КАС Верховного Суду розглянув справу про визнання протиправними дій ТЦК щодо взяття позивача на військовий облік та зобов’язання виключити його з військового обліку.
Ключове питання – правомірність дій відповідача щодо взяття позивача на військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, як особу, яка раніше була виключена з військового обліку, у зв’язку з досягненням граничного віку перебування в запасі.
Щодо військового обов’язку громадяни України поділяються на такі категорії:
Пункт 2 ч. 1 ст. 37 Закону від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» (далі – Закон № 2232) розмежовує поняття «зняття» та «виключення» з військового обліку, які мають різні підстави та наслідки. Проте виключення особи з обліку не означає неможливості її повторного взяття на такий облік.
Зміни до ст. 28 Закону № 2232, якими збільшено граничний вік перебування у запасі до 60 років, мають загальний характер та поширюються на всіх осіб, які не досягли такого віку, незалежно від їх попереднього статусу. Таким чином, правовий статус особи визначається не лише фактом попереднього виключення, а й чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством.
Натомість приписи ст. 28 Закону № 2232 про те, що граничний вік перебування в запасі другого розряду є граничним віком перебування в запасі та у військовому резерві, змін не зазнали.
Отже, зміни до законодавства щодо граничного віку перебування військовозобов’язаних у запасі поширюються на осіб, які на момент набрання такими змінами чинності не досягли нового граничного віку, незалежно від факту їх попереднього виключення з військового обліку. У зв’язку з підвищенням граничного віку перебування в запасі до 60 років такі особи вважаються поновленими у запасі та підлягають військовому обліку.
КАС Верховного Суду дійшов висновку, що з набранням чинності указаних змін до законодавства позивач є таким, що підпадає під його дію як особа, яка не досягла встановленого законом граничного віку перебування у запасі військовозобов’язаних другого розряду. Таким чином, у зв’язку із продовженням граничного віку перебування в запасі позивача було автоматично поновлено в запасі, незалежно від того чи перебував він на військовому обліку, оскільки позивач не досягнув 60-річного віку, тобто повинен, згідно з чинним законодавством, перебувати на військовому обліку військовозобов’язаних.
Отже, оскільки позивач не досяг 60-річного віку, він вважається таким, що перебуває у запасі, а тому відповідач правомірно взяв його на військовий облік. Окрім того, у спірних правовідносинах відсутні підстави стверджувати про наявність зворотної дії закону або іншого нормативно-правового акту в часі, оскільки спірні між сторонами у цій справі правовідносини виникли у 2024 році, тобто після внесення відповідних змін до Закону № 2232.
Постанова КАС Верховного Суду від 09.04.2026 по справі № 280/6524/24.
«Судова влада України»