Більше за темою:
Зміни до законодавства про трудові відносини в умовах воєнного стану
Нові підстави для звільнення працівників та інші зміни до КЗпП
Проєкт Трудового кодексу України встановлює чіткі правила для нових форматів роботи і спрямований на адаптацію трудових відносин до сучасних умов.
За словами заступниці Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Дарії Марчак, запровадження таких підходів стало відповіддю на структурні зміни ринку праці, зумовлені війною, міграцією робочої сили та поширенням дистанційних форматів роботи.
Одним із ключових інструментів розширення участі людей у ринку праці є гнучкі форми зайнятості. Документ прямо врегульовує дистанційну й надомну роботу, гнучкі графіки, сезонну та проєктну зайнятість. Водночас зберігаються трудові гарантії незалежно від формату роботи, зокрема право на оплату праці, відпочинок і відпустки, безпечні умови праці та можливість захисту прав у разі спору.
Проєкт кодексу передбачає розширення видів трудових договорів і можливість комбінувати їхні умови за взаємною згодою сторін. Це дозволяє враховувати індивідуальні потреби працівників – зокрема осіб з інвалідністю, батьків із малими дітьми, студентів – і водночас потреби роботодавців, пов’язані із сезонністю або проєктним характером роботи.
Документ також вперше встановлює чіткі та зрозумілі правила припинення трудових відносин. Передбачено обов’язкове завчасне письмове попередження про звільнення, а також можливість заміни строку попередження грошовою компенсацією за домовленістю сторін. Такий підхід дозволить зменшити кількість трудових спорів і забезпечити працівникам прогнозований механізм захисту, водночас залишаючи роботодавцям чіткі та зрозумілі правила.
Окремий акцент у проєкті зроблено на захисті гідності працівника. Проєкт кодексу посилює гарантії недопущення дискримінації, мобінгу та харасменту, а також закріплює обов’язок роботодавця реагувати на відповідні повідомлення та застосовувати внутрішні процедури їх розгляду. При цьому передбачено запобіжники від зловживань – рішення мають ухвалюватися виключно на підставі фактів і з дотриманням встановлених процедур, що забезпечує баланс інтересів усіх сторін трудових відносин.
Водночас проєкт передбачає, що незалежно від дати його ухвалення, норми Трудового кодексу наберуть чинності через шість місяців після припинення або скасування воєнного стану. Такий підхід дозволяє роботодавцям, працівникам і відповідним інституціям заздалегідь підготуватися до впровадження нових правил.
Урядовий портал