Оформлення первинних документів відповідно до вимог Закону про бухоблік

Відповідно до абзаців першого та другого п. 44.1 Податкового кодексу (далі – ПК) визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПК.

Вимоги ст. 44 ПК щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухобліку, фінзвітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у пп. 133.1.5 ПК (абзац четвертий п. 44.1 ПК).

Зокрема, абзацами першим та другим п. 44.2 ПК встановлено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухобліку та фінзвітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) застосовують МСФЗ, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт обкладення з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень ПК. Такі платники податку при застосуванні положень ПК, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні МСФЗ.

Нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво, для обрахунку об’єкта обкладення податком на прибуток використовують дані бухобліку та фінзвітності щодо доходів, витрат та фінрезультату до оподаткування, що стосуються діяльності (операцій), що здійснюється цими нерезидентами через постійні представництва, у тому числі якщо такі дані враховуються нерезидентами при складанні фінзвітності щодо діяльності за межами України чи консолідованої фінзвітності (абзац п’ятий п. 44.2 ПК).

Іноземні компанії, визначені пп. 133.1.5 ПК, ведуть облік доходів і витрат та визначають об’єкт обкладення з податку на прибуток підприємств за МСФЗ з урахуванням положень ПК. Такі платники податку під час застосування положень ПК, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні МСФЗ (абзац шостий п. 44.2 ПК).

Згідно з абзацом тринадцятим ст. 1 Закону № 996 первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону № 996 передбачено, що підставою для бухобліку госпоперацій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг госпоперації, одиницю виміру госпоперації; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються НБУ) осіб, відповідальних за здійснення госпоперації і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухобліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухобліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про госпоперацію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні госпоперації, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг госпоперації тощо.

ГУ ДПС у Рівненській області