Формуємо статутний капітал ТОВ: правові питання

Облік операцій зі статутним капіталом ТОВ: формування, зміна, купівля-продаж часток

У консультації ми розповімо, що таке статутний капітал (далі – СК) і як він формується на етапі створення ТОВ, чи є обмеження по розміру СК, де і як він фіксується, що можна, а що не можна вносити в СК, а також про інші важливі правові моменти. Надалі розмір сформованого СК може мінятися – як збільшуватися, так і зменшуватися (докладніше про юридичні аспекти таких змін див. у матеріалі «Зміна розміру статутного капіталу ТОВ: правові аспекти»).

Поняття СК і нормативне регулювання

Для формування СК у ТОВ ми будемо керуватися насамперед нормами Закону від 06.02.2018 № 2275-VIII (далі - Закон № 2275) та окремими нормами ЦК і ГК.

Закон № 2275 не містить визначення СК для ТОВ. З визначень, наведених у законодавстві для інших організаційно-правових форм юросіб, і з норм Закону № 2275 можна зробити висновок, що це – капітал ТОВ, який складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Чи може ТОВ взагалі не мати СК?

Ні, такий стан речей не допускається, оскільки:

• ТОВ – один із видів господарських товариств, а згідно з визначенням зі ст. 113 ЦК госптовариством є юрособа, СК якої поділено на частки між учасниками;
• наявність СК у ТОВ прямо передбачено ст. 12 Закону № 2275.

Розмір СК ТОВ

Нинішнє законодавство не обмежує засновників ТОВ у виборі розміру СК – немає ні мінімальної, ні максимальної величини. Тут усе вирішують самі засновники. А ст. 12 Закону № 2275 установлює, що:

• СК товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, вираженої в національній валюті;
• частка учасника товариства може додатково визначатися у відсотках. При цьому розмір частки у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості частки та СК.

Чи обов’язково вказувати розмір СК у статуті ТОВ?

Ні, не обов’язково. Перелік відомостей, які повинні бути зазначені в статуті ТОВ, наведено в ч. 5 ст. 11 Закону № 2275. До нього включені:

• повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;
• органи управління товариством, їх компетенції, порядок прийняття ними рішень;
• порядок вступу в товариство та виходу з нього.

Про розмір СК у цій нормі нічого не сказано, тому підприємство наводить ці дані в статуті тільки за бажанням.

Водночас відсутність відомостей про розмір СК у статуті товариства зовсім не означає, що вони ніде не будуть зазначені. У цьому випадку розмір СК буде зафіксований:

• у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР). Адже згідно з вимогами п. 15 ч. 2 ст. 9 Закону від 15.05.2003 № 755-IV в ЄДР міститься інформація про розмір СК і розмір частки кожного учасника юрособи;
• у рішеннях учасників ТОВ, які приймаються на загальних зборах учасників ТОВ і відображаються в його протоколі.

Також розмір СК може бути закріплений у корпоративному договорі. Питання укладення такого договору між учасниками ТОВ прописано в ст. 7 Закону № 2275. Це договір, за яким учасники зобов’язуються реалізовувати свої права та повноваження певним чином або утримуватися від їх реалізації. У ньому відображають усі важливі для учасників ТОВ питання, що стосуються їх прав та обов’язків. У ст. 7 Закону № 2275 немає вказівки на необхідність включення до корпоративного договору відомостей про СК і його розмір, але зазвичай на практиці учасники ТОВ уносять до нього такі відомості.

Строки формування СК

Строки формування СК у ТОВ визначено в ст. 14 Закону № 2275. Згідно із цією нормою учасники ТОВ зобов’язані передати свої вклади до СК протягом 6 місяців із дати держреєстрації товариства.

Що робити, якщо учасник ТОВ у встановлений статутом строк не вніс свій вклад до СК?

Алгоритм дій для такого випадку прописано в ст. 15 Закону № 2275. Так, якщо учасник ТОВ не виконав свої зобов’язання, то виконавчий орган товариства повинен направити йому письмове попередження про прострочення. У попередженні необхідно вказати додатковий строк погашення заборгованості. Яким повинен бути цей строк, вирішує виконавчий орган товариства. Також цей строк може бути передбачений статутом ТОВ. У будь-якому разі такий строк не може перевищувати30 днів.

Якщо ж учасник не розрахується й протягом додаткового строку, то загальні збори учасників ТОВ мають право прийняти одне з таких рішень:

• про виключення з товариства учасника, який має заборгованість за вкладом;
• зменшення СК на розмір неоплаченої частини частки учасника;
• про перерозподіл неоплаченої частки (частини частки) між іншими учасниками товариства без зміни розміру СК і погашення такої заборгованості цими учасниками;
• ліквідацію товариства.

Види вкладів до СК

Згідно зі ст. 13 Закону № 2275 вкладом до СК ТОВ можуть виступати:

• гроші;
• цінні папери;
• інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Чи можуть майнові права виступати вкладом до СК?

Так, можуть. Хоч у ст. 13 Закону № 2275 майнові права прямо не названо, це зовсім не означає, що їх не можна вносити до СК ТОВ. Як було зазначено, крім грошей і цінних паперів, СК може формуватися за рахунок іншого майна. А згідно зі ст. 190 ЦК майном є окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. Із цієї норми ми робимо висновок, що майнові права – один із різновидів майна й вони можуть виступати як вклад до СК ТОВ.

Яке майно не може бути вкладом до СК?

Норма ст. 86 ГК забороняє формувати СК господарських товариств за рахунок:

• бюджетних коштів;
• майна державних (комунальних) підприємств, яке згідно із законом або рішенням органу місцевого самоврядування не підлягає приватизації;
• майна, яке перебуває в оперативному управлінні бюджетних організацій.

Також окремі заборони на передання деяких видів майна як вкладу до СК можуть установлюватися спеціальними законодавчими актами.

Наприклад, до таких заборон відноситься заборона робити вклад до СК векселями (ст. 12 Закону від 05.04.2001 № 2374-III). Роз’яснення Мін’юсту з даного питання можна знайти в листі від 24.04.2020 № 19067/6668-26-20/8.4.4 (далі - Лист № 19067).

Ще одна заборона передбачена ч. 5 ст. 102¹ ЗК, де сказано, що не може бути вкладом до СК право користування земельною ділянкою державної та комунальної власності для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) або для забудови (суперфіцій). Правда, є виняток, коли це робити можна:

• якщо переходить право власності на об’єкт нерухомого майна;
• коли право емфітевзису або суперфіцію було придбане на земельних торгах.

І ще слід пам’ятати про обмеження, установлене ст. 13 Закону № 2275, а саме товариство не має права надавати своєму учасникові:

• позику для оплати його вкладу до СК;
• поруку за позиками та кредитами, виданими третьою особою для оплати вкладу до СК.

А чи може учасник ТОВ унести свій вклад коштами, отриманими в позику від третіх осіб, а не від товариства?

Так, така операція не заборонена. У ст. 13 Закону № 2275 заборона встановлена на видання позики самим товариством своєму учасникові для передання вкладу до СК. А взяти гроші в позику у третіх осіб і внести їх у СК учасникові ніхто не забороняє (див. із цього приводу також роз’яснення Мін’юсту в Листі № 19067).

Учасник ТОВ надав товариству грошову позику. Водночас він ще не повністю вніс свій вклад до СК ТОВ. Суми позики та вкладу до СК приблизно однакові. Чи можна їх зарахувати і якщо так, то як це правильно зробити?

Так, можна. Наразі законодавство не забороняє проводити таке зарахування. А запитання виникає найчастіше через те, що раніше така заборона дійсно була встановлена ст. 144 ЦК. Але на сьогодні ця норма виключена із ЦК. Тому, якщо є зустрічні однорідні вимоги, вони сміливо можуть бути зараховані сторонами на підставі ст. 601 ЦК.

Головні вимоги до проведення такого зарахування в даній ситуації виконуються. Є дві сторони – учасник ТОВ і саме ТОВ, є дві заборгованості – ТОВ перед учасником із повернення суми позики та учасника перед ТОВ із передання вкладу до СК. Ці заборгованості є зустрічними та однорідними (обидві грошові). Для зарахування потрібно дотриматися також норми ст. 601 ЦК: до моменту його проведення строк виконання вимог за зараховуваними взаємними заборгованостями повинен уже настати. Тому, перш ніж проводити зарахування, перевірте, які строки повернення грошової позики за договором і який граничний строк передання учасником вкладу до СК. Якщо обидва строки вже настали, то можете проводити зарахування. Якщо ні, то дочекайтеся необхідної дати й тоді проводьте зарахування.

На практиці зарахування зустрічних вимог оформляють двостороннім документом, наприклад угодою про проведення взаємозаліку або актом про взаємозалік. Законодавство не пред’являє в цьому випадку особливих вимог до назви цього документа, важливо тільки, щоб сторони в ньому чітко вказали, які саме заборгованості зараховуються, а також щоб цей документ підписали вповноважені представники сторін. У нашому випадку з однієї сторони його підписує учасник ТОВ, а з іншої – представник, що діє від імені ТОВ (наприклад, директор).

Оцінка майнових вкладів

Якщо вклад до СК ТОВ майновий, то він повинен мати грошову оцінку. Згідно із ч. 3 ст. 13 Закону № 2275 така оцінка повинна бути затверджена одностайною ухвалою загальних зборів учасників товариства, на яких були присутні всі учасники ТОВ. При створенні товариства оцінка визначається рішенням засновників про створення товариства. Тобто на таких зборах засновники повинні вирішити не тільки питання про створення ТОВ, але й про його СК, у тому числі про майнові внески та їх оцінку.

У яких випадках потрібно проводити професійну оцінку вартості майна, внесеного до СК ТОВ?

Такі випадки визначено ст. 7 Закону від 12.07.2001 № 2658-III, який регламентує питання професійної оцінки майна. Так, професійна оцінка майнових вкладів обов’язково проводиться під час створення госптовариства на базі державного майна або майна, що перебуває в комунальній власності. Якщо ж ТОВ створюється на комерційній основі, то засновники (учасники) самі вирішують, як оцінювати вклади: самостійно чи (за бажанням) доручити цю місію професійному оцінювачеві.

При оформленні майнових вкладів до СК не забудьте документально зафіксувати факт передання майна від засновника (учасника) товарситву. Зазвичай у цьому випадку складається акт приймання-передачі із зазначенням усіх реквізитів первинного документа, передбачених Законом від 16.07.1999 № 996-XIV і Положенням, затвердженим наказом Мінфіну від 24.05.1995 № 88.

Одним із вкладів до СК ТОВ було рухоме майно. Товариство після держрнєстрації користувалося цим майном, однак у подальшому вирішило його продати. Чи можна це зробити і якщо так, то чи треба в такому випадку змінювати розмір СК і вносити зміни до статуту?

Так, підприємство має право продати майно, яке було вкладом до СК.

Справа в тому, що це майно було вкладом на етапі створення товариства, а потім перейшло в його власність. І як будь-який власник, підприємство може розпоряджатися своїм майном на свій розсуд: продавати його, дарувати, обмінювати і т. д.

Продаж майна, що було вкладом до СК, ніяк не впливає на розмір сформованого СК, тому ні до статуту ТОВ, ні до ЄДР вносити зміни не потрібно.

Вклади до СК від нерезидентів

Законодавство України не забороняє нерезидентам виступати засновниками ТОВ. Більше того, такі засновники вважаються іноземними інвесторами і їм надаються певні преференції. Так, згідно зі ст. 390 ГК і ст. 1 Закону від 19.03.1996 № 93/96-ВР (далі - Закон № 93) іноземними інвесторами можуть виступати, зокрема, юрособи-нерезиденти та фізособи-іноземці, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Іноземні інвестиції можуть мати такі форми (ст. 392 ГК, ст. 3 Закону № 93):

• створення підприємств, що повністю належать нерезидентам;
• часткова участь у підприємствах, створюваних разом із резидентами України.

Якщо товариство має іноземні інвестиції, то до його установчих документів пред’являються особливі вимоги, установлені ст. 17 Закону № 93, а саме: статут ТОВ повинен містити не тільки відомості, обов’язковість яких передбачена Законом № 2275, але й відомості про державну приналежність його засновників (учасників).

Іноземні інвестиції (у т. ч. вклади до СК підприємства) оцінюються в іноземній конвертованій валюті та валюті України за угодою сторін на основі цін міжнародних ринків і ринку України (ст. 5 Закону № 93). Перерахування інвестиційних сум в інвалюті у валюту України здійснюється за офіційним курсом НБУ. З урахуванням цієї вимоги Закону № 93 питання перерахування інвалютного вкладу потрібно прописати в статуті товариства.

Іноземні інвестиції (а отже, і вклади до СК від нерезидентів) можуть здійснюватися у вигляді (ст. 2 Закону № 93):

• інвалюти, яка визнається НБУ конвертованою;
• валюти України (відповідно до законодавства України);
• будь-якого рухомого та нерухомого майна та пов’язаних із ним майнових прав;
• акції, облігації, інші цінні папери, корпоративні права до СК юрособи – резидента України, виражені в конвертованій інвалюті;
• грошові вимоги або права вимоги виконання договірних зобов’язань (за умови, що вони гарантовані першокласними банками і їх вартість у конвертованій інвалюті підтверджена відповідно до законодавства країни-інвестора або міжнародними торговельними порядками);
• будь-які права інтелектуальної власності, підтверджені експертною оцінкою або способом, аналогічним вищевказаному (авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові права, знаки для товарів і послуг, ноу-хау і т. п.);
• права на провадження госпдіяльності, включаючи права на використання надр і природних ресурсів, наданих на підставі договорів і законодавства, вартість яких у конвертованій інвалюті підтверджена згідно із законодавством країни-інвестора або міжнародним торговельними порядками;
• інші цінності відповідно до законодавства України.