Конфіскація землі у іноземця припиняє і права на її оренду – Верховний Суд

Більше за темою:

Землю успадковано іноземцем: як діяти орендарю

Договір оренди земельної ділянки, укладений іноземцем у межах річного строку для її відчуження після отримання у спадщину, не порушує публічний порядок і не є нікчемним. Водночас конфіскація такої земельної ділянки за рішенням суду в разі її невідчуження у строки, встановлені земельним законодавством, є підставою для припинення не лише права власності, а й усіх інших прав, зокрема права оренди. 

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі Об’єднаної палати Касаційного цивільного суду (далі – ОП КЦС Верховного Суду), забезпечуючи єдність судової практики. 

У справі, що переглядалася, прокурор звернувся до суду в інтересах держави до громадянина іноземної держави та сільськогосподарського товариства. Прокурор зазначив, що іноземець успадкував дві земельні ділянки сільськогосподарського призначення, але протягом року їх не відчужив, як того вимагають ч. 4 ст. 81 та ч. 1 ст. 145 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ). Одну з ділянок він передав в оренду сільськогосподарському товариству. 

Прокурор просив припинити право власності іноземця шляхом конфіскації ділянок на користь держави з подальшим продажем на торгах, а також припинити дію договору оренди та право оренди товариства. 

Суд першої інстанції задовольнив позов, вказавши, що відповідач, будучи іноземцем, не відчужив земельні ділянки у встановлений строк, тому вони підлягають конфіскації, а договір оренди та право оренди сільськогосподарського товариства – припиненню. 

Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про припинення дії договору оренди землі та права оренди земельної ділянки і відмовив у задоволенні цих вимог прокурора, вважаючи, що іноземець не мав права укладати договір оренди земель сільськогосподарського призначення, тому що не є громадянином України. На думку суду, такий договір порушує публічний порядок і є нікчемним, оскільки стосується земель сільськогосподарського призначення – категорії, що перебуває під особливою охороною держави як складова національного багатства. 

Скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, ОП КЦС Верховного Суду зазначила, що договір оренди земельної ділянки, укладений її власником, хоча й іноземцем, право власності якого підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, протягом року з моменту набуття права власності в порядку спадкування, не може вважатися таким, що суперечить публічному порядку, а отже не є нікчемним. 

Водночас ОП КЦС Верховного Суду підкреслила, що землі сільськогосподарського призначення дійсно є особливо цінною категорією, національним багатством і перебувають під особливою охороною закону. Саме тому вони можуть підлягати конфіскації у визначених законом випадках, що і є проявом публічного інтересу. 

При цьому невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений ЗКУ строк є підставою для припинення права власності на земельну ділянку в судовому порядку, а не автоматично. 

Крім того, ОП КЦС Верховного Суду зазначила, що застосування конфіскації зумовлює настання таких правових наслідків, як припинення інших (аніж право власності) цивільних прав. Оскільки конфіскація є примусовою підставою припинення права власності на майно і переходу цього права до держави, вона не залежить від волі попереднього власника, а тому всі інші права (речові чи зобов’язальні), пов’язані з конфіскованим майном, повинні припинятися внаслідок припинення права власності. 

Таким чином, припинення права власності іноземця на земельну ділянку шляхом її конфіскації тягне за собою припинення і права оренди цієї землі. 

Постанова ОП КЦС Верховного Суду від 20.10.2025 у справі № 559/2900/23 (провадження № 61-12729св24). 

Верховний Суд