У першому читанні прийнято законопроєкт про нові механізми кредитування населення та бізнесу

Більше за темою:

Додаток ЦП: цінні папери – різниці

Інвентаризація фінансових інвестицій та інших цінних паперів

Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкт № 15172 «Про сек’юритизацію та облігації з покриттям». Документ покликаний наблизити український фінансовий ринок до стандартів ЄС та створити умови, за яких банки зможуть залучати значно більше коштів для довгострокового кредитування громадян та підприємств.

Головна мета змін – дозволити банкам перетворювати вже видані довгострокові кредити (наприклад, іпотеку) у ліквідні цінні папери. Замість того, щоб чекати 10–20 років на повернення боргу від позичальників, банк зможе залучити гроші від інвесторів під забезпечення цих кредитів і відразу направити отримані кошти на видачу нових позик.

«Прийняття цього закону створює ринкові передумови для системного зниження вартості кредитних ресурсів для громадян і бізнесу. Ми запроваджуємо нові довгострокові інвестиційні продукти та наближаємо українське законодавство до стандартів ЄС. Це дозволить банкам отримувати ресурси від інвесторів під менший дисконт, що в підсумку стимулюватиме конкуренцію та здешевлення позик, зокрема іпотеки», – зазначив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Єгор Перелигін.

Які саме системні зміни передбачає законопроєкт:

• Поява нових цінних паперів: запроваджуються сучасні інструменти – сек’юритизаційні облігації та облігації з покриттям. Вони дозволять залучати в економіку «довгі» гроші, зокрема від недержавних пенсійних фондів та іноземних інвесторів.
• Створення спеціалізованих платформ фінансування: це нові компанії-посередники (спеціалізовані фінансові компанії – SPV), які викуповуватимуть у банків пули (пакети) кредитів та випускатимуть під них цінні папери. Такий механізм гарантує прозорість процесу.
• Подвійний рівень захисту інвестора: особа чи компанія, яка придбає нові облігації, матиме право вимагати виплати як від самого банку-емітента, так і за рахунок майна, що виступає забезпеченням (пулу покриття).
• Імунітет від банкрутства банку: якщо фінансова установа стане неплатоспроможною, гроші та заставне майно інвесторів не потраплять до загальної ліквідаційної маси банку, тобто їх не зможуть забрати для погашення інших боргів.
• Запровадження незалежного контролю: ринок отримає нових інфраструктурних учасників. Серед них – «незалежні контролери пулу покриття», які постійно наглядатимуть за станом заставного майна, та «спеціальні адміністратори», що переберуть на себе управління кредитами у разі закриття банку.
• Впровадження стандарту якості ЄС (Simple, Transparent and Standardised – STS): простими, прозорими та стандартизованими. Для підтвердження того, що цінні папери є простими, прозорими та стандартизованими (як це працює в Європі), працюватимуть спеціальні авторизовані агенти з верифікації. Наглядатиме за всім ринком Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку.
• Оновлення законодавства: законопроєкт комплексно змінює понад 15 діючих законів (про банки, ринки капіталу, депозитарну систему тощо) та скасовує застарілий Закон від 22.12.2005 № 3273-IV «Про іпотечні облігації». Для повноцінного завершення реформи будуть подані окремі проєкти змін до Податкового та Цивільного кодексів

Фактично законопроєкт створює механізм багаторазового використання банківського капіталу, що дозволяє значно збільшити потенціал кредитування економіки без пропорційного нарощування ресурсної бази банків. Закон не просто вводить нові інструменти, а перетворює банківський кредит із «одноразового» активу на актив, який може багаторазово забезпечувати нове фінансування економіки.

Реалізація цих нововведень не потребує додаткових витрат із держбюджету.

Мінекономіки