Втрата чинності Житловим кодексом і припинення приватизації житла: розроблено новий законопроєкт

Мінтериторій розробило проєкт закону «Про основні засади житлової політики» (далі – проєкт акту). 

Необхідність прийняття проєкту акта зумовлена, насамперед тим, що діюча редакція Житлового кодексу, яка була розроблена у 1983 році та введена у дію з початку 1984 року, незважаючи на внесені численні зміни, не відповідає соціально-економічному та політичному устрою держави, включаючи перехід України до ринкової економіки. 

Проєктом акта передбачається: 

• встановлення принципів житлової політики, що відповідають принципам, закладеним в міжнародних документах Європейського Союзу, а саме: доступності та безбар’єрності житла; непорушності права на житло та недоторканності житла; прозорості та громадської участі; свободи вибору; справедливості та рівного доступу кожного до житла; стратегічного планування; соціальної інтеграції; 
• закладення реалізації принципу стратегічного планування, шляхом визначення переліку документів стратегічного планування, механізмів їх розробки та прийняття, контролю виконання;зокрема, передбачається необхідність розробки та прийняття Державної стратегії житлової політики; 
• необхідність розвитку державно-приватного партнерства, як важливого елементу сприяння вирішенню житлового питання, що є важливою передумовою для залучення міжнародних партнерів; 
• житловий фонд України складається з приватного, державного та житлового фонду територіальних громад (проєктом акта визначено механізми формування та управління такими житловими фондами. При цьому, за цільовим призначенням державний житловий фонд та житловий фонд територіальних громад розподіляється на соціальне житло та службове житло, яке не може бути відчужене; 
• проєктом акта також передбачається можливість залучення приватного житлового фонду, як соціального житла); 
• житло з державного житлового фонду та житлового фонду територіальних громад надається на умовах оренди з цільовим призначенням, як соціальне житло або, як службове житло. При цьому, рівень орендної плати, що сплачується безпосередньо громадянином залежить від рівня доходів та майна такого громадянина та регулюється шляхом встановлення механізмів субсидіювання; 
• передбачається створення кооперативів: житлових (для спільного володіння і користування житлом) і житлово-будівельних (для будівництва житла); 
• запроваджують мінімальні та загальні вимоги до споживчої якості житла; 
• передбачається реалізація фінансово-кредитних механізмів для набуття громадянами житла у власність (законопроєктом встановлюються обмеження на відчуження житла, набутого за фінансово-кредитними механізмами за підтримки держави або органів місцевого самоврядування, з метою недопущення зловживань та ефективного використання ресурсів держави та органів місцевого самоврядування); 
• декларується спрямування державної житлової політики на стимулювання, заохочення, регулювання приватної діяльності у житловій сфері; 
• запровадження та стимулювання створення інституцій, які здійснюватимуть будівництво та управління доступним житлом; 
• визначаються гарантії захисту права на житло; 
• формування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи, як публічного електронного реєстру, що забезпечує збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення та надання відомостей про житловий фонд України, а також про осіб, які можуть скористатися державною підтримкою в реалізації права на житло; 
• визнати такими, що втратили чинність Житловий кодекс та Закон від 19.06.1992 № 2482-XII «Про приватизацію державного житлового фонду». 

СПО профспілок

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm