Відповідно до п. 255.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками рентної плати за спеціальне використання води (далі – рентна плата) є, зокрема, первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів.
Згідно з ч. 3 ст. 42 Водного кодексу України (далі – Водний кодекс) первинні водокористувачі – це ті, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а також отримують воду з каналів зрошувальних і осушувальних систем, водосховищ, ставків, водогосподарських систем, каналів та водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.
Спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів (ч. 1 ст. 48 Водного кодексу).
Рентна плата обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої) водних об’єктів, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування та/або в інтегрованому довкіллєвому дозволі, лімітів використання води, ставок рентної плати та коефіцієнтів (пп. 255.11.2 ПКУ).
Об’єктом обкладення рентною платою є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі (п. 255.3 ПКУ).
Перелік випадків, за яких за фактичний обсяг використаної водокористувачем води рентна плата не справляється визначено п. 255.4 ПКУ. Зокрема, рентна плата не справляється за воду, що використовується для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та платників єдиного податку (пп. 255.4.1 ПКУ).
Пунктом 255.7 ПКУ встановлено, що житлово-комунальні підприємства мають право застосовувати до ставок рентної плати коефіцієнт 0,3 в частині обсягів води технологічних нормативів використання питної води, визначених відповідно до законодавства про питну воду, питне водопостачання та водовідведення.
З огляду на викладене, об’єкт оподаткування рентною платою (фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі) поділяється на 3 складові частини, залежно від напрямків її використання (постачання), а саме, обсяг, що:
Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Мінфіну від 17.08.2015 № 719 (далі – Декларація).
Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води здійснюється у додатку 5 до Декларації.
Обчислення податкових зобов’язань з рентної плати за наявності у водокористувачів декількох об’єктів обкладення рентною платою (напрямків використання обсягів води) здійснюється шляхом складання трьох окремих додатків 5 до звітної Декларації, а саме:
Таким чином, первинний водокористувач, який має дозвіл на спеціальне водокористування та/або інтегрований довкіллєвий дозвіл та використовує воду для власних питних і санітарно-гігієнічних потреб або для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення та/або власних господарських потреб, є платником рентної плати та має подавати Декларацію і сплачувати рентну плату за обсяги води, використані ним для забезпечення господарських потреб у межах провадження господарської діяльності, тобто виробничих (господарських) потреб.
ЗІР, категорія 118.05