Перевищення 40 млн грн: коли застосовуються мінімальні строки амортизації ОЗ

Більше за темою:

Продовження строку корисного використання повністю замортизованих основних засобів

Як документально оформити нарахування амортизації основних засобів?

Уперше застосовуємо різниці: від якої вартості нараховувати податкову амортизацію ОЗ

З якої дати платник податку на прибуток, який за підсумками податкового (звітного) року перевищив 40 млн грн застосовує мінімально допустимі строки амортизації ОЗ з метою проведення коригування фінансового результату до оподаткування: з дати введення в експлуатацію кожного окремого об’єкта ОЗ; з дати виникнення обов’язку застосовувати коригування фінансового результату до оподаткування?

Згідно з пп. 134.1.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом обкладення податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів визначаються відповідно до ст. 138 ПКУ.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ПКУ.

Згідно з пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється відповідно до НП(С)БО або МСФЗ із урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138, 138.3.2–138.3.4 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені НП(С)БО.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 ПКУ визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Амортизація не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.

Відповідно до пп. 138.3.2 ПКУ терміни «невиробничі основні засоби», «невиробничі нематеріальні активи» означають відповідно основні засоби, нематеріальні активи, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку.

У пп. 138.3.3 ПКУ визначені групи основних засобів (інших необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку.

Підпунктом 138.3.3 ПКУ встановлено, що у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку менше ніж мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, то для розрахунку амортизації використовуються строки, встановлені пп. 138.3.3 ПКУ.

Коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів в бухгалтерському обліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, установлені в бухгалтерському обліку.

Отже, для нарахування амортизації у податковому обліку та проведення коригування фінансового результату до оподаткування, платник податку на прибуток застосовує мінімально допустимі строки амортизації основних засобів з дати введення в експлуатацію кожного окремого об’єкта основних засобів.

ЗІР, категорія 102.05