Огляд ІНК ДФС в 2018 році

Пропонуємо огляд індивідуальних податкових консультацій (далі – ІПК), наданих ДФС платникам податків у 2018 році.

Нагадаємо, згідно з п. 52.2 Податкового кодексу (далі – ПК) ІПК має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому її надано.

Про можливість складання РК до спецрежимних ПН у 2018 році (ІПК ДФС від 21.08.18 Р. № 3627/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

В ІПК ДФС роз’яснює можливість у 2018 році складання та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної (далі – ЄРПН, ПН, РК), виписаної у межах спеціального режиму оподаткування відповідно до ст. 209 ПК (із 1 січня 2017 року втратила чинність)у зв’язку із зарахуванням попередньої оплати за одним договором для оплати продукції за іншим договором.

Як зазначено у зверненні, платник податку – сільгосптоваровиробник у 2016 році отримав передоплату за сільськогосподарську продукцію та склав і зареєстрував в ЄРПН відповідну ПН у межах спецрежиму. У 2018 році через неможливість постачання такої продукції між контрагентами досягнуто домовленість про постачання іншої сільгосппродукції на суму отриманої у 2016 році попередньої оплати.

У разі зарахування передоплати за одним договором в оплату вартості продукції, що має бути поставлена за іншим договором, на дату досягнення домовленості постачальник складає РК до ПН, виписаної на дату отримання такої передоплати, та має скласти і зареєструвати в ЄРПН ПН на суму попередньої оплати за іншим договором (перша подія) з відображенням податкових зобов’язань у податковій звітності з ПДВ за відповідний звітний період.

Водночас п. 49 підрозд. 2 розд. XX ПК установлено, що реєстрація у ЄРПН ПН, складених платниками-сільгосппідприємствами, які до 1 січня 2017 року застосовували спецрежим, за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, визначених відповідно до п. 209.7 ПК, має бути здійснена не пізніше 15 січня 2017 року.

Отже, усі ПН/РК, оформлені сільгоспвиробниками за операціями з постачання сільгосппродукції у межах спецрежиму, мали бути зареєстровані до 15 січня 2017 року включно. Починаючи з 16 січня реєстрація таких ПН/РК в ЄРПН є неправомірною.

Таким чином, згідно з діючими нормами податкового законодавства після 15.01.17 р. платник податку не може зменшити податкові зобов’язання з ПДВ, які були задекларовані у рамках дії спецрежиму та у зв’язку із цим не підлягали сплаті та фактично не були сплачені до бюджету.

У разі зарахування у 2018 році попередньої оплати, отриманої у 2016 році за договором про поставку сільгосппродукції (якщо на дату отримання цієї передоплати було складено та зареєстровано в ЄРПН ПН у межах дії спецрежиму), в оплату сільгосппродукції за іншим договором РК до такої ПН не може бути складений та зареєстрований в ЄРПН, а отже, і не можуть бути зменшені податкові зобов’язання постачальника, задекларовані на дату отримання передоплати.

При цьому на дату зарахування передоплати в рахунок майбутньої поставки сільгосппродукції за іншим договором постачальник повинен скласти і зареєструвати в ЄРПН ПН на суму попередньої оплати за цим іншим договором.

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ. В ІПК розглядається вельми проблемне питання для сільгосппідприємств – колишніх спецрежимників. А саме: коли передоплата за сільгосппродукцію була отримана у період дії спецрежиму, установленого ст. 209 ПК, а сільгосппродукція в рахунок такої передоплати відвантажується після 01.01.17 р. (із цієї дати спецрежим втратив чинність).

У даному випадку розглядається ситуація, коли попередня оплата, отримана до 01.01.17 р., зараховується в оплату продукції за іншим договором у 2018 році. На думку податківців, у такому разі на дату зарахування передоплати (складання акта про взаємозалік) платник ПДВ – колишній спецрежимник повинен скласти нову ПН на постачання продукції за новим договором. При цьому скласти РК до ПН, виписаної на дату отримання передоплати в період дії спецрежиму, як того вимагає ст. 192 ПК, можливості немає, адже РК до спецрежимних ПН можна було реєструвати тільки до 15.01.17 р.

От і виходить, що у сільгосппідприємства, що виступає постачальником, податкові зобов’язання за однією й тією ж оплатою виникають двічі – уперше на дату отримання передоплати, вдруге – на дату зарахування такої передоплати в оплату за іншим договором постачання.

Зміни у формі Податкової накладної
Податкову накладну помилково складено на неплатника ПДВ: як виправити?
Податкову накладну заблоковано: облік у постачальника та покупця
Деякі особливості застосування штрафу за несвоєчасно зареєстровану ПН

Коли відображати в декларації з ПДВ розблокований РК (ІПК ДФС від 13.06.18 р. № 2596/6/99-99-12-02-01-15/ІПК)

У цій ІПК розглядається ситуація, коли платник ПДВ склав РК до ПН у червні 2017 року, у липні того ж року направив його для реєстрації до ЄРПН, після чого отримав квитанцію про зупинення реєстрації цього РК. Платник ПДВ направив до контролюючого органу документи для прийняття рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації РК в ЄРПН. Контролюючий орган у липні 2017 року прийняв рішення про відмову в реєстрації РК. Платник, не погодившись із цим рішенням, подав до ДФС скаргу щодо скасування прийнятого рішення. За результатами розгляду скарги ДФС у серпні прийнято рішення про її задоволення.

Платник податку просить роз’яснити, в якому періоді він має відобразити РК на зменшення суми компенсації (зменшення податкових зобов’язань з ПДВ) у податковій звітності з ПДВ.

Згідно з базою даних ДФС РК, складений у червні 2017 року, зареєстровано в ЄРПН у липні 2017-го, у межах визначених ПК строків. Отже, платник податків зменшує податкові зобов’язання на підставі РК, складеного в червні та зареєстрованого в ЄРПН у липні 2017 року, шляхом подання уточнюючого розрахунку до раніше поданої декларації з ПДВ за червень 2017 року.

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ. Пояснимо докладніше суть проблеми. На практиці у платників ПДВ, які відображають зменшення податкових зобов’язань у періоді розблокування РК, виникає показник ∑Перевищ у формулі реєстраційного ліміту, тому зменшується ліміт реєстрації, тобто сума, на яку платник може зареєструвати ПН. Із цього випливає, що в системі ДФС розблокований РК відображається у формулі СЕА не в періоді розблокування, а в періоді його оформлення.

І, як ми бачимо з ІПК, якщо РК подано на реєстрацію своєчасно, то податкові зобов’язання слід зменшити в періоді його оформлення. Тобто своєчасно поданий на реєстрацію РК відображається у формулі СЕА в періоді його оформлення, причому незалежно від того, коли такий РК був розблокований.

Наприклад, РК був оформлений 25.06.17 р. і відправлений на реєстрацію в ЄРПН 03.07.17 р. Платник ПДВ отримав квитанцію про зупинення реєстрації РК. Він подав необхідний пакет документів, після чого орган ДФС у вересні прийняв рішення про реєстрацію цього РК.

Відповідно до роз’яснення, наданого в ІПК, у цій ситуації платник ПДВ повинен зменшити податкові зобов’язання в декларації за червень (РК був відправлений на реєстрацію своєчасно). Оскільки РК був розблокований у вересні, зробити це можна було тільки шляхом подання уточнюючого розрахунку.

Що ж робити тим платникам, які відображали розблоковані РК «на мінус» у періоді розблокування, а не в періоді складання РК. Таким платникам треба подати уточнюючий розрахунок:

• до декларації за звітний період, у якому був відображений РК. Але слід урахувати, що таке уточнення збільшить суму податкових зобов’язань і, як наслідок, може призвести до штрафних санкцій;
• до декларації за звітний період, у якому був оформлений РК. Це уточнення зменшить суму податкових зобов’язань, і якщо вплине на рядки 18 або 20.2 наступних звітних періодів, то доведеться подати уточнюючі розрахунки до кожного з них (п. 6 розд. VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.16 р. № 21).

Податкові зобов'язання з ПДВ: виправляємо помилки та їх наслідки
Деякі нюанси складання розрахунку коригування до податкової накладної
Причини коригування залежно від виду операцій
Чи потрібно відображати в декларації нульовий РК?
Верховний Суд прийняв перше рішення щодо заблокованої ПН

Єдинники третьої групи можуть не подавати порожні декларації (ІПК ДФС від 15.08.18 р. № 3540/6/99-99-12-02-03-15/ІПК)

У цій ІПК ДФС роз’яснює, чи потрібно платнику єдиного податку (далі – ЄП) третьої групи, який не веде господарської діяльності, не має найманих працівників, подавати податкову декларацію з ЄП у разі відсутності протягом звітного періоду доходів, що підлягають обкладенню ЄП.

Посилаючись на п. 49.2 ПК, податківці зазначають, що платник податків зобов’язаний за кожний установлений ПК звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або за наявності показників, які підлягають декларуванню, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей пункт застосовується до всіх платників, у тому числі тих, які перебувають на спрощеній системі оподаткування.

Податковим (звітним) періодом для єдинників третьої групи є календарний квартал (п. 294.1 ПК), податкова декларація складається наростаючим підсумком (п. 296.7 ПК).

Отже, якщо у платника ЄП протягом звітного періоду відсутні доходи, що підлягають обкладенню ЄП, але в попередніх звітних періодах цього ж року було отримано та задекларовано дохід, то за поточний звітний період такий платник має знову задекларувати отриманий ним раніше дохід (без сплати ЄП).

За відсутності доходів, що обкладаються ЄП, протягом усіх звітних періодів із початку року у платника не виникає зобов’язання подавати податкову декларацію платника ЄП третьої групи.

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ. Цілком згодні з висновком, зробленим в ІПК. Якщо з початку року єдинник третьої групи не має доходів, що підлягають обкладенню ЄП, то декларацію з прочерками можна не подавати.

Зауважимо, що фізособи, які є платниками ЄП першої та другої груп, скористатися цією нормою не можуть. Адже вони сплачують ЄП за фіксованою ставкою незалежно від обсягу отриманого доходу. Тому декларацію їм слід подавати в будь-якому випадку.

Коли можна не подавати декларацію з ПДВ?
Єдиний податок для юридичних і фізичних осіб
Квартальна ПДВ-звітність
5 запитань про декларацію з єдиного податку за три квартали 2018 року

У разі передачі пального за договором позики виникає обов’язок сплати акцизного податку (ІПК ДФС від 20.07.18 р. № 3207/6/99-99-15-03-02-15/ІПК)

У цій ІПК податківці надають роз’яснення щодо необхідності реєстрації суб’єкта господарювання платником акцизного податку в разі передачі ним пального за договором позики.

Так, суб’єкт господарювання, який здійснює будь-які операції, визначені абзацом другим пп. 14.1.212 ПК, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до пп. 212.1.15 ПК є платником акцизного податку.

Реалізація пального для цілей розд. VI ПК – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника (пп. 14.1.212 ПК).

Отже, передача позикодавцем пального позичальнику на виконання умов договору позики є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ПК, тому позикодавець, який здійснює такі операції, є особою, що реалізує пальне.

Повернення позичальником пального (такої ж марки та в такому ж обсязі) позикодавцю є операцією з передачі (відпуску, відвантаження) пального від позичальника до позикодавця, тобто позичальник, який здійснює такі операції, є особою, що реалізує пальне у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ПК.

Нормою ст. 231 ПК визначено порядок складання акцизних накладних у разі реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН).

Відповідно до п. 231.1 ПК платник акцизного податку, який реалізує пальне, зобов’язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в ЄРАН з дотриманням умови реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Отже, і позикодавець, і позичальник, які здійснюють операції з передачі пального на умовах договору позики та є платниками акцизного податку з реалізації пального, на всі обсяги реалізованого (переданого) пального зобов’язані складати електронну акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД реалізованого (переданого) пального та реєструвати її в ЄРАН.

Об’єкт оподаткування для зазначених платників акцизного податку виникає у випадку, передбаченому пп. 213.1.12 ПК, тобто в разі перевищення обсягів реалізованого (переданого) пального над отриманим.

КОМЕНТАР РЕДАКЦІЇ. В ІПК податківці доходять висновку, що в разі передачі палива за договором позики позикодавець, а в разі повернення пального і позичальник мають зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального.

Цілком погоджуємося із цим висновком. Адже згідно з пп. 14.1.212 ПК будь-яка передача пального, що передбачає перехід права власності на нього або розпорядження ним, підпадає під визначення «реалізація пального» з метою обкладення акцизним податком. А відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу за договором позики речі передаються у власність, а повертаються такої самої якості та кількості, але не ті самі.

Тому й передача пального за договорами позики, а також повернення пального позичальником є реалізацією пального в розумінні ПК, тобто в разі здійснення такої передачі обидві сторони (кредитор і позичальник) повинні зареєструватися платниками акцизного податку з реалізації пального.

Також ДФС звертає увагу, що суб’єкти господарювання, зареєстровані платниками акцизу, зобов’язані подавати декларацію акцизного податку навіть за відсутності об’єкта оподаткування у поточному звітному періоді (п. 49.21 ПК), тобто навіть якщо пального передано не більше, ніж отримано за зареєстрованими вхідними акцизними накладними або митними деклараціями.

Звіт про використання та запаси палива
Чи можна використовувати паливо за самостійно встановленими нормами?
Облік палива: від придбання до списання
Як не потрапити в капкан акцизного податку