Високопріоритетні товари: зміни до зовнішньоекономічної діяльності

Більше за темою:

Підприємець планує займатися зовнішньоекономічною діяльністю: чи потрібна акредитація на митниці?

Переробка давальницької сировини для нерезидентів: митні процедури, облік та оподаткування

Мінекономіки пропонує змінити деякі ст. Закону від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» (далі – Закон № 959). Відповідний законопроєкт оприлюднено на сайті міністерства.

Загалом пропонується доповнити ст. 29 Закону № 959 забороною ввезення на митну територію України окремих товарів, вироблених з використанням матеріалів або сировини, країною походження яких є держава, визнана Верховною Радою державою-агресором та/або державою-окупантом.

Також, розробники змін пропонують додати до Закону № 959 ст. 29², яка вводить нову систему контролю за зовнішньоекономічними операціями з товарами, які можуть становити ризик для національної безпеки України. Йдеться про продукцію, що потенційно може бути реекспортована або використана в державах, які підтримують агресію проти України чи перебувають під міжнародними санкціями – рф, РБ, Ірані та КНДР.

У зв’язку з цим, Кабмін отримує право затверджувати спеціальний перелік високопріоритетних товарів із зазначенням кодів за УКТЗЕД. Формування цього переліку відбуватиметься з урахуванням актів ЄС та міжнародних зобов’язань України, що означає гармонізацію українського законодавства з європейською практикою експортного контролю.

Для бізнесу це означає, що будь‑який зовнішньоекономічний контракт, який передбачає продаж, постачання чи експорт таких товарів, має містити чіткі умови: заборону їх реекспорту до визначених держав, заборону використання у цих країнах, а також прописану відповідальність сторін за порушення. Відповідальність може включати право на розірвання договору, відшкодування збитків чи застосування штрафних санкцій. Без включення цих положень митне оформлення буде неможливим, адже митні органи перевірятимуть наявність відповідного коду в декларації, що підтверджує дотримання вимог.

Окремо встановлюється обов’язок українських суб’єктів господарювання повідомляти державний орган безпеки про будь‑які порушення іноземними контрагентами умов договору. На це відводиться не більше п’яти робочих днів з моменту отримання інформації. Такий механізм покликаний забезпечити оперативне реагування держави на потенційні загрози.

Для компаній, що працюють у сфері ЗЕД, наслідки можуть бути такими:

• по‑перше, зростає юридичне навантаження: контракти мають бути складені максимально ретельно, з урахуванням нових вимог;
• по‑друге, виникає потреба у внутрішніх процедурах комплаєнсу – перевірці контрагентів, контролі кінцевого використання продукції, моніторингу ризиків реекспорту;
• по‑третє, бізнесу доведеться інвестувати у юридичний супровід та аудит ланцюгів постачання, що збільшить витрати, але водночас убезпечить від блокування митних операцій чи штрафів.

Важливо й те, що нові правила інтегрують українських експортерів у систему міжнародного експортного контролю. Це створює додаткові бар’єри для недобросовісних компаній, але водночас відкриває можливості для тих, хто швидко адаптується: прозорість і відповідність європейським стандартам підвищують довіру партнерів та спрощують вихід на ринки ЄС.

Мінекономіки