Верховний Суд визначив ще одну підставу для встановлення порушень під час фактичної перевірки

Більше за темою:

Фактичні перевірки об’єктів роздрібної торгівлі: що та як перевіряють податківці?

Використання контролюючим органом даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі – СОД РРО) під час фактичної перевірки є правомірним, оскільки ці дані – податкова інформація, яка відображає розрахункові операції платника податків і може використовуватися для встановлення порушень законодавства. 

Такий висновок зробив Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду. 

У справі, що переглядалася, товариство з обмеженою відповідальністю оскаржило податкове повідомлення-рішення, яким ГУ ДПС у Запорізькій області застосувало штраф за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» внаслідок здійснення розрахункових операцій без застосування РРО – як у разі продажу товарів за готівку, так і через платіжні термінали, а також шляхом реалізації алкогольної продукції без зазначення реквізитів акцизних марок у фіскальних чеках. 

Позивач вважав, що фактична перевірка була проведена безпідставно, оскільки висновки базувалися виключно на даних СОД РРО, які не є належним доказом, і що перевірка охоплювала попередні періоди, які виходить за межі предмета фактичної перевірки. 

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позову, визнавши правомірність дій податкового органу та проведення перевірки в межах чинного законодавства. 

КАС Верховного Суду касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін. 

Верховний Суд вказав, що дані СОД РРО, які містять електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітів, є податковою інформацією відповідно до п. 72.1, 74.1 Податкового кодексу та Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 05.08.2020 № 477. Ці дані відображають усі розрахункові операції платника, включаючи наявність обов’язкових реквізитів, таких як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку. 

Суд встановив, що порушення, зокрема відсутність у фіскальних чеках реквізитів акцизних марок при реалізації алкогольних напоїв, підтверджено копіями фіскальних чеків, Z-звітами та іншими первинними документами. Позивач доказів на спростування цих порушень не надав.  

Постанова Верховного Суду від 07.08.2025 у справі № 280/6835/23 (провадження № К/990/29546/25). 

Верховний Суд