Чи треба зберігати первинні документи єдинникам першої/другої груп та єдинникам третьої групи, які не є платниками ПДВ

Чи повинні ФОП – платники ЄП першої та другої груп і платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ (крім е-резидентів), зберігати первинні документи та чи передбачена відповідальність за їх незберігання? 

Відповідно до абзацу першого п. 296.1 Податкового кодексу (далі – ПК) фізособи-підприємці – платники єдиного податку першої та другої груп і платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів. 

При цьому фізособи-підприємці – платники єдиного податку третьої групи ведуть облік доходів і витрат від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції окремо від обліку доходів і витрат від здійснення інших видів підприємницької діяльності (абзац третій п. 296.1 ПК). 

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет (абзац четвертий п. 296.1 ПК). 

Відповідно до абзаців першого – другого п. 44.1 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. 

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ПК. 

Пунктом 44.3 ПК встановлено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів та інформації, визначених п. 44.1 ПК, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством строків, але не менше: 

• 2 555 днів – для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю, відповідно до ст. 39 і 39², п. 141.4 ПК (пп. 44.3.1 ПК); 
• 1 825 днів – для первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, що складаються, зокрема, фізичними особами – підприємцями, у тому числі такими, що обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 141.4 ПК, за винятком документів, до яких застосовується більш тривалий строк зберігання згідно з пп. 44.3.1 ПК (пп. 44.3.2 ПК); 
• 1 095 днів – для інших документів, на які не поширюються вимоги пп. 44.3.1 та 44.3.2 ПК (пп. 44.3.3 ПК); 
• 1 095 днів – для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, включаючи дозвільні документи (пп. 44.3.4 ПК). 

Строки зберігання документів та інформації, визначені п. 44.3 ПК, розраховуються з дня подання податкової звітності чи іншої звітності, передбаченої ПК, для складення якої використовуються зазначені документи та/або інформація, а в разі її неподання – з передбаченого ПК граничного строку подання такої звітності, а для документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – з дня завершення строку їх дії). 

У разі ліквідації платника податків, зокрема, документи, визначені п. 44.1 ПК, за період діяльності платника податків не менш як 1 825 днів, що передували даті ліквідації платника податків, у встановленому законодавством порядку передаються до архіву. 

Передбачені п. 44.3 ПК строки зберігання документів та інформації продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ПК. 

Отже, ст. 44 ПК встановлено мінімальні строки зберігання документів та інформації, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів із збільшенням цього строку при проведенні процедури оскарження у разі визначення сум зобов’язань контролюючими органами. 

Слід зауважити, що п. 52² підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 102 ПК. 

Відповідно до пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК, тимчасово, до 1 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених пп. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК. 

За незберігання первинних документів на підставі яких здійснювався облік доходів, до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, застосовуються штрафи відповідно до п. 121.1 ПК, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПК строків їх зберігання, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1 020 грн. 

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 040 грн. 

Штрафи, передбачені п. 121.1 ПК, не застосовуються до фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками ПДВ, за незберігання первинних документів, які підтверджують витрати на придбання товарів/послуг. 

Водночас відповідно до пп. 69.28 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК, установлено, що до платників податків/податкових агентів, які провадили діяльність на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих рф територіях України і не можуть пред’явити первинні документи, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, як виняток із положень ст. 44 ПК застосовуються спеціальні правила для підтвердження даних, визначених у податковій звітності. 

ЗІР, категорія 107.01

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm