЄРПН.

² Нараховані проценти включаються до складу інших фінансових витрат та обліковуються за дебетом субрахунка 952 «Інші фінансові витрати» (п. 27 П(С)БО 16).

До відома! Витрати на сплату процентів не збільшують первісну вартість придбаного товару, а визнаються витратами періоду, у якому проценти були сплачені (п. 9 П(С)БО 9). Але це в тому випадку, якщо товари придбаваються не з метою створення кваліфікаційного активу.

³ Проценти за товарним кредитом – це плата за послуги з відстрочення платежу. А постачання послуг на території України є об'єктом обкладення ПДВ (п. 185.1 ПК). Зазначимо, що згідно з пп. 196.1.5 ПК звільняються від нарахування ПДВ проценти за кредитами. Що стосується процентів за товарним кредитом, то вони є базою обкладення ПДВ згідно з п. 187.3 ПК.

Податковий кредит у покупця виникає на дату нарахування процентів, передбачену договором товарного кредиту. Але при цьому виникає запитання: який код (УКТЗЕД або послуг) використовувати при оформленні ПН на суму процентів?

Згідно з роз'ясненнями ДФС (ЗІР, категорія 101.04) якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на певний строк і під процент, то незалежно від наявності боргового інструмента та форми розрахунків за такі товари база обкладення ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором. Тобто можна сказати, що ДФС прив'язує нарахування процентів до операції постачання товарів, а це значить, що до процентів треба застосовувати код УКТЗЕД поставлених товарів. Виходячи з роз'яснення ДФС можна припустити, що йдеться не про оформлення окремої ПН на суму процентів, а про складання розрахунку коригування, який буде збільшувати вартість постаяання товарів. Оскільки це питання на даний момент недостатньо врегульоване, рекомендуємо отримати податкову консультацію на свою адресу.

⁴ Витрати на сплату пені за прострочення платежу визнаються іншими витратами операційної діяльності й відображаються за дебетом субрахунка 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки».

⁵ Сума пені не є об'єктом обкладення ПДВ у постачальника. Значить, сплата пені не дає покупцю права на податковий кредит (наказ ДФС від 06.07.12 р. № 590, далі - Узагальнююча консультація № 590).

Переоцінка товару в оптовій торгівлі

ПРИКЛАД 3

Уцінка та дооцінка товару

На підприємстві оптової торгівлі виявлено 120 упаковок гречаної крупи (розфасовано по 1 кг), яка залежалася на складі. Облікова вартість гречаної крупи – 15 грн. за упаковку без ПДВ, загальна вартість – 1 800 грн.
Було прийнято рішення про уцінку товару до рівня 80 % вартості придбання. Після проведеної переоцінки 100 упаковок гречаної крупи було реалізовано. У цьому ж періоді отримано нову партію гречаної крупи від того ж виробника такої ж розфасовки купівельною вартістю 17 грн. за упаковку (без урахування ПДВ). За результатами проведеної на кінець звітного періоду інвентаризації прийнято рішення дооцінити непроданий залишок.

У бухобліку оптової бази ці операції відображаються так:

(грн.)

Обліково-податкові фішки

¹ Відповідно до вимог п. 24 П(С)БО 9 запаси слід відображати в обліку та звітності за найменшою із двох оцінок – первісної вартістю або чистою вартістю реалізації.

Запаси відображаються за чистою вартістю реалізації, якщо (п. 25 П(С)БО 9):

• на дату балансу їх ціна знизилася;

• вони втратили первісно очікувані економічні вигоди (були зіпсовані, пошкоджені, повністю або частково застаріли; залежалися на складах, закінчується строк їх придатності).

Майте на увазі! Кожна із цих підстав повинна бути підтверджена документально.

Нагадаємо, чиста вартість реалізації запасів – це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 П(С)БО 9).

² Якщо чиста вартість реалізації раніше уцінених запасів збільшується, то на суму збільшення слід збільшити вартість таких запасів. При цьому збільшення вартості раніше уцінених запасів може відбуватися виключно в межах суми попередньої уцінки (п. 28 П(С)БО 9).

Повернення товару в оптовій торгівлі

ПРИКЛАД 4

Покупець – підприємство роздрібної торгівлі повернуло підприємству оптової торгівлі товар, який визнано неякісним. Вартість повернутого товару в обліку продавця (підприємства оптової торгівлі), розрахована за ціною постачання, становить 42 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 7 000 грн.), його собівартість – 28 900 грн.

Оптова база облік цих операцій веде так:

(грн.)

Обліково-податкові фішки

¹ Покупець може повернути товар у випадку, якщо:

• товар неякісний або має істотні недоліки (ст. 678 ЦК);

• товар поставлений у меншій кількості (ст. 670 ЦК), не того асортименту (ст. 672 ЦК) або не тієї комплектності (ст. 684 ЦК) і при цьому продавець не здійснив додаткове постачання, щоб виправити свої помилки;

• виробник відкликав свій товар (ст. 681¹ ЦК).

До відома! Повернути якісний товар можна тільки за певних умов. Наприклад, при розірванні договору у зв'язку з істотними змінами обставин, якими керувалися сторони при його укладанні (ст. 652 ЦК), або при включенні до договору постачання обставин, при настанні яких можливе повернення якісного товару.

² При поверненні товару для коригування суми ПДВ постачальник оформляє РК. Такий РК реєструється в ЄРПН покупцем. На даний момент причиною коригування при поверненні всієї партії товару є «Повернення товару або авансових платежів» (ЗІР, категорія 101.15). Також згідно з роз'ясненнями ДФС, якщо спочатку відбувається повернення товару, а потім покупцю повертаються гроші, сплачені за цей товар, РК оформляється на дату повернення грошей (ЗІР, категорія 101.15).

Придбання товару в роздрібній торгівлі

ПРИКЛАД 5

На склад підприємства роздрібної торгівлі надійшли від постачальника товари на суму 360 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 35 000 грн.), а саме:

• 8 000 кгрисової крупи за ціною 30 грн/кг (у т. ч. ПДВ – 5 грн.) на суму 240 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 40 000 грн.);
• 10 000 кгманної крупи за ціною 12 грн/кг (у т. ч. ПДВ – 2 грн.) на суму 120 000 грн. (у т. ч. ПДВ – 20 000 грн.).

Товар доставлено на склад підприємства одним автомобілем. Вартість транспортних послуг становить 6 000 грн. (у т. ч. ПДВ –1 000 грн.), відстань перевезення – 200 км.

При прийманні товару підприємство виявило недостачу 30 кгцукру та 10 кгборошна. На суму недостачі понад норми природних втрат перевізнику виставлено претензію, яку він визнав.

Розрахуємо недостачу понад норми природних втрат (див. таблицю). Для розрахунку візьмемо норми природних втрат продовольчих товарів при їх перевезенні автотранспортом, наведені в додатку 10 до Наказу № 88.

Розрахунок наднормативних втрат товару

(грн.)

У бухобліку підприємства роздрібної торгівлі ці операції відображаються так:

(грн.)

Обліково-податкові фішки

¹ Облік операцій розглянуто за допомогою двох способів обліку ТЗВ:

• спосіб 1 – на субрахунку 281 «Товари на складі» разом із вартістю товарів, зазначеною в документах постачальника;

• спосіб 2 – на субрахунку 289 «Транспортно-заготівельні витрати».

У нашому прикладі весь товар був доставлений покупцю одним автомобілем, тому ТЗВ між ними можна розподілити, узявши за основу загальну кількість перевезеного товару (п. 5.5 Методрекомендацій № 2). Наведемо приклад розрахунку ТЗВ, що припадають на наднормативні втрати товару. Визначимо суму ТЗВ, яка:

1) припадає на 1 кгвантажу:

5 000 грн. : (8 000 кг+ 10 000 кг) = 0,28 грн.;

2) відноситься до наднормативних втрат вантажу:

0,28 грн. х (26,8 кг+ 6 кг) = 9,18 грн.

² При використанні товару в негосподарській діяльності платник ПДВ повинен нарахувати податкові зобов'язання виходячи із ціни його придбання (п. 189.1, 198.5 ПК). На втрати товару в межах норм природних втрат податкові зобов'язання не нараховуються (ЗІР, категорія 101.06).

Продаж товару в роздробі

ПРИКЛАД 6

Реалізація товару за ціною продажу

Підприємство роздрібної торгівлі при вибутті товару застосовує з метою обліку метод ціни продажу. Протягом місяця був реалізований товар вартістю 260 000 грн. Первісна вартість товару – 173 000 грн., торговельна націнка — 87 000 грн.

В обліку підприємства ці операції відображаються так:

(грн.)

Обліково-податкові фішки

¹ При реалізації товару в роздробі застосовуються методи оцінки вибуття запасів, перелічені в п. 16 П(С)БО 9: ідентифікуючої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, ФІФО, нормативних затрат, ціни продажу.

На замітку! Для всіх одиниць бухобліку запасів, які мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

Оцінка за ціною продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки (п. 22 П(С)БО 9).

Повернення товару в роздробі

ПРИКЛАД 7

Покупець повернув у магазин неякісний товар. Вартість товару на момент продажу становила 1 200 грн. (у т. ч. ПДВ – 200 грн.). Магазин повернув гроші покупцю за товар у сумі 1 200 грн.

Магазин веде облік товару за методом ціни продажу. Собівартість реалізованого товару становила 800 грн., торговельна націнка – 400 грн.

В обліку підприємства роздрібної торгівлі ці операції відображаються так:

(грн.)

Обліково-податкові фішки

¹ Згідно з роз'ясненнями ДФС (ЗІР, категорія 101.15) якщо кінцевим покупцем (неплатником ПДВ) придбаний у магазині товар повернуто:

• у день придбання – РК не складається. У цьому випадку повернуті покупцю гроші (з урахуванням ПДВ) ураховуються в щоденних загальних підсумках, які фіксуються в Z-звітах (касових звітах) і підсумкових ПН, складених на підставі таких звітів;

• в інший день – сума податкових зобов'язань постачальника підлягає коригуванню на підставі РК до підсумкової ПН, складеної в день купівлі товару (за умови надання покупцю повної грошової компенсації вартості повернутого товару).