Уряд схвалив законопроєкт щодо обмеження витрат на запозичення

Больше по теме:

Списание дебиторской задолженности нерезидента: правила учета

Ошибки в учете дебиторской задолженности

Дебиторская задолженность как ресурс предприятия

Кабмін схвалив розроблений Мінфіном законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації правил протидії практикам ухилення від сплати податків, які мають безпосередній вплив на функціонування внутрішнього ринку Європейського Союзу та України відповідно до Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 від 12 липня 2016 року (в частині положень статті 4 цієї Директиви) (реєстр. № 16036 від 04.09.2026) щодо імплементації правил обмеження вирахування відсотків відповідно до ст. 4 Директиви Ради (ЄС) 2016/1164 (ATAD).

Один із найпоширеніших у світі способів зменшити податок на прибуток – фінансувати діяльність не власним капіталом, а позиченими коштами, нерідко від материнської або іншої компанії тієї самої групи. Проценти за такими позиками зменшують прибуток, з якого сплачується податок в Україні, а дохід від них виникає в іншої компанії групи – часто в юрисдикції з нижчим рівнем оподаткування.

Йдеться не про фіктивні витрати: проценти реальні та справді сплачуються. Питання в обсязі боргу, який може бути підібраний саме під податковий результат. Тому ст. 4 Директиви ATAD обмежує не самі проценти, а їх суму, яку дозволено врахувати при оподаткуванні.

Сьогодні в Україні таке обмеження вже діє частково. Воно стосується лише процентів за боргами перед нерезидентами і застосовується лише тоді, коли сума саме цих боргів перевищує власний капітал компанії більш ніж у 3,5 раза. Якщо ця умова не виконується, обмеження не застосовується взагалі, а кредит від пов’язаної компанії-резидента не підпадає під нього за жодних умов.

Законопроєкт знімає обидві умови. Правило діятиме за всіма борговими зобов’язаннями платника – незалежно від того, хто кредитор: резидент чи нерезидент, пов’язана чи непов’язана особа. Сама межа, 30 % EBITDA, не змінюється – вона застосовується вже сьогодні – змінюється коло тих, на кого вона поширюється.

Проєкт законодавчих змін передбачає перехід від чинного вибіркового обмеження до єдиного правила, передбаченого ст. 4 Директиви ATAD.

Надмірні витрати на запозичення – тобто сума, на яку витрати за борговими зобов’язаннями перевищують процентні доходи платника, – враховуватимуться для цілей оподаткування в межах 30 % EBITDA (аналітичний показник, який показує, скільки компанія заробляє до вирахування відсотків за кредитами, податків та амортизації). Окреме правило тонкої капіталізації – обмеження процентів за співвідношенням боргу до власного капіталу – не запроваджується.

Метою законопроєкту є посилення захисту податкової бази України від практик, що можуть призводити до розмивання бази оподаткування та переміщення прибутку до юрисдикцій із нижчим рівнем оподаткування, а також підвищення правової визначеності та передбачуваності для платників податків.

Що зміниться

• Розширюється сфера застосування правила. Наразі обмеження стосується боргових зобов’язань перед нерезидентами за умови перевищення встановленого співвідношення боргу до власного капіталу.
• Правило поширюватиметься на всі боргові зобов’язання платника податку – незалежно від того, хто є кредитором: резидент чи нерезидент, пов’язана чи непов’язана особа. Такий підхід відповідає ст. 4 Директиви ATAD.
• Витратами на запозичення вважатимуться проценти та інші витрати, економічно еквівалентні процентам, за борговими зобов’язаннями платника податку.

Запобіжники для платників податків

• Передбачено грошовий поріг, у межах якого обмеження не застосовується. Він дорівнює сумі, еквівалентній 500 тис. євро.
• Для платників, які залучають фінансування від непов’язаних осіб і без забезпечення з боку пов’язаних осіб, поріг дорівнює сумі таких витрат на запозичення, але не більше 3 млн євро. Підвищений поріг застосовується автоматично – окремого дозволу для нього не потрібно.
• Накопичену та невраховану суму витрат на запозичення можна буде переносити на наступні податкові періоди без обмеження в часі і в повній сумі: чинне правило, за яким така сума щороку зменшується на 5 відсотків, скасовується. Невикористану частину ліміту можна буде переносити на наступні п’ять податкових років.
• Окремі винятки передбачені для банків і страховиків, а також для витрат на запозичення за довгостроковими проєктами публічної інфраструктури за умов, визначених законопроєктом.

Що буде з неврахованими процентами

• Проценти, які за чинними правилами збільшили фінансовий результат і залишилися неврахованими станом на кінець 2027 року, не згорають: вони переходять до накопиченої суми витрат на запозичення станом на 1 січня 2028 року і надалі враховуються за новими правилами.
• Тимчасово, до набуття Україною повноправного членства в Європейському Союзі, обмеження не поширюватиметься на витрати за кредитами міжнародних фінансових організацій, виконання яких забезпечено державними або місцевими гарантіями.

Євроінтеграційне зобов’язання України

Законопроєкт розроблено на виконання Національної програми адаптації законодавства України до права ЄС, Національної стратегії доходів до 2030 року та зобов’язань України за Меморандумом із Міжнародним валютним фондом.

Імплементація ст. 4 Директиви ATAD є частиною подальшого наближення українського податкового законодавства до права Європейського Союзу та врахування рекомендацій ОЕСР за Кроком 4 Плану дій BEPS.

Коли запрацюють нові правила

Нові правила, після прийняття законопроєкту Парламентом, застосовуватимуться з 1 січня 2028 року. Це надасть час платникам підготуватися до нововведень. Оподаткування процентів за періоди до 2028 року, у тому числі за 2027 рік, здійснюватиметься за чинними правилами.

Мінфін