Заборона на здійснення господарської діяльності на ТОТ застосовується з моменту фактичної окупації – Верховний Суд

Більше за темою:

Опубліковано перелік ТОТ і територій ведення бойових дій: як скористатися податковими пільгами

Чи можна співпрацювати з юрособою, бенефіціар якої перебуває на тимчасово окупованій території?

Правовий статус тимчасово окупованої території не залежить від наявності рішення органу державної влади про визнання території окупованою. Рішення повноважного органу державної влади має не конститутивне, а лише інформативне значення, підтверджуючи конкретну дату початку чи припинення фактичної окупації. Заборона на здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території застосовується з моменту фактичної окупації, що є загальновідомим фактом і не потребує окремого доказування.

Такий висновок зробив Верховний Суд у складі суддів Об’єднаної палати Касаційного господарського суду.

ТОВ звернулося з позовом до лікарні про стягнення основного боргу за спожиту в листопаді – грудні 2022 року електроенергію за договором постачання. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо оплати спожитої електроенергії.

Суд першої інстанції позов задовольнив. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасував і відмовив у задоволенні позову через неможливість достовірно встановити факт постачання електроенергії на тимчасово окуповану територію, а також відсутність належних і допустимих доказів, які б підтверджували таке постачання.

Справу було передано на розгляд ОП КГС Верховного Суду у зв’язку з необхідністю відступу від висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, про те, що достатнім для застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13¹ Закону від 15.04.2014 № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є поширення дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи ст. 2 Закону (за відсутності окремого рішення КМУ щодо тимчасово окупованих територій з 24.02.2022).

ОП КГС Верховного Суду зазначила, що як за міжнародними правовими нормами, так і за законодавством України територія визнається окупованою в силу наявних фактичних обставин; натомість закон не може змінювати цього факту, а встановлює правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території.

Відповідно до регулювання, запровадженого Законом від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», правовий статус тимчасово окупованої російською федерацією території не залежить від того, чи ухвалив той чи інший повноважний орган державної влади України рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема й КМУ) для тимчасово окупованих територій має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

ОП КГС Верховного Суду визнала, що висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23, є обґрунтованим, а підстав для відступу немає.

За результатами розгляду справи касаційну скаргу ТОВ залишено без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції – без змін.

Постанова ОП КГС Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23.

Із цим та іншими правовими висновками Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду.

«Судова влада України»