Списання дебіторської заборгованості нерезидента: правила обліку

Експорт, імпорт, ЗЕД-заборгованості

Припустимо, що резидент України згідно з умовами імпортного контракту перерахував нерезиденту передоплату, а товарів (послуг, робіт) у відповідь так і не дочекався. Або інша ситуація – резидент згідно з експортним контрактом поставив нерезиденту товари (надав послуги, виконав роботи), а оплати немає. У результаті всіх цих операцій в обліку резидента виникає дебіторська заборгованість (далі – ДЗ) нерезидента. І коли вона перетворюється в безнадійну, її потрібно списати з обліку. Як правильно списати безнадійну ДЗ нерезидента, що виникла я в ході операційної діяльності підприємства, і до яких податкових наслідків призведе таке списання, розглянемо в консультації.

Безнадійною ДЗ у бухобліку вважається поточна ДЗ, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 П(С)БО 10). Нагадаємо, що поточна ДЗ – це заборгованість, яка виникла в ході нормального операційного циклу або буде погашена протягом 12 місяців із дати балансу (п. 4 П(С)БО 10).

Безнадійна ДЗ повинна бути списана з балансу (п. 11 П(С)БО 10). Адже наявність такої ДЗ не приведе до отримання економічних вигід у майбутньому. Тобто вона перестає відповідати критеріям активу, наведеним у п. 3 НП(С)БО 1.

Але перед тим як перетворитися в безнадійну й бути списаною в обліку, поточна ДЗ зазвичай проходить стадію сумнівної заборгованості. Тобто заборгованості, за якою існує невпевненість у її погашенні боржником (п. 4 П(С)БО 10).

Відображення в обліку сумнівної ДЗ залежить від того, яким способом первісно передбачається погасити виниклу ДЗ (грошима чи іншими активами). Адже залежно від способу погашення заборгованості умовно можна поділити на грошові та товарні. Розглянемо докладно облік і списання грошової та товарної ДЗ нерезидента.