Коли передача доменного імені та зміна його власника неможливі

Більше за темою:

Інтернет-торгівля

Форма № 20-ОПП: правила та практика

Реєстратор доменних імен не може здійснити переделегування доменного імені та змінити його власника у випадку наявності рішення Центру арбітражу та посередництва Всесвітньої організації інтелектуальної власності, яким вирішено переделегувати спірне доменне ім’я іншій особі. Відмова в переделегуванні доменного імені не порушує прав його власника та відповідає принципам розгляду спорів про доменні імена.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду.

У справі, що переглядалася, власник доменного імені cryomec.com, який також є засновником української компанії з комерційним найменуванням «Кріомек», і ця компанія звернулися до суду з позовом до реєстратора доменів і швейцарської компанії Fives Cryomec AG, просили визнати їхнє право на домен, припинити порушення, зобов’язати реєстратора передати доменне ім’я cryomec.com компанії.

Позивачі вказали, що домен був законно придбаний у 2015 році та підтверджений листом Imena.UA, а всі платежі за його продовження внесені відповідно до публічного договору. Однак, коли власник подав заяву про переделегування домену на свою компанію, реєстратор відмовив, посилаючись на відкритий UDRP-процес, ініційований швейцарською компанією Fives Cryomec AG у Всесвітній організації інтелектуальної власності (ВОІВ).

На думку позивачів, така відмова є необґрунтованою, оскільки швейцарська компанія не має в Україні зареєстрованих торгових марок чи добре відомих позначень, тоді як в Україні офіційно працює компанія «Кріомек». Тому реєстратор, на їхню думку, безпідставно обмежив їхнє право власності на домен.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що реєстратор діяв у межах сервісної угоди між сторонами та правомірно відмовив у переделегуванні домену, оскільки на той момент уже існувало рішення Центру арбітражу та посередництва ВОІВ, яким доменне ім’я cryomec.com було передано Fives Cryomec AG. Враховуючи, що спір щодо доменного імені було вирішено в міжнародній арбітражній процедурі, підстав для втручання національних судів не вбачалося.

Залишаючи без змін судові рішення, КЦС Верховного Суду зробив такі правові висновки.

Відповідно до ст. 1 Закону від 18.11.2003 № 1280-IV «Про телекомунікації» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) домен – це частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється; доменне ім’я – це позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет з будь-якою метою.

Згідно з абзацем п’ятнадцятим ст. 1 Закону від 15.12.1993 № 3689-XII «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» доменне ім’я – ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Делегування доменного імені – це процес надання можливості певній особі користуватися певним доменним іменем. Делегування відбувається на платній основі реєстратором, який уклав із відповідним адміністратором домену угоду про реєстрацію та делегування доменних імен у даному домені (в цьому випадку в домені .СОМ).

Факт реєстрації доменного імені означає делегування прав на нього реєстранту, який використовує відповідне доменне ім’я для позначення сайту, тобто є власником цього сайту з відповідним доменним ім’ям.

Організацією, яка присвоює доменні імена, є Інтернет-корпорація з імен та номерів, яка також встановлює порядок делегування доменних імен, в тому числі географічних доменів, та процедуру вирішення спорів.

На момент звернення позивача до реєстратора про зміну власника та переделегування домену вже діяло обов’язкове для виконання рішення ВОІВ щодо передачі домену cryomec.com швейцарській компанії. За таких обставин реєстратор не мав права здійснювати переделегування всупереч рішенню арбітражу та умовам сервісної угоди, а тому його дії не порушували майнових прав позивачів.

Постанова КЦС Верховного Суду від 08.10.2025 у справі № 757/39395/17 (провадження № 61-14886св24).

«Судова влада України»