Щодо поширення законодавства про працю на осіб у разі здійснення діяльності на громадських засадах – лист Держпраці

Держпраці у листі від 05.12.2024 № 1865/2.3/2.1-ЗВ-24а надало роз’яснення щодо поширення законодавство про працю на осіб у разі здійснення діяльності на громадських засадах та заборони викладачам працювати на умовах сумісництва.

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ ПРАЦІ

ЛИСТ

від 05.12.2024 р. № 1865/2.3/2.1-ЗВ-24а

(Витяг)

Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці розглянув запит […] та повідомляє.

<…>

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі – Положення), Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Підпунктом 46 пункту 4 Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням.

Статтею 4 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з частиною першою статті 21 КЗпП трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до частини першої та другої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов’язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно з частиною п’ятою статті 1 Закону України «Про громадські об’єднання» (далі – Закон) громадське об’єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Статтею 9 Закону, зокрема визначено, що утворення громадського об’єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом.

Протокол установчих зборів громадського об’єднання має містити відомості про: рішення про утворення громадського об’єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності; рішення про затвердження статуту громадського об’єднання; рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об’єднання відповідно до затвердженого статуту; рішення про визначення особи (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання у правовідносинах з державою та іншими особами і вчиняти дії від імені громадського об’єднання без додаткового уповноваження, – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, якщо утворення (обрання) органів управління не передбачено рішенням про утворення такого об’єднання.

Також, статтею 11 Закону передбачено, що статут громадського об’єднання має містити відомості, зокрема про порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об’єднанні, права та обов’язки його членів (учасників); повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об’єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання, та її заміни (для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи).

Відповідно до статті 54 Господарського кодексу України на суб’єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб’єктами господарювання, які визначаються цим Кодексом та іншими законодавчими актами. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) суб’єкт господарювання, що здійснює некомерційну господарську діяльність, зобов’язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, її оплату не нижчу від визначеного законом мінімального розміру, а також забезпечити інші соціальні гарантії, передбачені законом.

Враховуючи зазначене, законодавство про працю не поширюються на осіб, які здійснюють діяльність на громадських засадах відповідно до статуту громадського об’єднання.

Відповідно до частини другої статті 21 КЗпП працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Статтею 1021 КЗпП визначено, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Законодавством про працю не встановлено заборони викладачам працювати на умовах сумісництва, якщо така робота виконується у вільний від основної роботи час.

Водночас такі обмеження можуть бути встановлені іншими нормативно-правовими актами, надання роз’яснень яких не відноситься до повноважень Держпраці.

Звертаємо увагу, що листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, мають лише інформативний характер та не встановлюють правових норм.

Заступник директора – начальник відділу нагляду за додержанням законодавства про працю

Олена КОНОВАЛОВА

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm