Більше за темою:
Позика за кредитною лінією та дисконтування
Ознаки безнадійної заборгованості для цілей застосування положень Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено пп. 14.1.11 ПКУ.
Відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ, зокрема, до безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб:
Таким чином, до безнадійної заборгованості небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів, крім боргу за фінансовими кредитами осіб: пов’язаних з таким кредитором; які перебувають з таким кредитором або перебували з таким кредитором у трудових відносинах, та період між датою звільнення таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом обкладення податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Різниці, що виникають при формуванні резервів банків та небанківських фінансових установ встановлені п. 139.3 ПКУ.
Банки та небанківські фінансові установи, крім страхових компаній, недержавних пенсійних фондів, корпоративних інвестиційних фондів та адміністраторів недержавних пенсійних фондів, визнають для оподаткування резерв за активами згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням вимог пп. 139.3.2–139.3.4 ПКУ (пп. 139.3.1 ПКУ).
Використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу згідно з вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності не змінює фінансовий результат до оподаткування, крім випадків, визначених пп. 139.3.3 та 139.3.4 ПКУ (пп. 139.3.2 ПКУ).
Відповідно до пп. 139.3.3 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:
1) на суму використання резерву для списання (відшкодування) активу, який не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ;
2) на суму використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні заборгованості фізичних осіб, які є пов’язаними з таким кредитором або перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, або перебували з таким кредитором у трудових відносинах і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їхньої заборгованості не перевищує три роки.
Сума використання резерву у зв’язку із припиненням визнання активу при прощенні кредитором заборгованості інших осіб, не визначених пп. 2 пп. 139.3.3 ПКУ, не змінює фінансовий результат до оподаткування.
Згідно з пп. 139.3.4 ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується:
1) на суму списання у попередніх звітних періодах активу, який у звітному періоді набув ознак, визначених пп. 14.1.11 ПКУ;
2) на суму доходів (зменшення витрат) від погашення раніше списаної за рахунок резерву заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ.
Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму списання у попередніх звітних періодах активу (заборгованості), який у звітному періоді набув ознак безнадійної заборгованості, визначених пп. 14.1.11 ПКУ.
Таким чином, у разі списання небанківською фінансовою установою заборгованості (прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів) по кредитам фізичних осіб, які не пов’язані з таким кредитором та не перебувають (не перебували) з ним у трудових відносинах, фінансовий результат до оподаткування небанківської фінансової установи не збільшується на суму використання резерву для списання такої заборгованості.
ЗІР, категорія 102.12