Більше за темою:
Особисті та корпоративні платіжні картки у відрядженні: нюанси застосування
Як оплачувати відрядження працівника, якому встановлено неповний робочий час
Відповідно до частини другої статті 121 КЗпП працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
На сьогодні визначення службового відрядження міститься в Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженій наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 № 59 (далі – Інструкція № 59).
І хоча її норми обов’язкові для підприємств, установ, організацій (далі – підприємство), котрі повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, все ж саме на неї посилаються контролюючі органи, а приватні підприємства беруть за орієнтир при формуванні власних положень про службові відрядження.
Відповідно до Інструкції № 59, за кожний день (включаючи день вибуття та день прибуття) перебування працівника у відрядженні, враховуючи вихідні, святкові й неробочі дні та час перебування в дорозі (разом з вимушеними зупинками), йому виплачуються добові в межах сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 98.
Визначення кількості днів відрядження для виплати добових проводиться з урахуванням дня вибуття у відрядження й дня прибуття до місця постійної роботи, що зараховуються як два дні.
При відрядженні працівника строком на один день або в таку місцевість, звідки працівник має змогу щоденно повертатися до місця постійного проживання, добові відшкодовуються як за повну добу.
Сума добових визначається згідно з наказом про відрядження та відповідними первинними документами. За відсутності наказу добові витрати не виплачуються.
Також за час затримки в місцеперебуванні у відрядженні без поважних причин працівникові не виплачується заробітна плата, не відшкодовуються добові витрати, витрати на найм житлового приміщення та інші витрати.
Відрядженому працівникові перед від’їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати.
Отже, якщо є наказ про відрядження, то працівнику обов’язково мають бути виплачені добові.
ФПУ
