Законопроєкт щодо віртуальних активів рекомендований до розгляду в першому читанні

Про це повідомив Д. Гетманцев. 

«Очевидно, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу. Впорядкування цього питання назріло вже давно. 

Нагадаю, що дискусії щодо цього питання тривали декілька років. Робоча група з числа народних депутатів провела ґрунтовну роботу і запропонувала якісний документ, який може бути взятий за основу» – інформує Д. Гетманцев. 

В ньому передбачається: 

1. Визначення віртуального активу (далі – ВА) – це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну). 

Важливо: ВА не є грошима і не можуть використовуватися як офіційний засіб платежу в Україні. Їх правовий режим близький до режиму рухомого майна з точки зору цивільного права. Разом із тим, редакція, запропонована до першого читання, яка ще може обговорюватися, передбачає ототожнення токенів електронних грошей з електронними грошима в розумінні Закону від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги». 

Проєкт поділяє усі ВА на три основні категорії: 

• токени з прив’язкою до активів – їх вартість стабілізується шляхом прив’язки до активів, таких як валюта чи майно; 
• токени електронних грошей – прив’язані до однієї офіційної валюти; 
• інші ВА – категорія, що охоплює активи, які не належать до перших двох типів. Тут нами запропонована модель, відповідно до якої Регулятор буде визначати які саме віртуальні активи (крім токенів з прив'язкою до активів та токенів електронних грошей) будуть належати до цієї категорії. 

2. Право власності на ВА набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду і підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі. Закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше. 

3. Публічна пропозиція ВА вимагає оформлення «білої книги» – документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики. Допуск до торгів на торговельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включаючи авторизацію та розкриття інформації. 

4. «Біла книга» є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману. Маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення «білої книги». 

5. Постачальники послуг, пов’язаних із оборотом ВА (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів. 

6. Захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації. 

7. Визначається питання оподаткування. Дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи. 

Пропонується:  

• щодо ПДФО: 
  • вести окреме (від інших доходів та іншого інвестиційного прибутку) оподаткування доходів від операцій з ВА; 
  • оподатковувати саме прибуток від операцій з ВА, отриманий протягом року, як різницю між доходами від продажу та витратами на придбання ВА протягом року; 
  • фізична особа має сама декларувати доходи та сплачувати податки; 
  • не оподатковувати:  
    • доходи від операцій з обміну ВА на інші ВА, а також дохід від продажу ВА в межах однієї мінімальної заробітної плати;  
    • вартість ВА, отриманих внаслідок їх емісії (створення) або безоплатної передачі від їх емітентів або оферентів та/або отримані виключно в обмін на персональні дані фізичної особи; 
  • збитки, отримані у попередні періоди (якщо продавали дешевше, ніж купували – це ризиковий ринок), враховувати до їх погашення (за деякими виключеннями); 
  • для ВА, придбаних до набрання чинності цим законом, у разі їх продажу протягом 2026 року фізичні особи матимуть право обрати пільгову ставку ПДФО 5 %. 
• щодо податку на прибуток юридичних осіб: 
  • вводяться нові різниці для коригування фінансового результату (аналогічно тому, як оподатковуються операції з цінними паперами); 
  • перелік витрат, що враховуються при здійсненні операцій з ВА, визначатиметься Мінфіном за поданням регулятора; 
• щодо ПДВ: 
  • не є об’єктом обкладення ПДВ: 
  • операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління, продажу, обміну, погашення віртуальних активів, крім:  
    • апродажу та обміну NFT;  
    • продажу та обміну ВА, які посвідчують право вимагати передачі майна або надання послуги; 
  • послуги постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА (крім консультаційних послуг, які оподатковуються на загальних підставах); 
• щодо спрощеної системи оподаткування: 
  • платникам єдиного податку заборонені операції з ВА; 
  • постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, не мають права використовувати спрощену систему оподаткування; 
• в частині адміністрування: 
  • постачальники послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які надають послуги резидентам України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах та подавати щорічний звіт про операції з ВА щодо фізичних та юридичних осіб, які є резидентами України (це крок до поступового запровадження CARF та імплементації директиви DAC8); 
  • за невиконання цих обов’язків передбачаються штрафи для постачальників послуг, пов’язаних з оборотом ВА, які будуть застосовуватися у зменшених розмірах протягом перехідного періоду (у 2026 році – 10 % від встановленого розміру штрафу, протягом 2027–2029 років – 25 % від встановленого розміру штрафу). 

Передбачається, що вищезгадані зміни до Податкового кодексу запрацюють з 1 січня 2026 року. 

«Чекаємо на розгляд законопроекту в сесійній залі. Важливо не затягувати це питання.  

Це питання про встановлення зрозумілих правил гри для учасників ринку. Легалізація крипти потенційно може мати значний ефект для бюджету – за даними дослідження Global Ledger щодо потенціалу оподаткування, якби ринок крипти був легалізований раніше, уже за 2021–2024 роки держава могла б отримати близько 8,34 млрд грн податків від зареєстрованих в Україні криптобірж (за ставкою 18 %) та ще до 6,53 млрд грн – від оподаткування доходів громадян», – підсумовує депутат. 

Д. Гетманцев 

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm