Компенсації роботодавцям витрат, пов’язаних зі сплатою ЄСВ у зв’язку із створенням нового робочого місця

Чи передбачено компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ у зв’язку із створенням нового робочого місця? 

Компенсацію роботодавцям витрат, пов’язаних із сплатою ЄСВ у зв’язку зі створенням нового робочого місця, передбачено Порядком компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування на нові робочі місця (далі – Порядок компенсації ЄСВ роботодавцям), та Порядком компенсації суб’єктам малого підприємництва фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за працевлаштування зареєстрованих безробітних на нові робочі місця (далі – Порядок компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва), які затверджені постановою КМУ від 18.03.2023 № 338. 

Відповідно до п. 7 Порядку компенсації ЄСВ роботодавцям його дія поширюється на роботодавців (суб’єктів господарювання), які: 

• створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них працівників шляхом укладення трудового договору; 
• протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця здійснюють виплату їй заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати. 

Якщо роботодавець забезпечив дотримання вимог, передбачених п. 7 Порядку компенсації ЄСВ роботодавцям, він має право протягом наступних 12 місяців на компенсацію фактичних витрат у розмірі 50 % суми нарахованого ЄСВ за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, за умови збереження рівня заробітної плати в розмірі не менше ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу. 

У разі зменшення штатної чисельності працівників та/або фонду оплати праці роботодавець втрачає право на компенсацію. 

Згідно з п. 2 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва, його дія поширюється на роботодавців, які одночасно: є суб’єктами малого підприємництва; створюють нові робочі місця та працевлаштовують на них зареєстрованих безробітних шляхом укладення трудового договору. 

Право на компенсацію у розмірі фактичних витрат має роботодавець, який працевлаштовує на нове робоче місце строком не менше ніж на два роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних (п. 3 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва). 

Зареєстрований безробітний може бути працевлаштований у роботодавця з виплатою компенсації за нього один раз на п’ять років за умови, що він у відповідному п’ятирічному періоді не був працевлаштований будь-яким роботодавцем з наданням йому компенсацій, передбачених Законом від 05.07.2012 № 5067-VІ «Про зайнятість населення» (крім професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного) (п. 4 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва). 

Компенсація виплачується за кожен непарний місяць роботи з дня працевлаштування зареєстрованого безробітного. Загальна тривалість виплати компенсації становить 12 місяців упродовж наступних двох років (п. 6 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва). 

Пунктом 9 Порядку компенсації ЄСВ суб’єктам малого підприємництва, зокрема передбачено, що у разі звільнення працівника, за якого виплачувалася компенсація, до закінчення дворічного строку з дня працевлаштування з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 36 (припинення трудового договору за угодою сторін) або п. 1 ч. 1 ст. 40 (розірвання трудового договору у випадку змін в організації виробництва і праці, зокрема ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників) КЗпП, сума виплачених коштів повертається у повному обсязі до бюджету ФСС на випадок безробіття або Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залежно від джерела фінансування компенсації, крім випадку, коли на його робоче місце роботодавцем працевлаштовано іншого зареєстрованого безробітного за направленням центру зайнятості до закінчення дворічного строку. 

Виплата компенсації зберігається у разі, коли інший зареєстрований безробітний працевлаштований на місце звільненого працівника у строк, що не перевищує 60 календарних днів. 

Тривалість виплати компенсації та строк працевлаштування обчислюються сумарно з дати працевлаштування першого безробітного, враховуючи строки виплаченої компенсації та перерви між працевлаштуванням безробітних. 

ЗІР, категорія 201.10

Приєднуйтесь до Uteka у Telegramm