Вимоги щодо дотримання чинного законодавства при ліцензуванні зберігання пального

Більше за темою:

Строки внесення чергового платежу за ліцензії на зберігання пального, роздрібну торгівлю алкоголем і тютюном

Припинення дії ліцензії на зберігання пального, роздрібну торгівлю алкоголем і тютюновими виробами: підстави та порядок оскарження

Ліцензування пального – 2025: працюємо за новими правилами і без штрафів

Головне управління ДПС у Полтавській області звертає увагу суб’єктів господарювання, які мають ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), в тому числі які здійснюють сільськогосподарське виробництво.

Щодо зберігання пального

Суб’єкти господарювання, які отримали ліцензію на зберігання пального виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, не мають права надавати послуги зі зберігання пального іншим суб’єктам господарювання.

В іншому випадку, при наданні послуг із зберігання пального іншим суб'єктам господарювання на підставі ліцензії на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки, п. 37 ч. 2 ст. 73 Закону від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817) передбачено застосування до таких суб’єктів фінансових санкцій у вигляді штрафу – 85 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Щодо реєстрації акцизного складу

Згідно з вимогами пп. 14.1.6 Податкового кодексу (далі – ПК) платники податків зобов’язані зареєструвати акцизні склади у разі перевищення щорічних обсягів поставки пального 1 000 м³ (окрім платників єдиного податку четвертої групи, які отримують протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 м³).

Так, відповідно до пп. 14.1.6 ПК акцизний склад – це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 м³, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) – власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1 000 м³ (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання – платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 м³ (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Таким чином, при отриманні суб’єктом господарювання пального за календарний рік в обсязі, що перевищує 1 000 м³ (а для платника єдиного податку четвертої групи – 10 000 м³) без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки, приміщення або територія, де зберігається пальне, має бути зареєстроване як акцизний склад.

При цьому згідно п. 4, 5, 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою КМУ від 24.04.2019 № 408, акцизний склад реєструється в Системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) розпорядником акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу, в свою чергу, має бути зареєстрованим в установленому порядку платником акцизного податку з реалізації пального в СЕАРП СЕ.

Щодо реєстрації обладнання, встановленого на акцизних складах

Відповідно до пп. 230.1.2 ПК акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 – також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі – рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Платники податку – розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів – в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади – в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Щодо подання звітності

Згідно з пп. 230.1.3 ПК розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі – обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °C.

Розпорядники акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, зобов'язані на кожному акцизному складі формувати дані про обсяги обігу пального за звітний календарний місяць та фактичні залишки пального станом на перший та останній дні такого місяця у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °C.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23:59 цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23:59 доби, що настає за звітною добою.

Дані про фактичні залишки пального на перший та останній дні календарного місяця та про обсяг обігу пального за звітний календарний місяць формуються розпорядниками акцизних складів, що використовують пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснюють операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, після проведення останньої операції з обігу пального у звітному календарному місяці, але не пізніше 23:59 останнього дня звітного календарного місяця, до початку здійснення операцій з обігу пального у день, що настає за таким останнім днем звітного календарного місяця, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 15 календарних днів, що настають за останнім днем звітного календарного місяця.

Відповідальність за порушення норм чинного законодавства

Відповідальність за порушення правил обліку, виробництва та обігу пального на акцизних складах та/або місцях виробництва окремих видів продукції передбачена ст. 128¹ ПК.

Так, відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у СЕАРП СЕ платником податку – розпорядником акцизного складу – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 грн.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 000 000 грн (п. 128 ¹.2 ПК).

Необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20 000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник (п. 128¹.1 ПК).

Незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 грн за кожний неподаний електронний документ (п. 128¹.3 ПК).

Головне управління ДПС у Полтавській області