Акценти статті:
Передусім нагадаємо, що в нині чинному законодавстві немає спеціального документа, який би визначав порядок бухгалтерського обліку сум ПДВ. До 09.08.19 р. єдиним документом, що регулював бухоблік ПДВ, була Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (далі – Інструкція № 141). Але Мінфін своїм наказом від 18.06.19 р. № 247 визнав її такою, що втратила чинність.
Отже, наразі слід керуватися лише Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291 (далі – Інструкція № 291). Але, оскільки ця Інструкція не встановлює облікових підходів, а лише містить перелік рахунків для відображення в обліку господарських операцій із ПДВ, платники ПДВ за бажанням можуть прописати порядок обліку ПДВ у своїй обліковій політиці, наприклад, виділивши в наказі про облікову політику окремий розділ, присвячений бухобліку ПДВ. За основу, на наш погляд, можна взяти Інструкцію № 141. Докладно про ведення бухобліку ПДВ після скасування Інструкції № 141 читайте в «Облік ПДВ після припинення дії Інструкції № 141».
Так, відповідно до Інструкції № 291 для бухобліку сум податків, які підлягають сплаті до бюджету, призначено субрахунок 641 «Розрахунки за податками». Тому для обліку саме ПДВ слід відкрити субрахунок третього порядку. Наприклад, у програмі 1С для цього застосовується субрахунок 6415 «Розрахунки за ПДВ», на якому відображають: